Ухвала суду № 59167402, 20.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/328/16 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.

Провадження № 22-ц/783/3859/16 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів - Кабаля І.І., Монастирецького Д.І.,

секретарів - Юзефович Ю.І., Симець В.І.,

з участю апелянта ОСОБА_5., представника апелянта - ОСОБА_2, представника

відповідача та третьої особи - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_5 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Червоноградського Народного дому, з участю третьої особи - директора Червоноградського Народного дому - ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2016 року позивач звернулася в суд з позовом, в якому просила визнати законними та скасувати наказ директора Червоноградського Народного дому Відділу культури Червоноградської міської ради № 77 від 13.11.2015 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. На обгрунтування своєї вимоги послалася на те, що в Червоноградському Народному домі вона працює прибиральницею з 2005 року. З початку її роботи до жовтня 2015 року у неї були нормальні відносини з ОСОБА_6, яка є директором Червоноградського Народного дому. З жовтня 2015 року ці відносини погіршилися, ОСОБА_6 почала до неї упереджено ставитися, постійно робила їй зауваження, за нібито невиконання належним чином нею своїх трудових обов'язків, переслідувала її з метою доведення до звільнення. Свої дії ОСОБА_6 скоординувала з іншими працівниками Червоноградського Народного дому: секретарем - ОСОБА_18, керуючою гуртка, зав. костюмерною - ОСОБА_7, керівником театру - ОСОБА_8, які писали на ім'я директора доповідні про нібито невиконання нею своїх трудових обов'язків з метою винесення кількох доган та наступного звільнення з роботи. У зв'язку з цим, ОСОБА_7 й були подані на ім'я директора доповідні від 09 та 10 листопада 2015 року про нібито її відмову від прибиранні приміщення костюмерної, за результатами розгляду яких на загальних зборах працівників Червоноградського Народного дому, що відбулися 13.11.2015 року, директором було видано наказ про оголошення їй догани. З цим наказом не погоджується, вважає його незаконним, оскільки вона не вчиняла будь-яких порушень трудової дисципліни та завжди добросовісно ставилася до своєї роботи, належно виконувала всі посадові обов'язки. Крім того, зазначила, що прибирання території народного дому вона повинна здійснювати в робочий час, однак тоді приміщення, у яких вона повинна прибирати, зайняті, а деколи зачинені, й у неї немає ключів від цих приміщень. Також заперечила належність їй підпису на посадовій інструкції від 01.09.2014 року № 16 прибиральниці Червоноградського Народного дому в графі про її отримання навпроти свого прізвища, при цьому зазначивши, що ознайомлена з указаною інструкцією. За нею ніхто офіційно не закріплював територію, яку вона повинна прибирати згідно зі своєю посадовою інструкцією, відсутній графік прибирання приміщень, через що неодноразово виникали непорозуміння з вищезазначених причин. Всупереч вимоги ст. 149 КЗпП України, п. 6.4. Правил внутрішнього трудового розпорядку Червоноградського Народного дому, директор чи будь-хто інший не витребували від неї письмових пояснень, а відразу, на підставі протоколу загальних зборів їй безпідставно винесено догану за недобросовісне виконання нею своїх посадових обо»язків без зазначення в чому конкретно полягає таке їх невиконання.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Червоноградського Народного дому, з участю третьої особи - директора Червоноградського Народного дому - ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач ОСОБА_5. оскаржила таке в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене без повного та всебічного з»ясування всіх обставин справи та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права. Покликається на приписи ст. ст. 140, 141, 147, ч. 3 ст. 149 КЗпП України, Посадову інструкцію прибиральниці Червоноградського Народного дому від 01.09.2014 року № 16.

Зазначає, що в Червоноградському Народному домі вона працює прибиральницею з 2005 року. На загальних зборах працівників Червоноградського Народного дому, що відбулися 13.11.2015 року директором було видано наказ про оголошення їй догани. Даний наказ суперечить нормам КЗпП України. На сьогоднішній день їй ніхто догани не оголошував, в наказ зміни не вносилися, а тому, вже з цієї причини наказ про притягнення апелянта до дисциплінарної відповідальності підлягає визнанню незаконним та скасуванню, як такий, що не відповідає вимогам закону, а притягнення до дисциплінарної відповідальності має відбуватися відповідно до вимог закону.

Вважає, що недобросовісне виконання своїх трудових обов»язків не є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки, на думку апелянта, можна виконувати свої обов»язки своєчасно, належно і недобросовісно, залежно від того в кого яка совість. А відтак, на думку апелянта, наказ підлягає скасуванню, оскільки, позивача не притягнули до дисциплінарної відповідальності не за порушення трудової дисципліни, а за совість.

Мотивує апеляційну скаргу також і тим, що в наказі відсутні посилання на фактичні обставини, дії чи бездіяльність, час їх скоєння, з якими пов»язується порушення нею трудової дисципліни та не зазначено в чому конкретно воно виразилося.

Просить рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції, оскільки вони зроблені на підставі правильно встановлених існуючих правовідносин між сторонами, а доводи апеляційної скарги правильності оскаржуваного рішення не спростовують. До такого висновку колегія суддів дійшла з врахуванням наступних обставин.

За приписами ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пленум Верховного Суд України у п.11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №11 роз»яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із ст. ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. ст. 11,15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

На підставі ст. ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. ст. 57, 64 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які що мають значення для вирішення справи. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналу.

Статтею 43 Конституції України проголошено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та закріплено гарантії реалізації права на працю, що включає право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Відповідно до приписів ст. ст. 2-1, 5-1 КЗпП України держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин, крім цього, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Дисциплінарне стягнення - передбачений в нормативно-правовому акті захід примусового впливу, що застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника відповідно до його компетенції, за вчинений дисциплінарний проступок. Власник підприємства чи уповноважений власником орган не вправі змінювати на свій власний розсуд заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно зі ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст. 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно роз'яснень, викладених в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статями 147-1,148,149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Судом встановлено, що з 2005 року позивач ОСОБА_5. працює у Червоноградському Народному домі на посаді прибиральниці.

Згідно із Посадовою інструкцією, затвердженою директором Червоноградського Народного дому ОСОБА_6 від 01 вересня 2014 року № 16, прибиральниця Народного дому приймається на роботу і звільняється від виконуваної роботи наказом директора (п. 1); прибиральниця Народного дому безпосередньо підпорядковується заступнику директора по господарській частині (п. 2). У своїй роботі прибиральниця повинна знати, зокрема, існуючі норми щодо прибирання площ службових приміщень на одного працівника і закріплені за ним для прибирання приміщення, правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства (п. 3).

До обов'язків прибиральниці Народного дому входить: здійснювати прибирання службових приміщень, східців і коридорів на закріпленій території, витирати пил з меблів, килимових доріжок і покриття, підмітати та мити підлогу вручну або із застосуванням електроприладів, мити стіни, сходові поручні, вікна тощо. Прибиральниця Народного дому має право доповідати зам. директору по господарській частині про всі виявлені недоліки у межах своєї компетенції, вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими цією посадовою інструкцією обов»язками. Прибиральниця Народного дому відповідає за якість і своєчасність виконання покладених на неї посадовою інструкцією обов'язків; дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Позивач визнала, що обов»язки прибиральниці, які передбачені Посадовою інструкцією, вона знає, однак пояснила, що не мала можливості виконувати такі у робочий час, оскільки керівництво неналежно організувало її працю (не було визначено час, коли вона мала прибирати костюмерні, а такі навмисно у робочий час закривали). На пропозицію надати докази того, що вона зверталась до зам. директору по господарській частині про всі виявлені недоліки у межах своєї компетенції, чи вносила пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими посадовою інструкцією обов»язками, пояснила, що письмові докази про таке відсутні, оскільки звернення були лише в усній формі .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не заслуговує на увагу твердження позивача ОСОБА_5. з приводу належності підпису в графі навпроти її прізвища про отримання Посадової інструкції, оскільки, зазначена обставина не є предметом доказування у цій справі та під час судового розгляду, позивач та її представник не вжили жодних процесуальних заходів для спростування належності позивачеві підпису.

Крім того встановлено, що відповідно до Протоколу загальних зборів працівників Червоноградського Народного дому від 13 листопада 2015 року, на порядок денний під п. 1 було винесено вирішення питання щодо порушення трудової дисципліни, субординації з керівниками колективів, невиконання своїх посадових обов»язків, згідно посадової інструкції прибиральниці ОСОБА_5. Заслухавиши виступи директора Народного дому ОСОБА_6Р, голови ради трудового колективу ОСОБА_10, режисера театру ОСОБА_11, заступника директора з господарських питань ОСОБА_12, керівника гуртка та завідувача костюмерної ОСОБА_7, вирішили, що ОСОБА_5. слід притягнути до дисциплінарної відповідальності на підставі ст. 147 КЗпП України; постійно проводити перевірку роботи, згідно Посадової інструкцій, графіку роботи технічного персоналу.

Згідно з «Нормами обслуговування на прибирання» Міністерства праці України від 01.07.1999 року, якими встановлено періодичність виконання основних робіт з прибирання приміщень, щодня підлягають виконанню роботи з прибирання пилу пилососом або підмітання вологим віником з підлоги, сухе протирання меблів та інвентарю для приміщень: стіл (письмовий, для засідань, телефонний журнальний тощо), стільця, шафи (конторська, для верхнього одягу і т.д.), книжкової полиці, телефону. Миття вікон (які відчиняються у приміщення), повинно здійснюватися два рази на рік.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до доповідної від 09 листопада 2015 року ОСОБА_7 - костюмера Червоноградського Народного дому, позивач ОСОБА_5. з 27 жовтня 2015 року відмовилася від миття вікон в приміщенні костюмерної, мотивуючи тим, що вона мила вікна на попередній дільниці. Крім того, 04 листопада 2015 року та 06 листопада 2015 року позивач взагалі не прийшла прибирати у приміщеннях костюмерної, на її зауваження не реагує, відповідає в грубій формі.

