Рішення № 59165065, 21.07.2016, Селидівський міський суд Донецької області

242/1096/16-ц

2-о/242/280/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Кротінова В.О., при секретарях: Яцканич А.В., Козакової Н.Г., за участю заявниці ОСОБА_1, представника заявниці ОСОБА_2, представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області, про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу, перебування на утриманні та втрати основного джерела засобів та існування, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду з заявою в якій вказала, що з 1992 р. почала мешкати разом з ОСОБА_5 у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. 05.12.2008 р. розірвала шлюб із своїм чоловіком - ОСОБА_6 і продовжувала жити з ОСОБА_5 однією сім'єю, здійснювала за ним догляд, допомагала йому по господарству. Дохід чоловіка був основним джерелом існування. ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 помер. Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно їй для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Просила встановити факт її проживання з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 06.12.2008 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1.; встановити факт її перебування на утриманні ОСОБА_5; встановити факт втрати нею основного джерела засобів до існування після смерті ОСОБА_5

Заявниця у судовому засіданні підтримала заяву.

Представник заявниці в судовому засіданні заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Заінтересована особа - представник Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви. Надала письмові заперечення, в яких зазначила, що в УПФУ в м.Селидове Донецької області на обліку перебуває ОСОБА_1 як отримувач пенсії за віком. ОСОБА_5 перебував на обліку в УПФУ в м.Селидове Донецької області з 13.05.2002 р. по 12.02.2009 р. як отримувач пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку, з 12.02.2007 р. по день смерті перебував на обліку як отримувач пенсії по інвалідності. Вважає, що ОСОБА_1 отримувала пенсію, тобто, мала власний дохід, і ніяким чином не була пов'язана з перебуванням на його утриманні, оскільки мала власний дохід в межах прожиткового мінімуму для встановленої категорії демографічної групи.

У судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, пояснили, що їм відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом як чоловік та дружина без шлюбу за адресою: АДРЕСА_1, більше 20 років, вели спільне господарство, здійснювали спільні покупки та сплачували за комунальні послуги.

Суд, заслухавши заявницю,представника заявниці, представника заінтересованої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно довідки БТІ, 14/25 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, належало ОСОБА_5 на підставі рішення Селидівського міського народного суду Донецької області від 07.12.1992 р. ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_5 за цією адресою з 1992 року до смерті чоловіка, що підтверджується довідкою КП «Комунальник» від 21.01.2016 р. № 175 та домовою книгою.

ОСОБА_5 розлучився зі своєю дружиною ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1, виданим відділом ЗАГС м.Селидове.

Шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_6 було розірвано рішенням Селидівського міського народного суду Донецької області від 15.12.1989 р., яке набрало законної сили 26.12.1989 року, але зареєстровано розірвання шлюбу у відділі реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції було 05.12.2008 р., що підтверджується випискою із рішення суду та свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06.12.2008 р. в іншому шлюбі не перебувала та з цього часу, без реєстрації шлюбу, юридично проживала однією сім»єю з ОСОБА_5, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Заявниця отримувала пенсію значну менше, ніж її чоловік ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області.

Згідно ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути установлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав громадян, якщо чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

01 січня 2004 року набув чинності Сімейний кодекс України, яким передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що в ході судового розгляду заяви встановлено та підтверджено достовірними, достатніми, допустимими та належними доказами факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в період часу з 06.12.2008 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1., оскільки іншого порядку для встановлення цього факту немає. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення даної вимоги в цій частині.

Щодо встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_5, суд вважає в цій частині заява також підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Як роз"яснив пленум Верховного суду України у п.8 своєї постанови №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з наступними доповненнями та змінами) судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні (ст.37 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.

Судом при розгляді заяви встановлено, що 09.05.2007 р. ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком. Таким чином з 09.05.2007 р. ОСОБА_1 стала непрацездатною та перебувала на утриманні ОСОБА_5, оскільки його дохід набагато більший від пенсії заявниці.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що в ході судового розгляду заяви встановлено та підтверджено достовірними, достатніми, допустимими та належними доказами факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_5 як непрацездатного члена сімї померлого годувальника, оскільки іншого порядку для встановлення цього факту немає.

Щодо вимог заявниці про встановлення факту втрати нею основного джерела існування після смерті чоловіка, суд вважає, що в цій частині заява також підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідок УПФУ в м.Сеидове Донецької області, розмір пенсії ОСОБА_5 значно перевищував розмір пенсії ОСОБА_1, що свідчить про факт перебування останньої на утриманні померлого.

Відповідно дост.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Як передбачено ст. 38 ЗУ «Про пенсійне забезпечення" члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_5, так як матеріальна допомога, яку при житті надавав ОСОБА_5 дружині ОСОБА_1 була постійним і основним джерелом для її існування і у зв'язку зі смертю годувальника, заявниця втратила джерело засобів для існування.

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення і потрібне для оформлення пенсії у звязку з втратою годувальника.

Таким чином, суд вважає заявлені вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі ст..ст.3,75 СК України, ст..ст.37,38 ЗУ «Про пенсійне забезпечення, ст..36 ЗУ ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», керуючись ст..ст.209, 212-215, 218 256 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу, перебування на утриманні та втрати основного джерела засобів та існування - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 однією сім»єю без реєстрації шлюбу з 06.12.2008 по 03.08.2015 року.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_5.

Встановити факт втрати ОСОБА_1 основного джерела засобів до існування після смерті ОСОБА_5.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя