Ухвала суду № 59168914, 25.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.07.2016Справа № 910/13244/16

Суддя Отрош І.М., розглянувши

позовну заяву Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство»

до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудресурси» та Садового товариства «Круг»

про визнання недійсними розпоряджень, договорів оренди, державних актів на право власності на земельну ділянку та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» з вимогами до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудресурси» та Садового товариства «Круг» про визнання недійсними розпоряджень, договорів оренди, державних актів на право власності на земельну ділянку та витребування земельних ділянок.

Розглянувши вказану позовну заяву, суд дійшов висновку щодо необхідності її повернення без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно зі ст. 18 Господарського процесуального кодексу України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23.03.2012 № 7 господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судом встановлено, що перший заступник прокурора Київської області звертається з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство».

Тобто, одним із позивачів у даній справі прокурором визначено Державне підприємство «Київське лісове господарство».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2 - 2005 зазначено, що необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Суд зазначає, що Державне підприємство «Київське лісове господарство» не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, з огляду на що, враховуючи положення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», які містять виключний перелік органів, в особі яких має право звертатись прокурор за захистом державних інтересів, - підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» відсутні.

З огляду на викладене, суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, так як прокурор не має права подавати позовну заяву в особі інших органів, ніж ті, які передбачені ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

При цьому, суд зазначає, що зазначені прокурором у п. 5 прохальної частини позовної заяви вимоги - витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудресурси» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» земельні ділянки загальною площею 14,8 га у кількості 123 земельних ділянок викладено некоректно, оскільки вказані земельні ділянки (у випадку задоволення позову) не можуть одночасно бути передані Кабінету Міністрів України та Державному підприємству «Київське лісове господарство».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

У пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, звертаючись з позовом до суду, прокурор повинен чітко визначити предмет та підставу позову, тоді як зазначена прокурором у п. 5 прохальної частини позовної заяви вимога про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудресурси» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» земельної ділянки є нечіткою, оскільки вказані земельні ділянки (у випадку задоволення позову) не можуть одночасно бути передані Кабінету Міністрів України та Державному підприємству «Київське лісове господарство», у зв'язку з чим суд повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду на підставі п. 3. ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Нормами статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1378 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, а за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судом встановлено, що у позовній заяві прокурор просить суд: 1) визнати недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 19.10.2004 № 741 (вимога немайнового характеру); 2) визнати недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 19.10.2004 № 743 (вимога немайнового характеру); 3) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07.02.2008 № 164 (вимога немайнового характеру); 4) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 898 (вимога немайнового характеру); 5) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 899 (вимога немайнового характеру); 6) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 900 (вимога немайнового характеру); 7) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 901 (вимога немайнового характеру); 8) визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 5,0 га, яка знаходиться в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, від 25.10.2004 № 7084 (вимога немайнового характеру); 9) визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 9,8 га, яка знаходиться в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, від 25.10.2004 № 7085 (вимога немайнового характеру); 10) визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва у кількості 123 шт. (123 вимоги немайнового характеру) та 11) витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудресурси» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» земельні ділянки загальною площею 14,8 га у кількості 123 земельні ділянки (вимога майнового характеру).

Таким чином, прокурором заявлено 132 вимоги немайнового характеру (зважаючи на загальну кількість правочинів, які прокурор просить суд визнати недійсними), у зв'язку з чим загальний розмір судового збору за заявлені вказані позовні вимоги немайнового характеру становить 181896 грн. 00 коп.

Крім того, позовні вимоги про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудресурси» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» земельних ділянок загальною площею 14,8 га у кількості 123 земельних ділянок (123 вимоги майнового характеру) підлягають вартісній оцінці, а отже є вимогами майнового характеру.

Відповідно до п. 2 ст. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).

Таким чином, вимоги прокурора про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудресурси» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» земельних ділянок загальною площею 14,8 га у кількості 123 земельних ділянок є вимогами майнового характеру, а тому розмір судового збору повинен визначатися з урахуванням вартості спірного майна.

Так, доказом вартості вказаних земельних ділянок, які прокурор просить витребувати, може бути вартість, визначена відповідно до нормативно-грошової оцінки (згідно з листом управління Держгеокадастру в Обухівському районі від 01.02.2016 № 05/1-13), яка становить у загальному розмірі 152144 грн. 00 коп., про що зазначає прокурор у позовній заяві, у зв'язку з чим розмір судового збору за подання вказаної вимоги майнового характеру становить 2282 грн. 16 коп.

Таким чином, загальний розмір судового збору, який повинен бути сплачений за подання даної позовної заяви до суду, складає 184178 грн. 16 коп. (181896 грн. 00 коп. + 2282 грн. 16 коп.).

Однак, судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду, прокурором було сплачено судовий збір у розмірі 7794 грн. 16 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 872 від 17.05.2016, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що прокурором не доплачено судовий збір у розмірі 176384 грн. 00 коп., у зв'язку з чим повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя І.М. Отрош