Ухвала суду № 59166375, 25.07.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4153/15-а

2-а/442/28/2016

УХВАЛА

іменем України

"25" липня 2016 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Нагірної О.Б.

з участю секретаря: Олійник О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, третьої особи ОСОБА_2»єра ОСОБА_3 про визнання рішення протиправним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача, третьої особи про визнання рішення протиправним.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.05.2012 року відповідачем було прийнято рішення «Про призначення піклувальником , надання дітям статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування , надання дозволу неповнолітнім дітям, іншим громадянам діяти при укладенні договорів, що підлягають нотаріальному засвідченню, припинення піклування, влаштування дітей-сиріт на проживання, відміна пункту рішення виконкому та затвердження висновку у Дрогобицький міськрайонний суд» № 214. Згідно із п.7 вказаного рішення відповідач вирішив встановити час спілкування ОСОБА_2 Жан-Пєрові ОСОБА_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, з його малолітніми дітьми: ОСОБА_4,05.06.2009року народження та ОСОБА_4 Жаном-Мішелем, ІНФОРМАЦІЯ_2, щовівторка та щочетверга з 16.00 год до 18.00 год, кожну другу та четверту суботу місяця з 10.00год. до 18.00год. без присутності матері дітей ОСОБА_1. Вважає таке рішення протиправним.

На день розгляду даної справи в суді, представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у даній справі, оскільки з врахуванням положень ст. 15 ЦПК України, даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5. заперечив проти заявленого клопотання.

Третя особа ОСОБА_4 Жан-Пєр ОСОБА_3 не заперечив проти заявленого клопотання.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 17.05.2012 року відповідачем було прийнято рішення «Про призначення піклувальником , надання дітям статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування , надання дозволу неповнолітнім дітям, іншим громадянам діяти при укладенні договорів, що підлягають нотаріальному засвідченню, припинення піклування, влаштування дітей-сиріт на проживання, відміна пункту рішення виконкому та затвердження висновку у Дрогобицький міськрайонний суд» № 214, згідно із п.7 якого відповідач вирішив встановити час спілкування ОСОБА_4 Жан-Пєрові ОСОБА_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, з його малолітніми дітьми: ОСОБА_4,05.06.2009року народження та ОСОБА_4 Жаном-Мішелем, ІНФОРМАЦІЯ_2, щовівторка та щочетверга з 16.00 год до 18.00 год, кожну другу та четверту суботу місяця з 10.00год. до 18.00год. без присутності матері дітей ОСОБА_1.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Подавши даний позов до суду, позивач вважає, що спір про визнання протиправним оскаржуваного рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку суду, такий висновок позивача не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 цього ж Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, суть спірних правовідносин полягає у встановленні часу спілкування ОСОБА_4 Жан-Пєрові ОСОБА_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, з його малолітніми дітьми: ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 Жаном-Мішелем, ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі на підставі оскаржуваного рішення № 214 від 17.05.2012 року п. 7.

Статтею 158 СК визначено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частини 1 та 2 ст.159 СК).

Згідно ст.161 СК якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» рішення державних адміністрацій районів, районних державних адміністрацій у місті Києві та Севастополі, виконавчих комітетів районних у містах, сільських, селищних рад про встановлення опіки та піклування над дітьми стосується відносин, що регулюються цивільним (глава 6 Цивільного кодексу) та сімейним (глава 19 СК) законодавством, і не належать до сфери публічно-правових відносин. Тому вимоги заінтересованих осіб про визнання таких рішень незаконними або визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб (ст.18 СК) є спорами про захист прав і інтересів і відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Положенням ч.1 ст.15 ЦПК, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, вказане рішення відповідача в даному випадку не є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а регулює правовідносини в сфері сімейних відносин, покликане вирішити спір між двома батьками та має на меті нематеріальні сімейно-правові цілі - виховання, утримання та догляд за дитиною. Цим рішенням органу місцевого самоврядування вирішується спір між учасниками цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, а тому не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто повинні розглядатись у порядку ЦПК судом, який вирішуючи спір про відновлення прав позивача на побачення із дітьми, зокрема може дати оцінку законності такого рішення органу місцевого самоврядування, якщо його прийняття сприяло порушенню прав позивача.

Отже, з урахуванням положень ст.15 ЦПК та ст.17 КАС, даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.157 цього ж Кодексу суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ч. 1 ст. 157 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, третьої особи ОСОБА_2»єра ОСОБА_3 про визнання рішення протиправним - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення або протягом пяти днів з дня отримання її копії. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.Б.Нагірна