Постанова № 59163424, 14.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2016 рокусправа № 804/1312/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 804/1312/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафу та скасування вимоги,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до ДПІ у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є ДПІ у Кіровському районі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року № 0012581703, рішення від 24.11.20134 року № 0012701703, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0012691703 від 24.01.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подала ФОП ОСОБА_1, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, викладені висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначила, що суд першої інстанції невірно визначив, що на час декларування ФОП ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з отриманням доходів та здійсненням видатків діяла норма, яка відносить здійсненні витрати по придбанню ліцензій придбання паливо-мастильних матеріалів для автомобілів, що є у власності, останні не відносяться до валових витрат. Кожен вид первинних документів позивача підтверджує реальність валових витрат, наявні чеки та податкові накладі, які підтверджують дійсність здійснення витрат. Нормами ПК України не заборонено включення витрат, здійснених під час провадження господарської діяльності до складу валових витрат. До переліку витрат фізичних осіб - підприємців належать документально підтвердженні витрати, що включаються до витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають у собі собівартість та інші витрати, натомість до собівартості входять всі витрати по виконанню робіт , наданні послуг, витрати здійсненні по реалізації товарі, до інших витрат входять всі інші здійсненні витрати, пов'язані з господарською діяльністю, до таких слід відносити придбання палива, мастила, запчастин, технічного обслуговування для автомобілів, оскільки вони мають відношення до здійснення фізичною особою - підприємцем своєї діяльності та пов'язані з використанням певних предметів у торгівлі, наданні послуг транспортних перевезень. Апелянт вказував, що до переліку витрат належать всі документально підтвердженні витрати пов'язані з отриманням доходів, зокрема й оренда приміщення для провадження своєї діяльності. ФОП ОСОБА_1 вказувала, що донарахована сума єдиного внеску знаходиться у залежності від донарахованої суми податку на доходи фізичної особи, зважаючи на те, що позивач визначила базу оподаткування вірно, без її заниження тому нарахований єдиний внесок на доходи фізичних осіб - підприємців підлягає скасуванню.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що річний податок на доходи фізичних осіб визначається позивачем на підставі документально підтверджених видатків та доходів, однак документи надані позивачем містять розбіжності. Суд першої інстанції зазначав, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Дійшов висновку, що на момент декларування позивачем результатів господарської діяльності за 2011 - 2013 роки, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належали документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності, тому позивачем помилково включено до витрат операційної діяльності витрати на придбання палива та запчастин для автомобілів, передбачено, що у разі документального не підтвердження, такі витрати не включаються до витрат операційної діяльності. Суд першої інстанції вказував, що сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб-підприємців та сума штрафної санкції визначені відповідачем вірно, з огляду на недоведеність невірного декларування позивачем за 2011 - 2013 роки показників витрат, що впливають на визначення суми чистого прибутку. Суд першої інстанції вказував, що за загальними правилами первинні документи, надані позивачем відповідають вимогам, визначеним в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», між тим, суд звернув увагу на ту обставину, що розмір витрат, який визначений в податкових деклараціях за 2011 - 2013 рік не відповідає фактичним витратам, визначеним позивачем в Книзі обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, а відомості, вказані в Книзі не співпадають із розміром витрат, які зазначені як документально підтверджені. Визначено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги п.138.1 ст.138, пунктів 177.2, 177.4 ст.177 ПК України, відповідно, занижена база нарахування єдиного внеску, встановлена п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження суми єдиного внеску.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 20.10.2014 року по 31.10.2014 року було проведено документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2011 року 31.12.2013 року, щодо дотримання законодавства відносно укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року 31.12.2013 року. За результатами перевірки 07.11.2014 року складено акт № 3032/173/НОМЕР_3. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ФОП ОСОБА_1 порушено ст. 177 ПК України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на загальну суму 21805,25 грн., у тому числі по періодах: за 2011 рік - 847,75 грн., за 2012 рік - 180,26 грн., за 2013 рік - 20 777,24 грн.; встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 038,00 грн.; зафіксовано порушення ч. 4 ст. 4, п.1 ч. 2 ст. 7, п.1 ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з ІІ кварталу 2011 року по ІІІ квартал 2013 року у загальній сумі 48542,42 грн. Підставою для визначення таких висновків на думку податкового органу є невірне включення сум по придбанню товарно-матеріальних цінностей до складу валових витрат.

Не погодившись з висновками акту документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 були направлені на адресу ДПІ у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області письмові заперечення. Рішенням про розгляд заперечень до акту перевірки від 19.11.2014 року № 19834/10/04-65/17-03 ДПІ у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області донарахована сума податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності зменшена на суму 6027,94 грн. та складає 15777,31 грн. в тому числі по періодах за 2011 рік в сумі 79,25 грн., за 2013 рік в сумі 15698,00 грн.; донарахована сума податку на додану вартість зменшена на суму 1038,00 грн. в тому числі за листопад 2011 року у сумі 291,00 грн.; квітень 2012 року у сумі 380,00 грн.; березень 2013 року у сумі 367,00 грн.; донарахована сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зменшена на суму 12562,27 грн. та складає 35980,15 грн., в т.ч. по періодах за 2011 рік в сумі 183,33 грн., за 2013 рік в сумі 35796,82 грн.; встановлено порушення вимог п. 51.1 ст. 51 ПК України в частині неподання ФОП ОСОБА_1 податкових розрахунків за формою 1-ДФ за І-ІІІ кварталів 2013 року щодо сум доходів, виплачених на користь ФОП ОСОБА_2 за придбані запчастини та послуги по ремонту та техобслуговуванню авто.

На підставі акту перевірки та відкоригованих його висновків ДПІ у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 21.11.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0012581703, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 19721,64 грн., з яких 15777,31 грн. за основним платежем, та 3944,43 грн. сума штрафних санкцій.

Також, 24.11.2014 року на підставі висновків акту перевірки та відкоригованих його висновків було винесено рішення № 0012701703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким ФОП ОСОБА_1 донараховано 35980,15 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні санкції у розмірі 1817,36 грн. 24.11.2014 року сформовано та направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0012691703, за якою ДПІ у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вимагає ФОП ОСОБА_1 сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 35980,15 грн.

Відповідно до матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування та сплачувала до бюджету самостійно нараховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Згідно з актом перевірки ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року здійснювала послуги перевезення пасажирів наземним транспортом.

Згідно декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік № 75181 від 09.02.2012 року сума одержаного доходу ФОП ОСОБА_1 складає 104200,00 грн., вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю - 95017,16 грн. (з яких вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 71118,12 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 12127,85 грн., інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг - 11771,19 грн.), сума чистого оподатковуваного доходу - 9182, 84 грн.

Відповідно до даних декларації майновий стан і доходи за 2012 рік № 9086962793 від 08.02.2013 року, сума одержаного доходу складає 118300,00 грн., вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю - 105030,00 грн. (з яких вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 75503,00 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 18584,10 грн., інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг - 10942,90 грн.), сума чистого оподатковуваного доходу - 13270,00 грн.

Загальний оподатковуваний дохід по даним декларацій про майновий стан і доходи за 2011 - 2013 роки і розмір загального оподатковуваного доходу, визначений за результатами перевірки на підставі наданих платником документів має розбіжності, а саме, заниження за 2011 рік на суму 528,34 грн., за 2013 рік на суму 103160,86 грн.

Відповідно до даних декларації майновий стан і доходи за 2013 рік № 9089606908 від 05.02.2014 р., сума одержаного доходу складає 317066,67 грн., вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю - 305801,00 грн. (з яких вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 201339,58 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 20688,83 грн., інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг - 83772,59 грн.), сума чистого оподатковуваного доходу - 11265,67 грн.

За час провадження діяльності, ФОП ОСОБА_1 замовляла запчастини для ремонту автомобілів, купувала паливо та замовляла ремонтні послуги та послуги ремонтного обслуговування у ТОВ «Т.Л. АВТО», ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ПП «Аніс», Спільного українсько - німецьго ТОВ з іноземними інвестиціями «Кершер», ТОВ «Восток», ПП «Актінід».

Відповідно до п. 177.10 ст. 177, п. 178.6 ст. 178 ПК України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 2 Порядку ведення та форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1025, самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи. Кожен працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 велась Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність. До Книги вносились відповідні записи доходів і витрат.

Передбачено, що документами, які підтверджують витрати, можуть бути: товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи, підтверджуючі рух активів, коштів.

Відповідно до листа Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області від 04.11.2014 року № 14/Ф-622 ОСОБА_1 має у власності та користуванні автомобілі. Згідно аркушів огляду технічного стану автомобілів та відомостей щодо видатків мастила, використання запчастин, ФОП ОСОБА_1 використовувала придбані у ТОВ «Восток», ПП «Актінід» запчастини та мастила для ремонту власних автомобілів, якими надавала послуги перевезення третім особам.

Встановлено, що 01.04.2012 року між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ПП «Аніс» (орендодавець) укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець надає а орендар приймає у користування нежитлове приміщення площею 42 кв.м. Між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Аніс» підписано акти приймання-передачі робіт. Сплата за орендне користування нежитловим приміщенням здійснена відповідно до виписаних ПП «Аніс» квитанцій, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 придбала у Спільного українсько - німецького ТОВ з іноземними інвестиціями «Кершер» паливо дизельне підвищеної якості, що підтверджується копіями фіскальних чеків та копіями податкових накладних, виданих продавцем Спільним українсько - німецьким ТОВ з іноземними інвестиціями «Кершер» покупцю ФОП ОСОБА_1 за період грудня 2012 року - лютого 2013 року.

Відповідно до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 придбала у ПП «Актінід» моторні оливи, що підтверджується копіями видаткових накладних та копіями рахунків факту за період грудня 2012 року - січня 2013 року, червня 2013 року. За результатами поставки моторної оливи, ПП «Актінід» видало ФОП ОСОБА_1 податкову накладну № 22 від 21.02.2013 року. В матеріалах справи наявні копії видаткових накладних, виданих ПП «Актінід». Сплатила за отримані товари підтверджується копіями платіжних доручень № 218 від 31.01.2013 року, № 222 від 21.02.2013 року, № 247 від 27.06.2013 року та копіями виписок по банківським рахункам.

ФОП ОСОБА_1 придбала у ТОВ «Восток» дизельне паливо підвищеної якості (євро) марки F виду І, що підтверджується копіями податкових накладних за період лютого - версня 2013 року, виданих ТОВ «Восток» покупцю. Розрахунок з ТОВ «Восток» за поставку дизельного пального підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків.

ФОП ОСОБА_1 придбала у ФОП ОСОБА_2 автомобільні запчастини відповідно до договору поставки від 15.01.2013 року. Поставка підтверджується копіями товарних чеків № 446 від 16.09.2013 року, № 445 від 16.09.2013 року, № 447 від 16.09.2013 року, № 389 від 25.07.2013 року, № 377 від 18.07.2013 року, № 379 від 18.07.2013 року, № 378 від 15.07.2013 року. ФОП ОСОБА_2 проводився ремонт автомобілів ФОП ОСОБА_1, що підтверджується актом виконаних робіт від 05.06.2013 року та копіями товарних чеків № 301 від 01.06.2013 року, № 462 від 20.09.2013 року, № 418 від 29.08.2013 року, № 415 від 29.08.2013 року, № 56 від 31.901.2013 року, № 57 від 31.01.2013 року, № 114 від 04.03.2013 року, № 112 від 04.03.2013 року, № 115 від 05.03.2013 року, № 392 від 26.07.2013 року, № 186 від 15.03.2013 року, № 187 від 15.03.2013 року, № 203 від 18.03.2013 року, № 207 від 20.03.2013 року.№ 204 від 18.03.2013 року

Також ФОП ОСОБА_1 придбала у ТОВ «Т.Л. АВТО» акумулятори для автомобілів, що підтверджується рахунком-фактурою № Т7-С3065-005 від 06.03.2013 року та видатковою накладною № Т7-Н3065-018 від 06.03.2013 року, накладною № Т7-Н1334-049 від 30.11.2011 року, рахунком-фактурою № Т7-С1334-017 від 30.11.2011 року.

Позивач замовляла у ФОП ОСОБА_4 ремонтні роботи, монтаж запчастин відповідно до договору про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 10.01.2013 року, що було здійснено ФОП ОСОБА_4, підтвердженням чого є акти виконаних робіт, товарні чеки.

Також позивач замовляла у ФОП ОСОБА_3 ремонтні роботи, монтаж запчастин, підтвердженням чого є акти виконаних робіт, товарні чеки.

Зважаючи на те, що фізичні особи - підприємці зобов'язані мати підтверджуючі документи щодо походження товару, ФОП ОСОБА_1 має копії чеків, квитанцій, податкових накладних, актів, якими підтверджується походження товарів, отримання послуг, отже і здійснення витрат на придбання таких товарів та послуг.

Відповідно до п.п. 177.1 - 177.3 ст.177 ПК України (у редакції, чинній на момент оподаткування спірних правовідносин) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

ОСОБА_1 включила до складу витрат здійснені витрати операційної діяльності, пов'язані з провадженням власної господарської діяльності.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, ФОП ОСОБА_1 правомірно включила до витрат операційної діяльності витрати на придбання товарів - запчастин для автомобілів, палива та мастила для автомобілів, послуги з технічного обслуговування та монтажу. З огляду на вірне відображення витрат та їх документальне підтвердження, вірно відображено суму чистого оподаткованого доходу, яка не підлягає збільшенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Сума, з якої податкова інспекція визначає розмір єдиного внеску як з чистого оподаткованого доходу є сумою прибутку, яка не підлягає збільшеною оскільки позивач не завищувала витрати. Єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. З огляду на встановлену неправомірність донарахування ФОП ОСОБА_1 податку на дохід фізичних осіб, збільшенню не підлягає сума єдиного внеску.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року № 0012581703, рішення від 24.11.20134 року № 0012701703 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0012691703 від 24.01.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 804/1312/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.11.2014 року № 0012581703, рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.11.20134 року № 0012701703, вимогу Державної податкової інспекції у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0012691703 від 24.01.2015 року.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук