Ухвала суду № 59168503, 22.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.07.16р. Справа № 904/2979/16

Суддя Рудь І.А., розглянувши заяву № 8237-4016 від 08.07.2016р. Публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів про відстрочку виконання рішення господарського суду від 30.06.2016р. по справі № 904/2979/16:

за позовом Приватного акціонерного товариства "Берті", м. Бердянськ Запорізької області

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 383 144 грн. 50 коп..

Представники:

від позивача (стягувача): не зявився;

від відповідача (заявника): ОСОБА_1, дов. № 284-40016 від 17.10.2013р.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016р. у справі № 904/2979/16 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 70 678 грн. 24 коп. пені, 6 363 грн. 11 коп. 3% річних, 16 946 грн. 65 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

На виконання зазначеного рішення господарським судом 18.07.2016р. видано наказ.

12.07.2016р. ПАТ „Нікопольський завод феросплавів звернулося до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду від 30.06.2016р. у справі № 904/2979/16 на 3 місяці.

Заява вмотивована скрутним фінансовим становищем підприємства, яке утворилося внаслідок інфляційних процесів в економіці держави та складної ситуації у промисловій сфері, зокрема, металургії, що призвело до вимушеного простою на дому окремих працівників заводу та скорочення обсягів виробництва. Перелічені обставини вважає такими, що ускладнюють виконання судового рішення у даній справі й роблять неможливим його своєчасне виконання.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2016р. вказану заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні 22.07.2016р.

Позивач явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Поштове повідомлення про вручення позивачу ухвали від 13.07.2016р. або поштовий конверт з вказаною ухвалою на адресу господарського суду не поверталися.

Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

На підтвердження направлення на адресу позивача ухвали господарського суду від 13.07.2016р. до матеріалів справи долучена належним чином засвідчена копія реєстру на відправку замовленої пошти по Дніпропетровську з повідомленням від 14.07.2016р. № 119 та засвідчений судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, згідно якого поштове відправлення вручене представнику за довіреністю 19.07.2016р.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду заяви належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, господарський суд вважає, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 зазначеної постанови розтлумачив приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано наступні докази на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення:

- копії наказів голови правління ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» про організацію роботи підприємства у червні 2016 року, згідно якого був оголошений вимушений простій на дому працівникам заводу у зв'язку із зниженням обсягу виробництва у зв'язку із затримкою постачання коксо-вугільної сировини та, як наслідок, зупинкою шести плавильних агрегатів і зменшення обсягів виконуваних робіт та на підставі обсягів виробництва феросплавів;

- звіт про фінансові результати за 2015 рік, з якого вбачається, що чистим фінансовим результатом за 2015 рік є збиток 8 471 000 грн. (код рядка 2355);

- довідку головного бухгалтера ПАТ „Нікопольський завод феросплавів № 4017-254 від 14.03.2016р. про стан загальної заборгованості перед постачальниками, згідно якої станом на 01.01.2016 року кредиторська заборгованість відповідача за товари, роботи, послуги складає 1 367 866 000 грн.

- довідку головного бухгалтера ПАТ „Нікопольський завод феросплавів № 8202-4016 від 07.07.2016р. про стан заборгованості перед постачальниками та підрядниками, з якої вбачається, що станом на 01.06.2016 року кредиторська заборгованість відповідача за товари, роботи, послуги складає 2 250 062 000 грн.;

- довідку ПАТ КБ „Приватбанк від 08.07.2016р. про відсутність коштів на рахунку відповідача.

Водночас, судом враховані посилання заявника на те, що ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» є самим великим працюючим промисловим підприємством у місті Нікополі з населенням 117,8 тис. осіб (постійних мешканців за офіційною статистикою, станом на 01.11.2015р.), яке своєчасно сплачує заробітну плату та податки до бюджетів всіх рівнів. На даний час боржником проводяться заходи щодо стабілізації своєї господарської діяльності, зокрема, на квітень - липень 2016 року отриманий певний обсяг замовлень від покупців на феросплави, що свідчить про нарощування обсягу виробництва, що підтверджується наказом голови правління № 74 від 22.03.2016р. «Про тимчасове збільшення обсягів виробництва феросплавів». Таким чином, після виробництва і реалізації власної продукції відповідачем будуть отримані певні кошти, які будуть направлені, зокрема, на виплату боргу за рішенням господарського суду від 30.06.2016р. у справі № 904/2979/16, а відстрочення виконання рішення суду зробить це цілком можливим.

За встановлених обставин, враховуючи майновий стан сторін та стан розрахунків між сторонами, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення суду терміном на два місяці.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву Публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду від 30.06.2016р. по справі № 904/2979/16 на два місяці.

Суддя ОСОБА_2