Ухвала суду № 59166818, 23.05.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1542/16-а

Провадження № 2-а/442/63/2016

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши матеріали позовної заяви ТзОВ «Чагарі» до Дрогобицької міської ради , третьої особи ОК «Єдність-Разом» про визнання рішення протиправним, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, третьої особи, в якому просить скасувати рішення Дрогобицької міської ради №122 від 28 січня 2016 року «Про надання в оренду та продовження терміну оренди земельних ділянок».

Представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки така не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинна розглядатись господарським судом. Також просив таке клопотання розглядати у його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи , суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій (далі - суб'єкт владних повноважень).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження міської, сільської ради у сфері земельних відносин.

При цьому, як вбачається зі змісту зазначеної статті, міська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Таким чином, при здійсненні повноважень власника землі рада є не субєктом владних повноважень у тому значенні цього терміну, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС, а рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею. Що б за інших підстав - стосовно вільного вибору відповідачем як власником землі субєкта щодо надання йому певного права земельної ділянки в порядку, встановленому законом, але лише у випадку, коли відповідач не здійснював владних управлінських функцій, дозволяє розглянути справу у межах цивільного судочинства, та слід також з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Така позиція, також закріплена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 року №21-291а11.

Так, позивач просить скасувати рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №122 від 28 січня 2016 року «Про надання в оренду та продовження терміну оренди земельних ділянок». Оспорюється прийняття субєктом владних повноважень рішення про надання в оренду земельної ділянки (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), тобто набуття спірної земельної ділянки, що регулюється нормами земельного та цивільного законодавства, і предметом даного судового розгляду є наявність чи відсутність порушеного права, що дозволяє вирішити спір у порядку господарської юрисдикції (висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа № 21-493а14), від 9 грудня 2014 року (справа № 21-308а14), від 24 лютого 2015 року (справа № 21-34а15), від 06 жовтня 2015 року (справа № 21-1306а15 саме лише перевірки правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що в даному випадку оспорюється позивачем ).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дані позовні вимоги ( за сформульованих у них підстав) випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому міська рада в цих відносинах виступає як субєкт права власності, а не як субєкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення є етапом реалізації волі власника на передачу земельної ділянки, змінює правову природу спірних відносин і перетворює цей спір у приватно - правовий.

Таким чином, предметом позову є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, тому спір є господарським, оскільки вимоги позивача стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері приватно-правових відносин від порушень з боку міської ради, а міська рада у спірних правовідносинах не набуває визначальних ознак суб'єкта владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст. 3 КАС України

Порушені права землекористувачів підлягають захисту в порядку, передбаченому ст. 152 ЗК України, з урахуванням обов'язкового дотримання норм чинного законодавства. Згідно із цими нормами захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 55 Конституцій України і ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідност. 15 ГПК Українигосподарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 157 КАСУкраїни суддя закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, з урахуванням наведеного провадження за даним позовом слід закрити.

Окрім цього, позивачу слід повернути сплачений ним судовий збір, так як у відповідності із ст.7 ч.1 п.2 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Керуючись ст.17, ст.157 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ТзОВ «Чагарі» до Дрогобицької міської ради , третьої особи ОК «Єдність-Разом» про визнання рішення протиправним - закрити.

Зобов'язати Дрогобицьке УДКС повернути ТзОВ «Чагарі», сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн. на рахунок 31213206700014 ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача 825014, код отримувача 38007496, згідно квитанції № 4, від 12.02.2016 року, Дрогобицького відділення № 1 ПАТ «Ідея Банк», м. Дрогобич.

Роз»яснити позивачу про право звернення з позовом до господарського суду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя Нагірна О.Б.