Відповідно до доповідної від 10 листопада 2015 року ОСОБА_7, позивач ОСОБА_5. 10 листопада 2015 року на її прохання в 16:20 год. прибрати кабінет костюмерної відмовилася від прибирання без будь - якого пояснення.

Таким чином, суд першої інстанції, з доводами якого погоджується і колегія суддів, вірно вважав доведеним факт порушення позивачем ОСОБА_5. своїх посадових обов»язків, передбачених Посадовою інструкцією.

Суд відхилив доводи позивача про неможливість здійснення нею прибирання у приміщеннях двох костюмерних в указані дні у зв'язку з неможливістю доступу до них, через відсутність ОСОБА_7, відсутність ключів до них чи їх займання, оскільки судом встановлено, що у всі ці дні ОСОБА_7 була присутньою на роботі, неодноразово зверталася до позивача, щоб та здійснила прибирання, зокрема, у приміщенні однієї костюмерної, на що позивач не реагувала. Крім того, позивач не зверталася зі скаргами у зв'язку з чиненням їй перешкод у виконанні своїх посадових обов'язків з прибирання костюмерних з боку ОСОБА_7

Разом з тим, відсутність графіка прибирання приміщень не звільняє позивача від виконання своїх щоденних посадових обов'язків.

Тому, суд першої інстанції з висновками якого погодилась і колегія суддів, вважає правомірним винесення директором Червоноградського Народного дому наказу № 77 від 13.11.2015 року в частині застосування стосовно ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення у виді догани за недобросовісне виконання своїх обов'язків (а.с. 35).

Правильними є висновки суду першої інстанції і в тій частині, що не заслуговують на увагу інші обставини, з якими відповідач, виходячи зі змісту оспорюваної частини наказу, пов'язував притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме: те, що позивач з 27.10.2015 року відмовилася мити вікна в приміщенні костюмерної та в грубій формі відповіла ОСОБА_7, оскільки, згідно «Норм обслуговування на прибирання» миття вікон повинно здійснюватися два рази на рік. Відповідачем не доведено виникнення у позивача обов'язку мити вікна у приміщенні костюмерної саме з 27.10.2015 року; суду не подано доказів неетичної поведінки позивача стосовно ОСОБА_7, зокрема, відомостей про час та місце такої поведінки. При цьому, самі по собі показання ОСОБА_7 судом першої інстанції вірно оцінені критично з огляду на неприязні відносини між нею та позивачем. Проте, наведене не вплинуло на правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Доводи позивача про те, що перед оголошенням догани їй не було запропоновано дати письмові пояснення, спростовуються актом фіксації від надання письмових пояснень від 11 листопада 2015 року (а.с. 39), підписаним ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_15

Крім того, позивач ОСОБА_5. надала свої письмові пояснення 11 листопада 2015 року. Проведення 13 листопада 2015 року загальних зборів працівників Червоноградського Народного дому, за результатами яких хоча й було вирішено притягнути останню до дисциплінарної відповідальності у виді догани, не зобов'язувало роботодавця повторно зажадати від позивача письмові пояснення з приводу порушення нею трудової дисципліни, оскільки, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності не належить до компетенції загальних зборів працівників Червоноградського Народного дому й законом не визначено строку, протягом якого після відмови працівника дати письмові пояснення він може бути підданий дисциплінарному стягненню, за умови дотримання строків, передбачених ст. 148 КЗпП України.

Відсутність у самому наказі даних про те, за яке саме порушення трудове дисципліни позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та коли таке порушене мало місце не може бути підставою для скасування оспорюваного наказу, оскільки, підставою ухвалення такого наказу зазначено протокол загальних зборів працівників Червоноградськського Народного дому від 13.11.2015 року (а.с. 8), згідно з п. 1 порядку денного якого на розгляд винесено питання, зокрема, про порушення трудової дисципліни, невиконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_5 Із змісту цього протоколу вбачається, що на загальних зборах обговорено доповідні завідуючої костюмерної ОСОБА_16 від 09 листопада 2015 року та 10 листопада 2015 року щодо невиконання позивачем своїх посадових обов'язків. Тому, твердження позивача щодо своєї необізнаності про те, за що її притягнуто дисциплінарної відповідальності є безпідставним.

Під час судового розгляду ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності з мотивів особистих неприязних стосунків між нею та директором.

Щодо встановлених судом неприязних стосунків між позивачем та ОСОБА_16 слід зазначити, що такі не мають значення для справи, оскільки ОСОБА_7, будучи на посаді завідуючої костюмерної Червоноградського Народного дому, не наділена повноваженні притягувати до дисциплінарної відповідальності будь-яких працівників, а обставини, викладені у її доповідних від 09 листопада 2015 року та 10 листопада 2015 року, частково знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки такі є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам як матеріального так і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_5. висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі є вірними та відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення ухвалене судом на підставі наявних у справі доказів.

Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів.

З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21 квітня 2016 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 209 ч. 3, 303, 304, 307 ч. 1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Кабаль І.І.

Монастирецький Д.І.