Постанова № 59163018, 10.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2016 року № 826/8690/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Шереметьєвій Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданнямДержавної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській областідо Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"пронакладення адміністративного арешту на майно платників податків

за участю

представника заявника: Моложавої О.В. (довіреність № 54/9/16-01-10-34 від 05.05.2016)

представника відповідача: Перепелиці А.В.(довіреність № 10-899/д від 09.12.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платників податків - Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

Подання обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не допущено податкового керуючого Білай С.В 06.06.2016 до складання акту опису майна у податкову заставу на суму збільшення заборгованості та не надано документів для здійснення такого опису.

Представник податкового органу у судових засіданнях підтримала подання у повному обсязі та просила суд його задовольнити.

Представники відповідача заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні подання у повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що він не заперечував проти складання акту опису майна у податкову заставу та не відмовляв податковому керуючому у надання документів для опису майна у податкову заставу, що підтверджується витягом з Журналу реєстрації документів, наданих контролюючим органам. Також позивач посилався на те, що наявність податкового боргу з податку на прибуток за 2014 рік оскаржується в судовому порядку, щодо виникнення податкового боргу з податку на додану вартість відповідач податкову вимогу не надсилав, а податковий борг зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності взагалі відсутній.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників податкового органу та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

03.04.2015 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу № 1632-25, якою Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" визначено суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 03.04.201 у розмірі 47384408,92 грн.

03.04.2015 начальником Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 5499/10/16-0125-07-30, відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

06.06.2016 податковим керуючим Білай С.В. складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 3, яким підтверджено, що платник податків НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" від 24.12.1997 за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису.

07.06.2016 в.о. начальника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області прийнято рішення № 001 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ" від 24.12.1997

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на виконання пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України звернулась до суду щодо підтвердженняобґрунтованостіі адміністративного арешту майна Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає подання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктами 89.1 та 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до пунктів 89.3 та 89.4 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Згідно з пунктом 91.3 статті 91 Податкового кодексу України встановлено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Згідно з пунктом 94.1 та підпунктом 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пунктами 94.6, 94.6 та 94.10 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

06.06.2016 в період з 09.10 год. до 16.25 год. податковим керуючим Білай С.В. складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 3, яким підтверджено, що позивач за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису.

Факт наявності у позивача податкового боргу на суму якого мало бути додатково описано майно у податкову заставу 06.06.2016 підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім боком облікової картки платника податків.

Необґрунтованість посилань позивача, як на відсутність у позивача правових підстав для складання акту опису майна у податкову заставу 06.06.2016, на акти опису майна № 9 від 27.05.2015, № 36 від 17.08.2015, № 4 від 28.01.2016 та № 11 від 03.02.2016 зумовлюється тим, що з наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що в частині заборгованості, яка обліковується позивачем складено лише акт опису майна у податкову заставу № 9 від 27.05.2015, яким описано у податкову заставу майно відповідача на зальну суму 43 065,3 тис. грн., у той час, як інші акти на які посилається позивач були складені щодо заборгованості, яка обліковується Роменською ОДПІ ДФС у сумській області, Лохвицькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, Гадяцькою ОДПІ ДФС у Полтавській області.

Щодо послань позивача на факт того, що ним було надано документи для опису майна у податкову заставу, що підтверджується витягом з Журналу реєстрації документів, наданих контролюючим органам суд звертає увагу на те, що з аналізу наявних в матеріалах справи документів та відповідного витягу судом встановлено, що документи на які посилається позивач були надані податковому керуючому для здійснення перевірки стану збереження майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та за результатами їх розгляду складено акт № 1 від 06.06.2016 про проведення перевірки стану збереження майна плутаника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Доказів на підтвердження факту подання податковому керуючому документів бухгалтерського обліку згідно яких можливо встановити наявність залишків паливно-мастильних матеріалів та іншого майна, ідентифікувати майно для складання акту опису його в податкову заставу (найменування майна з детальною характеристикою кожного предмета: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо) та будь-яких документів, що можуть свідчити про відсутність майна у платника податків, на яке може поширюватися право податкової застави 06.06.2016 відповідачем суду надано не було.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що відповідачем не було надано позивачу документів необхідних для складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, про що було складено акт № 3 від 06.06.2016, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору N« 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» від 24.12.1997.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що подання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про накладення адміністративного арешту на майно платників податків - Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Подання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платників податків - Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - задовольнити.

2.Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 22525915) відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору N« 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» від 24.12.1997 (податковий номер 403739509).

Відповідно до частини сьомої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті за результатами розгляду справ за поданням органів державної податкової служби підлягають негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов