Постанова № 59162097, 19.07.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 803/923/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представника позивача Дацюка В.М.,

представника відповідача Березної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР-ТОП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР-ТОП» (далі - ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП», позивач, товариство) звернулася з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року №0000871402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальну перевірка товариства з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Софтех», ПАТ «Теремно Хліб» та ПАТ « ПК «Заграва» за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року, про що складено акт №1068/03-18-14-02/36892436 від 22 березня 2016 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «АЛЬТЕР-ТОП» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання за лютий 2015 року на загальну суму 751655,33 грн. На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 06 квітня 2016 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000871402, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 751655,33 грн.

ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП» в порядку адміністративного оскарження зверталося до Головного управління ДФС у Волинській області та Державної фіскальної служби України зі скаргами на вищезгадане податкове повідомлення-рішення, однак рішеннями від 05 травня 2016 року №2171/10/03-20-10-03-06 та від 02 червня 2016 року №112061/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року №0000871402 залишено без змін, а скарги без задоволення.

Товариство не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки та з вказаним податковим повідомленням-рішенням з тих підстав, що відповідачем під час проведення перевірки не взято до уваги той факт, що 12 травня 2015 року слідчим суддею Святошинського району м. Києва було винесено ухвалу, якою надано дозвіл групі слідчим СК ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на проведення обшуку з метою вилучення оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських документів ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП».

Вважає, оскільки усі оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських документів ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП» по взаємовідносинах із ТзОВ «Софтех», ПАТ «Теремно Хліб» та ПАТ «ПК «Заграва» вилучені при обшуку, тому в Луцької ОДПІ не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З наведених вище підстав позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року №0000871402.

Відповідач у письмових запереченнях за вх.№8285/16 від 04 липня 2016 року (а.с.51-52) позовних вимог не визнав та просить відмовити у їх задоволенні. Відповідач вказав, що в ході аналізу баз даних АС «Податковий блок» та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, не встановлено придбання ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП» товарів та товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому були реалізовані для ТзОВ «Софтех», ПАТ «Теремно Хліб» та ПАТ «ПК «Заграва». Також, в ході проведення перевірки позивача, останнім не надано жодних підтверджуючих документів, що засвідчують факт здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами та підтверджують формування податкових зобов'язань у періоді, що перевірявся.

Крім того, на запити Луцької ОДПІ щодо надання до перевірки вилучених у ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП» документів або надання доступу до них, Головним слідчим управлінням ФР ДФС України було письмово повідомлено, що під час проведення огляду документів, вилучених в ході обшуку позивача по взаємовідносинах з ТзОВ «Софтех», ПАТ «Теремно Хліб» та ПАТ «ПК «Заграва» не виявлено. Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив в позові відмовити повністю, з підстав викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №2351 від 04 грудня 2015 року та направлень №002607 та №002606 від 04 грудня 2015 року працівниками Луцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Софтех», ПАТ «Теремно Хліб» та ПАТ «ПК «Заграва» за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року. Перевірка проводилась з 07 грудня 2015 року по 11 грудня 2015 року, продовжено з 14 грудня 2015 року по 18 грудня 2015 року та призупинено з 17 грудня 2015 року терміном до дати отримання документів або забезпечення доступу до них. З 10 березня 2016 року поновлено термін проведення перевірки на невикористаний строк.

За результатами вказаної перевірки складено акт №1068/03-18-14-02/36892436 від 22 березня 2016 року (а.с.6-15). У висновках акту перевірки, зазначено, що ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП» порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 та п.188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання за лютий 2015 року на загальну суму 751655,33 грн.

В подальшому, на підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 06 квітня 2016 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000871402, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 751655,33 грн.

ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП» в порядку адміністративного оскарження зверталося до Головного управління ДФС у Волинській області та Державної фіскальної служби України зі скаргами на вищезгадане податкове повідомлення-рішення, однак рішеннями від 05 травня 2016 року №2171/10/03-20-10-03-06 та від 02 червня 2016 року №112061/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року №0000871402 залишено без змін, а скарги без задоволення (а.с.17-27).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що в свою чергу підтверджується матеріалами справи, позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини із ТзОВ «Софтех», ПАТ «Теремно Хліб» та ПАТ « ПК «Заграва».

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданих послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктами 44.1, 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (далі - Закон України №996-ХІV) визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною другою статті 3 Закон України №996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Із положень частини 1, 3 статті 9 вказаного Закон України №996-ХІV вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, якими визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п. 2.4 ст. 2 вказаного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Закон України №996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Частиною третьою статті 8 Закону України №996-ХІV передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, законодавець наголошує на тому, що основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку, є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі і податкових.

Позивач наголошує на тому, що усі оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських документів ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП» по взаємовідносинах із ТзОВ «Софтех», ПАТ «Теремно Хліб» та ПАТ «ПК «Заграва» вилучені при обшуку, а відтак надати їх перевіряючому органу немає змоги.

Однак дані твердження позивача спростовуються листом - відповіддю ДФС України №7748/7/99-99-09-01-17 від 03 березня 2016 року, з якого слідує, що під час проведення огляду документів, які були вилученні в ході обшуку ТзОВ «АЛЬТЕР-ТОП», документів по взаємовідносинах позивача із ТзОВ «Софтех», ПАТ «Теремно Хліб» та ПАТ «ПК «Заграва» за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року не виявлено.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не вживалось заходів спрямованих на повернення фінансово-господарських, бухгалтерських документів по вищевказаних контрагентах, а також позивач не звертався до контрагентів з метою отримання копій таких документів, що без сумніву було в його інтересах.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТзОВ «Софтех», ПАТ «Теремно Хліб» та ПАТ «ПК «Заграва» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів, а не підтвердження фактичного здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними вище контрагентами, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом під час розгляду адміністративної справи наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, надано доказів неузгодженості дій позивача з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2,11,17,71,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕР-ТОП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року № 0000871402 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 25 липня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський