Постанова № 59163181, 25.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2016 року письмове провадження № 826/17727/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до треті особи Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві АКІБ «УкрСибБанк» ПАТ «Укрсоцбанк»провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач або ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі по тексту - відповідач або ДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2015 № 0005191701.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем норм Податкового кодексу України є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 44 368,96 грн. Враховуючи зазначені обставин, податковий орган просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Сторонами заявлене спільне клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа-1 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, письмових пояснень/заперечень не надала.

Третя особа-2 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, на адресу суду надіслала пояснення від 16.03.2016.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з поданням спільного клопотання сторонами про розгляд справи за їх відсутності та неприбуттям у судове засідання представника третіх осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

11 серпня 2015 року відповідачем на підставі акта перевірки № 692/26-54-17-01-17-2778405894 від 29.07.2015, прийнято податкове повідомлення рішення:

- № 0005191701, яким позивачу, за порушення п.п. 164.2.17 ст.167, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 644 050,75 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 515 240,60 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 128 810,15 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних санкцій, ґрунтується на наступних обставинах.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що платник податків-фізична особа ОСОБА_1 подав до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2014рік, але не задекларував дохід у сумі 3 033 692,84 грн., отриманий як додаткове благо.

За даними відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, листів-підтверджень № 11-51/16801 від 21.05.2015 ( вх. 18462/10 від 27.05.2015) та № 11-1-186/79-472 від 30.04.2015 (вх. 16621/10) щодо нарахованого доходу у вигляді анулювання (прощення) заборгованості від ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Укрсоцбанк» відповідно, було встановлено дохід, отриманий платником податку у грошовій формі як додаткове благо, яке підлягає декларуванню.

Враховуючи те, що фізичною особою ОСОБА_1 до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС м. Києва не задекларовано отриманий у 2014 дохід у вигляді додаткового блага на загальну суму 3 033 692,84 грн., контролюючий орган дійшов переконання про те, що фізичною особою ОСОБА_1 приховано дохід за 2014, який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб у сумі 3654,00 грн. за ставкою 15% та у сумі 511 586,60 грн. за ставкою 17%, відповідно до ст. 167 Податкового кодексу країни.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених вище доводів відповідача та, як наслідок, з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

23.11.2007 між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УкрСоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСоцбанк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №10-29/4695, за яким банк зобов'язувався надати позичальнику кошти в сумі 14 022,00 дол. США, а позичальник зобов'язувався прийняти, використовувати за цільовим призначенням та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11.00% річних та інших платежів.

ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав позивачу повідомлення № 10.1-186/96-4272 від 27.03.2014, яким повідомив, що 27.03.2014 банком здійснено анулювання заборгованості за договором кредиту № 10-29/4695 від 23.11.2007 в сумі 21 992,63 грн. Повідомлено, що згідно пп.164.2.17 «д» Податкового кодексу України позивачу необхідно відобразити вищевказану суму в річній податковій декларації та самостійно сплатити суму податку на доходи фізичних осіб.

Довідкою №б/н від 03.04.2014, виданою ПАТ «УкрСоцбанк» зазначено, що зобов'язання ОСОБА_1 за договором кредиту № 10-29/4695 від 23.11.2007 виданого на купівлю транспортного засобу, перед ПАТ «Укрсоцбанк» виконано в повному обсязі.

Банк до позичальника (ОСОБА_1.) по договору кредиту № 10-29/4695 від 23.11.2007 претензій не має.

Також, 26.03.2007 між АКІБ «УкрСиббапк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббапк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11132915000, за яким банк зобов'язувався надані позичальнику кошти в сумі 199 000 дол. США, а позичальник зобов'язувався прийняти, використовувані за цільовим призначенням та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12.00% річних та інших платежів.

Листом №30-91/2248 від 31.07.2014, виданого ПАТ «УкрСиббапк» повідомлено, що у разі погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11132915000 від 26.03.2007 у розмірі 65000 доларів США 00 центів, а також судових витрат у розмірі 1 820 грн, АТ «УкрСиббапк» анулює залишок заборгованості за вищевказаним договором та зніме обтяження на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно (квартира), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Після погашення позивачем заборгованості у розмірі 65 000 дол.США ПАТ «УкрСиббанк» анульовано заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11132915000 від 26.03.2007 в сумі 248 801,55 дол. США, що склало за курсом НБУ 3 766 619,00 грн. та штрафні санкції в сумі 25 288,43 грн.

31.07.2014 АТ «УкрСиббанк» було вручено під підпис позивачу повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України) від 31.07.2014, в якому вказано про анулювання кредитної заборгованості позивача за договором та повідомлено позивачу, що відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, та вказано про необхідність сплатити самостійно податок з ПДФО та відобразити його у річній податковій декларації на доходи фізичних осіб.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3. Податкового кодексу України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.

У відповідності до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, виникає за наступних обов'язкових умов: повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного).

Суд встановив, що позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік, однак не задекларувати дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді анульованого (прощеного) кредитного боргу на суму 3 033 692,84 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що в порушення підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України ОСОБА_1 мав задекларувати дохід у вигляді додаткового блага в сумі 3 033 692,84 грн. та, відповідно, сплатити податок з вказаної суми є обґрунтованими.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 19.08.2014 №0004091701 є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій