Ухвала суду № 59163615, 20.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 р. Справа № 876/2629/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Клюби В.В.Хобор Р.Б,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.,

представника позивача Оксентюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі за позовом приватного підприємства «Універсам» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Універсам» (далі - ПП «Універсам») звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Зазначає, що відповідач безпідставно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки позивачем своєчасно сплачувався податок за землю згідно декларації від 12.02.2013 року №9005771361, що підтверджується платіжними дорученнями, які містять призначення платежу. Вважає, що у позивача відсутній борг з податку за землю, що підтверджується судовим рішенням, а тому зарахування відповідачем поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу за 2012 рік є неправомірним.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року позов задоволений.

Городоцька ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що у випадках, коли у платника податків наявний податковий борг, контролюючий орган зобов'язаний зараховувати сплачені як податок кошти в рахунок погашення податкового боргу, незалежно від напрямку його сплати, визначеного платником податку, а спрямування коштів на сплату податків у випадку наявного податкового боргу забороняється. Вказує на те, що судом першої інстанції не було досліджено обставин, встановлених судовим рішенням - ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі 803/576/13-а (876/7070/13), якою позов Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області до ПП «Універсам» про стягнення податкового боргу у розмірі 499091, 17 грн. задоволений.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, місце, час судового розгляду був належним чином повідомлений, подав клопотання про розгляд справи без участі, відповідача.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2015 року Городоцькою ОДПІ проведена камеральна перевірка ПП «Універсам» з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань згідно поданої звітності, за результатами якої складено акт від 03.06.2015 року №115/15/30089507.

Згідно акта перевірки встановлено порушення ПП «Універсам» терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку за землю протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. З розрахунку штрафної санкції, що є додатком до акту, вбачається, що сума штрафних санкцій визначена за несвоєчасну сплату орендної плати за період з квітня по листопад 2013 року згідно декларації від 08.02.2013 року №9005771361 і відповідно, кількість днів затримки сплати податкових зобов'язань становить 547, 547, 546, 545, 544, 518, 516, 515, 515, 512, 486, 486, 457, 456, 427, 425 на загальну суму 863331,30 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення, зокрема, наявності податкового боргу у позивача.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.

З набранням чинності Податковим кодексом України, передбачено право органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, проте, за наявності обов'язкової умови - наявності податкового боргу.

Тобто, у випадках підтвердженого податкового боргу контролюючий орган зобов'язаний змінити призначення платежу для погашення податкового боргу, а у випадках, коли зазначене неможливо встановити або підтвердити, контролюючий орган не має повноважень вчиняти такі дії.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2013 року ПП «Універсам» подало до Городоцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9005771361, відповідно до якої річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника, становить 1409411,08 грн., з розбивкою річної суми рівними частками з січня по грудень 2013 року по 117450,92 грн. щомісяця, у грудні 2013 року - 117450,96 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що кошти, які сплачувались позивачем в рахунок погашення поточних зобов'язань з податку на землю, направлялися відповідачем на погашення заборгованості позивача минулих років.

Однак, відповідачем не обґрунтовано та не надано доказів існування такої заборгованості.

Як слідує із матеріалів справи та визнається відповідачем ПП «Універсам» згідно поданої декларації за землю за 2013 рік вчасно і в повному обсязі сплачувало податок за земельну ділянку, зазначене підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матерілах справи.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ПП «Універсам» своєчасно та в повному обсязі сплачувало земельний податок шляхом безготівкового перерахування коштів до бюджету в розмірі узгодженого податкового зобов'язання, самостійно визначеного у відповідній податковій декларації за 2013 рік, а тому підстав для нарахування штрафних санкцій за вказаний період не було

Щодо покликання апелянта у своїй апеляційній скарзі на те, що контролюючим органом змінювалося призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, у зв'язку погашенням заборгованості, то апеляційний суд вважає такі покликання передчасними, оскільки обов'язковою умовою зміни платежу є підтвердження обставин та наявності податкового боргу, а у випадку коли неможливо підтвердити податковий борг такі дії є протиправними.

Відповідачем всупереч вимогам ст. 71 КАС України наявність податкового боргу не доведена в суді першої інстанції, ні під час розгляду апеляційної скарги.

Зазначена апелянтом ухвала Львівського апеляційного адміністративного суд від 12.10.2015 року не може свідчити про наявність боргу зі сплати земельного за землю. Крім того, як, встановлено апеляційний судом під час судового розгляду, вона скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016 року (К/800/46969/15)

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що позивач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв з порушенням вимог законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення № 0001821500 від 17.06.2015 року підлягає скасуванню у зв'язку з його протиправністю.

Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 803/1504/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.П. Іщук

Судді В.В. Клюба

Р.Б. Хобор

Ухвала складена в повному обсязі 25.07.2016 року