Ухвала суду № 59168704, 19.07.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

19.07.2016р. Справа № 45/269

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву: Дочірньої компанії “Газ України” “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

про поновлення строку пред’явлення до виконання та видачу дубліката наказу

у справі №45/269

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до Комунального підприємства “Макіївтепломережа”, м.Макіївка Донецької області

про стягнення 5833416,34грн.

за участю представників сторін:

від заявника (стягувача): не з’явився,

від відповідача (боржника): не викликався,

від ВДВС: не викликався.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.12.2006р. у справі №45/269 позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ до Комунального підприємства “Макіївтепломережа”, м.Макіївка Донецької області про стягнення 5833416,34грн. задоволені повністю: стягнуто з відповідача 5036819,22грн. основного боргу, 455147,13грн. пені, 231377,34грн. інфляційних, 110072,65грн. – 3% річних, а також 25500грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.33-35).

05.01.2007р. на виконання вказаного рішення видано наказ (а.с.12).

08.07.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла заява №31/13-2497 від 04.07.2016р. Дочірньої компанії “Газ України” “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про видачу дублікату наказу №45/269 від 05.01.2007р. та відновлення пропущеного строку для пред’явлення його до виконання.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 08.07.2016р. відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу №45/269 передано на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого для розгляду поданої у справі №45/269 заяви призначено суддю Шилову О.М.

Ухвалою суду від 11.07.2016р. розгляд заяви №31/13-2497 від 04.07.2016р. про поновлення строку пред’явлення до виконання та видачу дубліката наказу у справі №45/269 призначений на 19.07.2016р.

13.07.2016р. судом зроблено Спеціальний витяг №22090854 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства “Макіївтепломережа” (а.с.26-28). Зі Спеціального витягу вбачається, що відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; ідентифікаційний код та найменування відповідача в поданій заяві зазначені вірно; місцезнаходженням відповідача є: 86156, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лебедєва, 72-А.

Представник заявника (стягувача) у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 11.07.2016р. виконав частково: 19.07.2016р. надіслав на електронну адресу суду, зокрема, скан-копії власного статуту та рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2006р. у справі №45/269, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання не викликався. Боржник вимоги ухвали суду від 11.07.2016р. не виконав – свою позицію щодо поданої заяви письмово не висловив.

Представник відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області у судове засідання не викликався, надати суду будь-які документи судом зобов’язаний не був, оскільки в наявному у матеріалах поданої заяви листі вказаного відділу №1133/02.2-34/4-16Б/4323 від 10.06.2016р. зазначено: «Виконавче провадження про стягнення з КП “Макіївтепломережа” на користь ДК “Газ України” “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” за наказом Господарського суду Донецької області від 05.01.2007р. №45/269 на загальну суму 5859034,34грн. закінчено 31.12.2008р. та повернено стягувачу без виконання. Надати більш детальну інформацію та копії документів не маємо можливості у зв’язку з тим, що всі архівні виконавчі провадження та журнали вихідної кореспонденції залишені на тимчасово окупованій території» (а.с.15-16).

Відповідно до ч.2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви про відновлення пропущеного строку пред’явлення наказу до виконання.

В судовому засіданні 19.07.2016р. господарський суд

В С Т А Н О В И В :

Заявник посилається на проведення в Донецькій області АТО та те, що про повернення виконавчого документа йому стало відомо 21.06.2016р. – в день отримання листа-відповіді відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області №1133/02.2-34/4-16Б/4323 від 10.06.2016р. на заяву від 27.05.2016р. №31/13-2022 щодо надання інформації про хід виконавчого провадження (а.с.15-16, 21); постанова про повернення виконавчого документа та оригінал виконавчого документа на адресу ДК “Газ України” “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” не надходили; в зв’язку з отриманням стягувачем постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій не зазначено ідентифікатор доступу, у нього була відсутня можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, в мережі Інтернет. Вважає зазначені причини пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання поважними (а.с.7).

Також зазначає, що наказ господарського суду Донецької області №45/269 від 05.01.2007р. на теперішній час повністю не виконаний – за Комунальним підприємством “Макіївтепломережа” обліковується заборгованість в сумі 25618грн. (а.с.7). Належних доказів на підтвердження існування заборгованості заявником на вимогу суду не надано.

До заяви №31/13-2497 від 04.07.2016р. додано копії:

- адресованої начальнику відділу ПВР ДВС у Донецькій області заяви №31/10-4436 від 06.05.2008р. «про хід виконавчого провадження», в якій зазначено, що крім постанови про відкриття виконавчого провадження, інших документів з виконання рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2006р. у справі №45/269 на адресу стягувача не надходило та викладене клопотання поінформувати ДК «Газ України» про хід виконавчого провадження (а.с.10-11);

- адресованої начальнику відділу ПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області заяви №31/10-2844 від 08.05.2014р. «щодо надання інформації про хід виконавчого провадження», в якій наведені відомості про залишок заборгованості за наказами на користь ДК «Газ України», що входять до зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з КП “Макіївтепломережа”, серед яких і наказ господарського суду Донецької області №45/269 від 05.01.2007р.; зазначено про ненадходження коштів на рахунок стягувача та викладене клопотання повідомити ДК «Газ України», які виконавчі дії було проведено та направити на адресу Компанії відповідні постанови (а.с.22);

- адресованої відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області заяви №31/13-2022 від 27.05.2016р. «щодо надання інформації про хід виконавчого провадження», в якій наведений перелік наказів на користь ДК «Газ України», що входять до зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з КП “Макіївтепломережа”, серед яких і наказ господарського суду Донецької області №45/269 від 05.01.2007р., зазначено про відсутність будь-якої інформації стосовно здійснених заходів примусового характеру та викладене клопотання письмово повідомити ДК «Газ України», які виконавчі дії було проведено (а.с.21);

- адресованого стягувачу листа відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області №1133/02.2-34/4-16Б/4323 від 10.06.2016р., в якому, зокрема, зазначено, що виконавче провадження про стягнення з КП “Макіївтепломережа” за наказом господарського суду Донецької області №45/269 від 05.01.2007р. на загальну суму 5859034,34грн. закінчено 31.12.2008р. та повернено стягувачу без виконання; у зв’язку з тим, що всі архівні виконавчі провадження та журнали вихідної кореспонденції залишені на тимчасово окупованій території, відсутня можливість надати більш детальну інформацію та копії документів (а.с.15-16).

Належних доказів неотримання ДК “Газ України” “НАК “Нафтогаз України” від відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області постанови від 31.12.2008р. про повернення виконавчого документа та оригіналу наказу №45/269 (довідки поштового відділення, витягу з журналу вхідної кореспонденції за січень 2009 року з пред’явленням оригіналу журналу для огляду) заявником суду не надано.

Натомість стягувачем надано власну довідку №31/13-2496 від 04.07.2016р. про втрату наказу (а.с.14), в якій, зокрема, зазначено, що наказ господарського суду Донецької області від 05.01.2007р. №45/269 з заявою про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2007р. №31/10-1603 пред’явлено до виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (нині – відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області). ДК “Газ України” вищенаведений виконавчий документ не повертався й відповідно є втраченим.

Повноваження осіб, що підписали довідку №31/13-2496 від 04.07.2016р., всупереч вимог суду (а.с.1) заявником документально не підтверджені.

Суд зауважує, що за приписами ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у ситуації, що склалася, належним доказом втрати наказу є довідка органу зв’язку про втрату наказу; довідка про втрату наказу видається стягувачем лише у разі втрати наказу безпосередньо стягувачем – тобто лише у разі, якщо на момент втрати наказу він перебував у розпорядженні стягувача, оскільки не був пред’явлений до виконання, і саме стягувач відповідав за збереження наказу. Після ж пред’явлення наказу до виконання за його збереження відповідають інші особи – орган зв’язку, державний виконавець або банк, які і уповноважені процесуальним законом на видачу довідки про втрату наказу.

Пунктом першим ч.1 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) в редакції, що діяла на момент видачі наказу №45/269, було встановлено, що судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. В наказі №45/269 зазначено, що він може бути пред’явлений до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили, яке відбулось 05.01.2007р. (а.с.12).

З матеріалів поданої заяви вбачається, що наказ №45/269 від 05.01.2007р. було подано ДК «Газ України» до відділу ПВР ДВС Донецької області, яким Постановою від 02.03.2007р. було відкрите виконавче провадження №3/86-7П. Постанову від 02.03.2007р. стягувач отримав, оскільки надав її копію суду (а.с.13).

Статтею 22 Закону було передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу. На теперішній час аналогічні приписи містить ст.23 Закону.

Отже, з урахуванням приписів ст.ст.21, 22 Закону строк пред’явлення наказу №45/269 до виконання сплинув 31.12.2011р.

Таким чином, Заяву про поновлення строку для пред’явлення зазначеного наказу до виконання подано через чотири з половиною роки після закінчення визначеного Законом трирічного строку для вчинення відповідної процесуальної дії та через сім з половиною років після винесення Постанови про повернення наказу у справі №45/269 стягувачу без виконання.

На момент звернення стягувача до суду з заявою, що розглядається, матеріали справи №45/269 втрачені через проведення на території м.Донецька АТО, матеріали виконавчого провадження №3/86-7П також залишені на тимчасово окупованій території. Але у будь-якому разі закінчились строки зберігання як матеріалів справи №45/269, так і матеріалів виконавчого провадження №3/86-7П, відкритого за наказом №45/269.

З наданих заявником суду документів вбачається, що ДК “Газ України” “НАК “Нафтогаз України”, не дочекавшись відповіді на заяву №31/10-4436 від 06.05.2008р. «про хід виконавчого провадження», з червня 2008 року до травня 2014 року (початку проведення АТО на території Донецької області) – тобто протягом шести років поспіль – не цікавилась перебігом виконавчого провадження з виконання наказу №45/269 та не зверталась зі скаргою на бездіяльність відділу ПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області ані до начальника відділу, ані до суду, і іншого Компанією не доведено.

Відповідно ч.2 ст.25 Закону (в редакції, що діяла на момент прийняття наказу до виконання) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (за загальним правилом).

При цьому стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження (абз.2 підп.9.7 п.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

З наведеного суд робить висновок, що зазначені стягувачем у поданій заяві причини пропуску строку для пред’явлення наказу №45/269 до виконання не можуть бути визнані поважними, а тривалість пасивної поведінки стягувача щодо реалізації своїх прав у виконавчому провадженні згідно ч.ч.1, 2 ст.11-1 Закону (в подальшому – ч.ч.1, 2 ст.12 Закону) ще до початку АТО – не може бути виправданою.

У ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Частиною 2 ст.24 Закону (в діючій редакції) встановлений десятиденний строк для розгляду відповідної заяви.

Суд вважає, що заявником всупереч вимог ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку для пред’явлення наказу №45/269 до виконання, тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою у разі надання доказів поважності причин пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання.

Суд також відмовляє заявнику у видачі дублікату наказу господарського суду Донецької області №45/269 від 05.01.2007р. у зв’язку з тим, що процесуальний закон передбачає можливість видачі дублікату наказу лише за умови, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення наказу до виконання (ч.1 ст.120 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо посилань заявника на практику Європейського Суду з прав людини, згідно з якою правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення (а.с.8), суд зауважує, що у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» наведена заявником позиція Європейського Суду висловлена з приводу тривалого невиконання судових рішень з вини держави та/або її органів, а не з приводу пропуску стягувачем без поважних причин строку пред’явлення судового наказу до примусового виконання. З огляду на викладене наведена заявником практика Європейського Суду не може бути застосована до правовідносин, що виникли у зв’язку з невиконанням наказу №45/269.

Суд також зазначає, що окрім права на судовий захист, складовою якого є виконання судових рішень, Конвенція 1950 року про захист прав людини і основоположних свобод передбачає необхідність дотримання принципу юридичної визначеності, який згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини є одним з фундаментальних елементів верховенства права в значенні §1 статті 6 Конвенції («Совтрансавто Холдінг проти України», п.72; «Рябих проти Росії», п.66; «Брумареску проти Румунії», п.61 та інші). В рішенні «Васильєв проти України» зазначено, що коли мають місце спеціальні судові процедури, практика Європейського Суду, за дуже незначним винятком, оцінює їх з точки зору сумісності з принципом юридичної визначеності.

В свою чергу, принцип юридичної визначеності гарантує забезпечення легкості з’ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. У широкому розумінні принцип юридичної визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення, перш за все, стабільного правового становища суб’єкта. Цей принцип означає вимогу щодо чіткості підстав, цілей і змісту нормативних приписів, особливо тих із них, що адресовані безпосередньо громадянам (юридичним особам), які повинні мати можливість упевнено передбачати правові наслідки своєї поведінки.

З урахуванням наведеного встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк пред’явлення наказу до виконання, як і строк позовної давності, переслідує мету забезпечення правової певності через унеможливлення позитивного судового розгляду відповідного питання зі спливом певного часу та за умови не доведення поважності причин пропуску встановленого законом строку (див. рішення «Джей.Ей.Пай Оксфорд Лтд проти Сполученого Королівства»).

Щодо посилання заявника на те, що відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2015р. №83 ДК “Газ України” “НАК “Нафтогаз України” є об’єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, суд зауважує таке.

Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Держава, за змістом ч.4 ст.13 Конституції України, прийняла на себе зобов’язання через свої органи забезпечити захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб’єктів власності перед законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 та ч.1 ст.167 Цивільного кодексу України держава Україна є учасником цивільних відносин; держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.11-1 (ч.1), 21, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції на момент видачі наказу та його повернення без виконання), ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» (в діючій редакції); ст.ст.4-2, 4-3, 33, 34, 43, 53, 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Дочірній компанії “Газ України” “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” у поновленні строку для пред’явлення наказу господарського суду Донецької області №45/269 від 05.01.2007р. до виконання.

2. Відмовити Дочірній компанії “Газ України” “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” у видачі дублікату наказу господарського суду Донецької області №45/269 від 05.01.2007р.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Суддя О.М. Шилова

Надруковано 4 прим.:

1 – до справи, 2 – сторонам у справі,

1 – ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій обл.