Постанова № 59163233, 25.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2016 року письмове провадження № 826/27405/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києвіпровизнання протиправними та скасування ППР

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі по тексту - позивач та/або ТОВ «Аскоп-Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту - відповідач та/або ДПІ), в якому просить : визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «В1») Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві № 0000242800 від 08.12.2015 та податкове повідомлення-рішення (Форма «В4») Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві № 0000252800 від 08.12.2015.

Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «Аскоп-Україна» не порушувало вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами на які вказує податковий орган, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.03.2016 проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього, а також представником відповідача були надані заперечення на адміністративний позов.

Сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись приписами ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позиції сторін, судом встановлено наступне.

Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника з банку згідно податкової декларації за січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 19.11.2015 № 8398/26-53-26-30579869 (надалі по тексту-акт), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 , п. 200.4, п. 200.14 ст.200, розділу V Податкового кодексу України підприємством завищено суму податкового кредиту за грудень 2014 року на 593 128 грн, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 593 128грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленої до відшкодування на рахунок платника в банку по декларації за січень 2015 року на 593 128грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 , п. ст.200 розділу V Податкового кодексу України підприємством завищено суму податкового кредиту та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (19р.) в розмірі 257 176 грн. за січень 2015 року.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі акта, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.12.2015:

Ш № 0000242800, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 593 128 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 296 564 грн;

Ш № 0000252800, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 257 176 грн.

На думку податкового органу зазначені порушення позивачем норм Податкового кодексу України відбулись внаслідок того, що господарські операції між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ «Берта-Грейн» і ПП «Херсон зерно» не носили реальний характер, оскільки підприємствами ТОВ «Берта-Грейн» і ПП «Херсон зерно» на запит податкового органу про проведення зустрічної звірки не надано податковому органу товарно-транспортних накладних та інших документів, що підтверджують транспортування товару.

Тобто, згідно з позицією податкового органу, внаслідок того, що контрагенти позивача не надали податковому органу за запитом останнього ті чи інші документи, позивач вважається таким, що порушив норми Податкового кодексу України і повинен нести за це відповідальність.

Відповідно до пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи протиправними спірні податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.12.2015 № 0000242800 та № 0000252800, позивач звернувся з відповідним адміністративним позовом до суду про їх скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, що на момент виникнення спірних операцій).

Відповідно до пункту 44.1., пункту 44.2. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2., абзацу 1 пункт 198.3. статті 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3. статті 198 Кодексу).

За правилами пункту 198.6. статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, слід зазначити, що статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, які є підставою для формування податкового кредиту та витрат підприємства у податковому обліку.

В ході судового розгляду, судом встановлено, що 26 серпня 2014 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ «Берта-Грейн» був укладений договір №26/08/14 купівлі-продажу сої.

Відповідно до умов п. 4.1. зазначеного Договору поставка сої здійснюється на умовах СРТ ПАТ «Херсонський КХП» (INCOTERMS 2000) автомобільним транспортом за адресою: м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5, ПАТ «Херсонський КХП». Товар розміщується продавцем на елеваторі ПАТ «Херсонський КХП» за квотою ПП «Блок Баг Сістемс», яке здійснює в інтересах ГОВ «Аскоп-Україна» подальше його експедирування.

При цьому, 05 вересня 2013 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Блок Баг Сістемс» був укладений Договір № 696/09/13 на надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого ПП «Блок Баг Сістемс» взяло на себе зобов'язання по наданню комплексу послуг з організації виконання робіт про прийманню, розміщенню, накопиченню, перевалці та експедируванні товарного насіння сої. Надання зазначених послуг здійснюється з використанням перевантажувальних потужностей ПАТ «Херсонський КХП», що знаходяться за адресою: Україна, м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5 для приймання, зберігання і відвантаження на судна зерна в Херсонському морському торгівельному порту.

Крім того, 25 грудня 2014 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ «Берта-Грейн» була укладена додаткова угода № 1 до вищевказаного договору купівлі-продажу сої №26/08/14 від 26.08.2014 за умовами якої товар також розміщується продавцем на елеваторі ПАТ «Херсонський КХІІ» за квотою ЧП «ДП Чистая Страна» (ПП «ДП Чиста Країна»), яке здійснює в інтересах ТОВ «Аскоп-Україна» подальше його експедирування.

При цьому, 15 грудня 2014 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «ДП Чиста Країна» був укладений договір № ЧК 170/12/14 на надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого ПП «ДП Чиста Країна» взяло на себе зобов'язання по наданню комплексу послуг з організації виконання робіт про прийманню, розміщенню, накопиченню, перевалці та експедируванні товарного насіння сої. Надання зазначених послуг здійснюється з використанням перевантажувальних потужностей ПАТ «Херсонський КХП», що знаходяться за адресою: Україна, м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5 для приймання, зберігання і відвантаження на судна зерна в Херсонському морському торгівельному порту.

На виконання умов договору купівлі-продажу сої Товариством з обмеженою відповідальністю «Берта-Грейн» в грудні 2014 - січні 2015 роках було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» сою в загальній кількості 664,705 тон на загальну суму в розмірі 4 663 032,96 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 777 172,15 грн, (зокрема в грудні 2014 року було поставлено сою в кількості 522,67 тон на загальну суму 3 558 771,32 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 593 128,54 грн, та в січні 2015 року - 142,035 тон на загальну суму 1 104 261,64 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 184 043,61 грн.), що підтверджується відповідними видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними (ТТН).

При прийманні товару ПАТ «Херсонський КХП» здійснював зважування доставленого товару по кожному транспортному засобу окремо, встановлював у власній лабораторії його якісні показники та визначав залікову вагу такого товару, що підтверджується відповідними актами приймання сільгосппродукції та товарно-транспортними накладними.

Тобто, елеватор, як стороння організація, підтвердив реальність доставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Берта-Грейн» на адресу ТОВ «Аскоп-Україна» відповідного об'єму сої.

Таким чином, факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Берта- Грейн» в грудні 2014р. - січні 2015р. сої та її оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» підтверджується такими документами, як: видаткова накладна № 134 від 01.12.2014, податкова накладна № 145 від 01.12.2014, рахунок на оплату № 132 від 01.12.2014, платіжне доручення №773 від 03.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5277 від 01.12.2014, ТТН №087561 від 28.11.2014, видаткова накладна № 135 від 01.12.2014, податкова накладна № 146 від 01.12.2014, рахунок на оплату № 133 від 01.12.2014, платіжне доручення № 774 від 03.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5279 від 01.12.2014, ТТН №087590 від 29.11.2014, видаткова накладна №136 від 03.12.2014, податкова накладна № 150 від 03.12.2014, рахунок на оплату №134 від 03.12.2014, платіжне доручення № 787 від 04.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5314 від 03.12.2014, ТТН № 087786 від 03.12.2014, видаткова накладна № 137 від 05.12.2014, податкова накладна № 151 від 05.12.2014, рахунок на оплату № 135 від 05.12.2014, платіжне доручення № 85 від 09.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5352 від 05.12.2014, ТТН № 087589 від 04.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5354 від 05.12.2014, ТТН № 087581 від 04.12.2014, видаткова накладна № 138 від 06.12.2014, податкова накладна № 152 від 06.12.2014, рахунок на оплату № 136 від 06.12.2014, платіжне доручення № 86 від 09.12.2014, платіжне доручення № 812 від 10.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5367 від 06.12.2014, ТТН № 087791 від 05.12.2014, видаткова накладна № 142 від 15.12.2014, податкова накладна № 156 від 15.12.2014, рахунок на оплату № 140 від 15.12.2014, платіжне доручення № 845 від 16.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5510 від 15.12.2014, ТТН № 087574 від 13.12.2014, видаткова накладна № 146 від 17.12.2014, податкова накладна № 162 від 17.12.2014, рахунок на оплату № 143 від 17.12.2014, платіжне доручення № 856 від 19.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5541 від 17.12.2014, ТТН № 879881 від 17.12.2014, видаткова накладна № 147 від 18.12.2014, податкова накладна № 161 від 18.12.2014, рахунок на оплату № 144 від 18.12.2014, платіжне доручення № 857 від 19.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5578 від 18.12.2014, ТТН № 087762 від 18.12.2014, видаткова накладна № 148 від 19.12.2014, податкова накладна № 164 від 19.12.2014, рахунок на оплату № 145 від 19.12.2014, платіжне доручення № 867 від 22.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5598 від 19.12.2014, ТТН № 087573 від 18.12.2014, видаткова накладна № 149 від 22.12.2014, податкова накладна № 165 від 22.12.2014, рахунок на оплату № 146 від 22.12.2014, платіжне доручення № 1469 від 23.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5659 від 22.12.2014, ТТН № 087598 від 22.12.2014, видаткова накладна № 150 від 24.12.2014, податкова накладна № 166 від 24.12.2014, рахунок на оплату № 147 від 24.12.2014, платіжне доручення № 895 від 25.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5713 від 24.12.2014, ТТН № 087560 від 23.12.2014, видаткова накладна № 151 від 25.12.2014, податкова накладна № 167 від 25.12.2014, рахунок на оплату № 148 від 25.12.2014, платіжне доручення № 905 від 26.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5734 від 25.12.2014, ТТН № 087596 від 24.12.2014, видаткова накладна № 152 від 25.12.2014, податкова накладна № 168 від 25.12.2014, рахунок на оплату № 149 від 25.12.2014, платіжне доручення № 904 від 26.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5740 від 25.12.2014, ТТН № 879899 від 24.12.2014, видаткова накладна № 153 від 27.12.2014, податкова накладна № 169 від 27.12.2014, рахунок на оплату № 150 від 27.12.2014, платіжне доручення № 927 від 29.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5776 від 26.12.2014, ТТН № 081045 від 26.12.2014, видаткова накладна № 154 від 28.12.2014, податкова накладна № 170 від 28.12.2014, рахунок на оплату № 151 від 28.12.2014, платіжне доручення № 925 від 29.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5787 від 28.12.2014, ТТН № 483721 від 26.12.2014, видаткова накладна № 155 від 29.12.2014, податкова накладна № 171 від 29.12.2014, рахунок на оплату № 152 від 29.12.2014, платіжне доручення № 931 від 30.12.2014, акт приймання с/г продукції № 5795 від 29.12.2014, ТТН № 087597 від 28.12.2014, видаткова накладна № 1 від 22.01.2015, податкова накладна № 1 від 22.01.2015, рахунок на оплату № 1 від 22.01.2015, платіжне доручення № 79 від 23.01.2015, акт приймання с/г продукції № 95 від 22.01.2015, ТТН № 081057 від 21.01.2015, акт приймання с/г продукції № 106 від 22.01.2015, ТТН № 081059 від 21.01.2015, видаткова накладна № 2 від 24.01.2015, податкова накладна № 2 від 24.01.2015, рахунок на оплату № 2 від 24.01.2015, платіжне доручення № 87 від 27.01.2015, акт приймання с/г продукції № 131 від 24.01.2015, ТТН № 081066 від 24.01.2015, видаткова накладна № 3 від 26.01.2015, податкова накладна № 3 від 26.01.2015, рахунок на оплату № 3 від 26.01.2015, платіжне доручення № 100 від 28.01.2015, акт приймання с/г продукції № 156 від 26.01.2015, ТТН № 081056 від 25.01.2015, видаткова накладна № 5 від 30.01.2015, податкова накладна № 6 від 30.01.2015, рахунок на оплату № 5 від 30.01.2015, платіжне доручення № 127 від 03.02.2015, акт приймання с/г продукції № 202 від 30.01.2015, ТТН № 081068 від 30.01.2015.

Всі податкові накладні, видані ТОВ «Берта-Грейн» були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 584 від 15.12.2015. Крім того, на момент складання податкових накладних ТОВ «Берта-Грейн» було зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства та мало право на складання податкових накладних, що підтверджується роздруківкою інформації з офіційного веб-сайту Державної фіскальної служби України.

За результатами здійснення господарської операції з ТОВ «Берта-Грейн» та на підставі податкових накладних, виданих ним як зареєстрованою платником податку особою, а також відповідно до вимог діючого законодавства України ТОВ «Аскоп-Україна» правомірно віднесло до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

07 жовтня 2014 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Херсон зерно» був укладений договір №08/10/14 купівлі-продажу сої.

Відповідно до умов п. 4.1. зазначеного договору продавець зобов'язується доставити покупцю сою автомобільним транспортом за адресою: м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5, ПАТ «Херсонський КХП».

У відповідності до п. 4.2 договору в редакції, викладеній згідно Додаткової угоди № 1 від 15.12.2014 до даного договору, товар розміщується продавцем на елеваторі ПАТ «Херсонський КХП» за квотою ЧП «ДП Чистая Страна» (ПП «ДП Чиста Країна»), яке здійснює в інтересах ТОВ «Аскоп-Україна» подальше його експедирування.

При цьому, 15 грудня 2014 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «ДП Чиста Країна» був укладений договір № ЧК 170/12/14 на надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого ПП «ДП Чиста Країна» взяло на себе зобов'язання по наданню комплексу послуг з організації виконання робіт про прийманню, розміщенню, накопиченню, перевалці та експедируванні товарного насіння сої. Надання зазначених послуг здійснюється з використанням перевантажувальних потужностей ПАТ «Херсонський КХП», що знаходяться за адресою: Україна, м. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5 для приймання, зберігання і відвантаження на судна зерна в Херсонському морському торгівельному порту.

На виконання умов зазначених договорів Приватним підприємством «Херсон зерно» в січні 2015 року було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» сою в загальній кількості 57,264 тон на загальну суму в розмірі 438 799,70 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 73 133,28 грн, що підтверджуються відповідними видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними (ТТН), зазначеними нижче.

При прийманні товару ПАТ «Херсонський КХП» здійснював зважування доставленого товару по кожному транспортному засобу окремо, встановлював у власній лабораторії його якісні показники та визначав залікову вагу такого товару, що підтверджується відповідними актами приймання сільгосппродукції та товарно-транспортними накладними.

Тобто, портовий елеватор, як стороння організація, підтвердив реальність доставки Приватним підприємством «Херсон зерно» на адресу ТОВ «Аскоп-Україна» відповідного об'єму сої.

Факт поставки Приватним підприємством «Херсон зерно» в січні 2015 року сої та її оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» підтверджується такими документами, як видаткова накладна № 12 від 23.01.2015, податкова накладна № 12 від 23.01.2015, рахунок на оплату № 12 від 23.01.2015, платіжне доручення № 88 від 27.01.2015, акт приймання с/г продукції № 108 від 23.01.2015, ТТН № 1468 від 23.01.2015, видаткова накладна № 13 від 25.01.2015, податкова накладна № 13 від 25.01.2015, рахунок на оплату № 13 від 25.01.2015, платіжне доручення № 89 від 27.01.2015, акт приймання с/г продукції № 145 від 25.01.2015, ТТН № 1142 від 20.01.2015.

Всі податкові накладні, видані ПП «Херсон зерно» були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 585 від 16.12.2015. Крім того, на момент складання податкових накладних ПП «Херсон зерно» було зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства та мало право на складання податкових накладних, що підтверджується роздруківкою інформації з офіційного веб-сайту Державної фіскальної служби України.

За результатами здійснення господарської операції з ПП «Херсон зерно» та на підставі податкових накладних, виданих ним як зареєстрованою платником податку особою, а також відповідно до вимог діючого законодавства України ТОВ «Аскоп-Україна» правомірно віднесло до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Всі партії товару, поставлені позивачу ТОВ «Берта-Грейн» та ПП «Херсон зерно» були прийнятті на зберігання ПАТ «Херсонський КХП», що підтверджується складськими квитанціями на зерно, зокрема : №2261 від 02.12.2014 (Серія АХ №340670), №2278 від 04.12.2014 (Серія АХ №340687), №2315 від 08.12.2014 (Серія АХ №340724), №2299 від 08.12.2014 (Серія АХ №340708), №2410 від 18.12.2014 (Серія АХ №340819), №2420 від 19.12.2014 (Серія АХ №340829), №2428 від 22.12.2014 (Серія АХ №340837), №2450 від 23.12.2014 (Серія АХ №340859), №2465 від 25.12.2014 (Серія АХ №340874), №2482 від 26.12.2014 (Серія АХ №340891), №2506 від 29.12.2014 (Серія АХ №340915), №2503 від 29.12.2014 (Серія АХ №340912), №2603 від 26.01.2015 (Серія АХ №859012), №2607 від 26.01.2015 (Серія АХ №859016), №2611 від 26.01.2015 (Серія АХ №859020), №2616 від 27.01.2015 (Серія АХ №859025), №2653 від 02.02.2015 (Серія АХ №859062).

В той же час, в акті перевірки позивача, відповідачем не наведено вичерпного переліку розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та фактичним змістом первинних документів по взаємовідносинам позивача з контрагентами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що без надання належної правової оцінки первинним документам по взаємовідносинам позивача з контрагентами, в основу висновків акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідачем, фактично, покладена інформація (податкових органів відносно контрагентів), достовірність якої не доведена у встановленому законом порядку.

Усупереч вимог Кодексу, відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про неможливість підтвердити реальність здійснення операцій по відвантаженню сої на адресу ТОВ «Аскоп-Україна» в січні 2015 року враховуючи відсутність документів на перевезення товару від ПП «Херсон Зерно» та ТОВ «БЕРТА ГРЕЙН» тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

При цьому, зазначені в акті перевірки обставини стосуються лише дій контрагентів позивача і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Слід також зазначити, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, приймати рішення щодо реальності тих чи інших господарських операцій платника податку або права визнавати нікчемними вчинені ним правочини.

Також позивачем надано до матеріалів справи докази, що підтверджують подальше використання ТОВ «Аскоп-Україна» у власній господарській діяльності придбаної в грудні 2014 року та в січні 2015 року у ТОВ «Берта- Грейн» та ПП «Херсон зерно» сої (зокрема, її експорт за межі України), а саме: копії зовнішньоекономічного контракту № 1/13 від 04.01.2013 на поставку сої та додаткової угоди № 10/1 від 31.12.2013, копію митної декларації № 508040000/2014/004608 від 31.12.2014, копії додаткових угод № 33 від 25.12.2014 та № 34 від 09.01.2015 до зовнішньоекономічного контракту № 1/13 від 04.01.2013, копію коносамента № 1 від 30.12.2014, копію інвойсу № 1/13-33-1 від 30.12.2014, копію банківської виписки за 12.01.2015, що підтверджує надходження на рахунок позивача коштів в іноземній валюті згідно інвойсу № 1/13-33-1 від 30.12.2014 за продаж сої на експорт, копію митної декларації № 508040000/2015/000613 від 12.02.2015, копії додаткових угод № 35 від 04.02.2015 та № 37 від 08.04.2015 до зовнішньоекономічного контрактуй 1/13 від 04.01.2013, копію коносамента № 1 від 06.02.2015, копію інвойсу № 1/13-35-1 від 06.02.2015, копії банківської виписки за 12.05.2015, що підтверджує надходження на рахунок позивача коштів в іноземній валюті згідно інвойсу № 1/13-35-1 від 06.02.2015 за продаж сої на експорт.

Суд в даному випадку враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27.01.2016 по справі №4842/11/2670, а саме: за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, на виконання вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, за наслідками яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що фактично були відсутні обставини, наявність яких дало б підстави ставити під сумнів реальність господарських операцій позивача з ПП «Херсон Зерно» та ТОВ «БЕРТА ГРЕЙН».

Крім зазначеного, за правилами пункту 36.1., пункту 36.5. статті 36, пункту 38.1. статті 38, пункту 47.1. статті 47, пункту 49.2. статті 49, пункту 109.1. статті 109 Кодексу, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 та 31.01.2011 і повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 (справа «Булвес АД» проти Болгарії) констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товарів/робіт/послуг від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та формування витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи судом встановлено не було.

Аналогічна позиція підтверджується численною судовою практикою у відповідних справах (ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 № К/9991/64614/11, від 16.03.2013 № К/800/9087/13).

Незважаючи на зазначене, відповідач позбавив позивача права на формування податкового кредиту та витрат підприємства через недотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень відповідача від 08.12.2015 № 0000252800 та № 0000252800 та, відповідно, про необхідність їх скасування.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У свою чергу, відповідачем проігноровано обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 08.12.2015 № № 0000252800 та № 0000252800.

Судові витрати в сумі 17 203,03 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій