Ухвала суду № 59163646, 20.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1302/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача - Кравця О.О.судді -Домусчі С.Д.судді - за участю секретаряКоваля М.П. Левицької З.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Прокуратури Одеської області, за участю третьої особи Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, стягнення не виплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до прокуратури Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та просив визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_5 заробітної плати за період з 01.07.2015р. по 19.12.2015р. включно та стягнути на користь позивача не виплачену заробітну плату відповідно до положень, визначених частиною 3 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", в редакції від 14.10.2014р. № 1697-VII, опублікованого 25.10.2014р., який набрав чинності 15.07.2015р.: за липень 2015 року - 35435,36 грн., за серпень 2015 року - 38740,46 грн., за вересень 2015 року - 44494,70 грн., за жовтень 2015 року - 44502,27 грн., за листопад 2015 року - 49681,45 грн., за грудень 2015 року - 10535,10 грн., всього - 223 389,34 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.116 КЗпроП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ст.222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 р "Про прокуратуру», в редакції , яка набула чинності 15.07.2015 р. , посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Згідно абзаців другого та третього пункту 9 "Прикінцевих положень" Закону України № 80-VIII від 28.12.2014р. "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а також, що положення частини другої статті 33, статті 81 Закону України "Про прокуратуру" (Голос України, 25.10.2014, № 206) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно із правовою позицією зазначеною у висновку ВСУ , який є обов'язковим для застосування в порядку ст.244-2 КАС України , викладеному Постанові від 27 жовтня 2015 року № 21-2683а15, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є частиною заробітної плати, а тому звернення до суду з вимогами про зобов'язання її виплатити не обмежується будь-яким строком.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що наказом прокурора Одеської області №767 від 27.12.2007 р. ОСОБА_5 призначено на посаду помічника прокурора Суворовського району м.Одеси.

Наказом виконуючого обов'язки прокурора Одеської області № 3571к від 17.12.2015р. ОСОБА_7 звільнено з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури № 4 з 18.12.2015р. за власним бажанням відповідно до пункту 7 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" .

Остаточний розрахунок було проведено , а заробітну плату позивач отримував кожного місяця , у наступних розмірах :

за липень 2015 в сумі 5966,44 грн., з яких: оклад за вказаний період 1379,00грн., ОВР 1259,16 грн., доплата за класний чин 120,00 грн., премія згідно наказу 1987,67грн., за вислугу років 299,80 грн., індексація доходу 920,81 грн.;

за серпень 2015 в сумі 6425,14 грн., з яких: оклад за вказаний період 1379,00грн., ОВР 1259,16 грн., доплата за класний чин 120,00 грн., премія згідно наказу 2446,37 грн., за вислугу років 299,80 грн., індексація доходу 920,81 грн.;

за вересень 2015 в сумі 6546,10 грн., з яких: оклад за вказаний період 1379,00грн., ОВР 1259,16 грн., доплата за класний чин 120,00 грн., премія згідно наказу 2446,37 грн., за вислугу років 299,80 грн., індексація доходу 1041,77 грн.;

за жовтень 2015 в сумі 6538,53 грн., з яких: оклад за вказаний період 1413,00грн., ОВР 1287,76 грн., доплата за класний чин 120,00 грн., премія згідно наказу 2501,94 грн., за вислугу років 306,61 грн., індексація доходу 909,17 грн.;

за листопад 2015 в сумі 15882,33 грн., з яких: оклад за вказаний період 1031,43 грн., ОВР 938,40 грн., доплата за класний чин 85,71 грн., відп. по календарних днях 1647,12 грн., премія згідно наказу 4102,15 грн., за вислугу років 223,43 грн., премія до свята 6381,12 грн., індексація доходу 649,41 грн.;

за грудень 2015 в сумі 28925,89 грн., з яких: оклад за вказаний період 827,04 грн., ОВР 738,54 грн., доплата за класний чин 52,17 грн., компенсація невикористаної відпустки 27132,30 грн., відп. по календарних днях 823,56 грн., за вислугу років 175,84 грн.

Апеляційний суд вважає,що вимоги Кодексу Законів про працю України до вказаних правовідносин застосовуються тільки у частині , яка не врегульована спеціальним законодавством , але погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, так як застосування правових норм , якими було установлено, що норми і положення статті 81 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 р "Про прокуратуру», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII.- вказаний закон не був визнаний неконституційним у встановленому порядку та є діючим.

Незважаючи на те, що розмір заробітної плати прокурорів місцевих прокуратур встановлений спеціальним законом - ст. 81 Закону України №1697-VII , а не статтею 8 Закону № 108/95-ВР, виплата заробітної плати прокурора підпорядкована нормам Закону № 108/95-ВР, зокрема статті 13, відповідно до якої оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Схожа правова позиція зазначена у висновку ВСУ , який є обов'язковим для застосування в порядку ст.244-2 КАС України , викладеному Постанові від 30.03.2016 року по справі №822/504/13-а.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову .

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ст.. 185, ч.1 ст. 195, ст.196, , ст. 200, ст. 205,ст. 206, ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 р. - без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів зі дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя-доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.