Ухвала суду № 59163722, 19.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 р.Справа № 640/5713/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2016р. по справі № 640/5713/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 1 червня по 31 грудня 2015 року;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 не виплачену за період з 1 червня по 31 грудня 2015 року суму пенсії, яка була призначена йому з 03.01.2013 року з урахуванням перерахунку пенсії у січні 2015 року за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2016 р. по справі № 640/5713/16-а позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 червня по 31 грудня 2015 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 не виплачену за період з 1 червня по 31 грудня 2015 року суму пенсії, яка була призначена позивачу з 03.01.2013 року з урахуванням перерахунку пенсії у січні 2015 року за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, та зазначає, що позивач посилається на п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213, яким встановлено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів, зокрема Закону України "Про судоустрій та статус суддів", але цей пункт стосується тільки щодо нового призначення пенсій, а не вже раніше призначених. Просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно зі ст. 41 КАС України не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова та з 03.01.2013 року отримував пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На даний час позивач працює суддею апеляційного суду Харківської області.

З 01 квітня 2015 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, відповідно до якого тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру» пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не виплачуються. В зв'язку з чим у квітні 2015 року позивач не отримав чергову виплату пенсії.

17 лютого 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова із заявою про поновлення виплати пенсії за віком з 01.04.2015 року, яка раніше йому була призначена 03.01.2013 року за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням перерахунку пенсії у січні 2015 року.

25.02.2016 року листом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова позивачу була надана відповідь, якою відмовлено в поновленні пенсії з 01.04.2015 року.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання пенсії підлягає відновленню, оскільки законні підстави для її невиплати з 01.06.2015 р. відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесено зміни до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , відповідно до яких установлено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

За приписами п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 213 від 02.03.2015 р. порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Пунктом 4 Прикінцевих положень цього Закону на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок підготувати та подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах.

При цьому, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213 встановлено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Разом з тим, такий закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнято не було.

Таким чином, з 1 червня 2015 року втратили чинність норми, за якими призначались спеціальні пенсії, у зв'язку з чим спеціальні пенсії та щомісячне довічне грошове утримання за вказаними Законами не призначаються.

Отже, враховуючи, що з 1 червня 2015 року, посада, на якій працює позивач не відноситься до посад, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", підстави для невиплати позивачу з 01 червня 2015 року пенсії, визначені ст.. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відсутні.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, щодо відсутності підстав для відновлення позивачу з 01.06.2015 р. виплати пенсії виходячи з того, що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при цьому працює на посаді, яка з 01.06.2015р. не дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" входить до переліку законів, норми про пенсійне забезпечення яких скасовуються з 01 червня 2015 року, у відповідності до вимог п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".

Таким чином, на позивача не поширюється дія п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відновлення позивачу у 2015 році виплати пенсії.

Щодо доводів апеляційної скарги, що пункт 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213 стосується тільки щодо нового призначення пенсій, а не вже раніше призначених пенсій, колегія суддів зазначає, що спір у даній справі виник з приводу поновлення виплати призначеної позивачу пенсії, а не з приводу нового призначення пенсії, а тому вказані доводи відповідача є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2016 р. по справі № 640/5713/16-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року Пенсійний фонд не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою суду від 07.07.2016 року заявнику апеляційної скарги було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 606,32 грн. до моменту прийняття судового рішення.

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу - суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору у розмірі 606,32 грн. до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2016р. по справі № 640/5713/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 2 під, 3 пов, код ЄДРПОУ 22682017) судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп. (шістсот шість гривень 32 копійки) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.07.2016 р.