Рішення № 59162030, 22.07.2016, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/479/16

Єдиний унікальний № 742/963/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2016 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі : головуючого судді Гумен В.М.

при секретарі Харченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою,що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в своїй позовній заяві вказує,що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 січня 2015 року ,яке вона отримала після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1,вона являється власником 7/12 частки будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель і споруд за № 115 розташованого по АДРЕСА_1,яка становить квартиру за № 2 ,яка була виділена спадкодавцем при житті в натурі рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 15 березня 2012 року та пройшла державну реєстрацію .

Відповідачці ОСОБА_2 належить 37/100 частки зазначеного будинку,яка являє собою квартиру № 1,яку вона придбала за договором міни від 20 березня 2009 року ,в якій вона і проживає разом із своїм чоловіком відповідачем ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 посилаючись на те, шо відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більше двадцяти років не проживають в квартирі № 2 розташованій в будинку за АДРЕСА_1 а тільки значаться зареєстрованими в зазначному житлі і не бажають знятися з реєстрації добровільно,чим сами чинять їй пеерешкоди в користуванні власністю ,просить суд визнати відповідачів такими,що втратили право на користування житловим приміщенням квартирою за № 2 розташованою в житловому будинку за АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги а відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в задоволенні позову з мотивів його безпідставності.

Заслухавши пояснення сторін,покази свідків,проаналізувавши інші докази по справі,суд вважає ,що в позові позивача необхідно відмовити з слідуючих підстав.

ОСОБА_4 належала 7/12 частка в будинку за № 115 розташованому по АДРЕСА_1 а 1/12 частка в цьому ж будинку належить ОСОБА_4 і останній же належить 37/100 частки в зазначеному будинку ,що підтвержується довідкою КП « Прилуцьке МБТІ « від 26 грудня 2014 року за № 2219 ( а.с.62).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 25 січня 2002 року зареєстровані в квартирі за №2 розташованій в житловому будинку за АДРЕСА_1,що підтвержується повідомленнями Прилуцького міського відділу міграційної служби України в Чернігівській області та записами в домовій книзі ( а.с.15-16,68-71).

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 березня 2012 року ( а.с.37-38) проведено розподіл 63/100 частини житлового будинку,що розташований в АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 .

Цим же рішенням ОСОБА_6 виділено в натурі у власність та відокремлене користування в рахунок 7/12 часток кухню 2-3 площею 15,9 кв.м.,кімнату 2-4 площею 27,7 кв.м.,сіни 2-1 площею 8,7 кв.м.,сіни 2-6 площею 6,0 кв.м.,погріб « Пг-1» площею 6,4 кв.м.,ганок « Кр-1» загальною вартістю 152129 грн..

Цим же рішенням ОСОБА_2 виділено в натурі у власність та відокремлене користування в рахунок 1/12 часток кімнату 1-5 площею 10,1 кв. м. вартістю 23977 грн. .

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2014 року ( а.с.64-65) проведено розподіл надвірних будівель ,що розташований в АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 відновідно до належних кожній із них часток.

Відповідач ОСОБА_2 17 березня 2014 року на підставі зазначеного рішення суду провела реєстрацію зазначеної 1/12 частки будинку за формою приватної власності і за видом спільної часткової власності ,що підтвержується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності і інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно ( а.с.40,60-61).

Після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,позивач ОСОБА_1 отримала у власність 7/12 частки будинку з належною часткою господарсько-побутових будівель і споруд за № 115 розташованого по АДРЕСА_1 Чернігівської області,що підтверужується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24 січня 2015 року і інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно ( а.с.6,60-61).

Відповідачці ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності відповідно до договору міни від 30 березня 2009 року належить 37/100 частки в будинку за № 115,який розташований по АДРЕСА_1,що підтвержується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданим КП « Прилуцьке МБТІ і інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно ( а.с.41,60-61).

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також ствержували ,що 37/100 частки в будинку за № 115,який розташований по АДРЕСА_1, становить квартиру за № 1 а 63/100 частки в будинку ,розподіл якої проведений за зазначеним вище рішенням суду становить квартиру за № 2.

З даними тверженнями відповідачів погодилася в судовому засіданні і сама позивачка.

Із повідомлення архівного відділу Прилуцької міської ради від 16 травня 2016 року за № 07-04/С-109 ( а.с.90) вбачається,що пішення міської ради та виконавчого комітету по 1995 рік включно передані на зберігання до Державного архіву Чернігшівської області .

Із повідомлення Державного архіву Чернгівської області від 27 травня 2016 року за № Г-1219 ( а.с.86) вбачається, що в протоколах засідань виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області за 1962,1983,1987 роки рішень щодо будинку АДРЕСА_1 немає .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦК України обставини визнані сторонами та іншими особами,які беруть участь у справі,не підлягають доказуванню.

Оскільки, обставини присвоєння часткам будинку пощтових адрес квартира за № 1 і квартира за № 2 визнаються сторонами то такі обставини доказування не потребують .

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також ствержували ,що власниками квартири за № 2 після розподілу,являється, як відповідачка ОСОБА_2 так і позивачка ОСОБА_7 .

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також ствержували ,що вони користуються виділеною в результаті розподілу кімнатою під № 1-5. Проти даних останніх тверженнями відповідачів не заперечувала в судовому засіданні і сама позивачка.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 ствержувала,що вона проживає в квартирі за № 2 а відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживають в квартирі за № 1 розташованій в житловому будинку за АДРЕСА_1,що також підтвержується довідкою комітету саморганізації населення за № 1. Центарального мікрорайону м. Прилуки від 8 квітня 2016 року за № 2995 ,актами цього ж комітету від 6 квітня 2016 року за № 97 та від 8 квітня 2016 року за № 98 ( а.с. 20-22) та показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 даними в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_10 також свержувала,що вона на даний час знаходиться в стадії вирішення питання про присвоєння нової поштової адреси,якою буде АДРЕСА_1 ,виділеній їй в результаті зазначеного вище розподілу частини в органах місцевого самоврядування ,рішення про присвоєння якої відповідачі оскаржують в судовому порядку.

З даними останніми тверженнями позивача погодилася в судовому засіданні і відповідачі і дані тверження підтвержуються довідкою комітету саморганізації населення за № 7 мікрорайону 273 кварталу від 26 дютого 2015 року за № 0247-09,

витягами з рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 10 лютого 2015 року за № 50 та від 21 квітня 2015 року за № 163 і повідомленням КП « Прилуцьке МБТІ « від 14 липня 2016 року за № 1249 (а.с. 42,54,56,84).

За таких обставин ,коли після розподілу зазначеної частини в зазначеному будинку відповідачка ОСОБА_11 є власницею частини будинку, яка становить частину квартиру за № 2,яка виділена їй у власність в натурі та відокремлене користування ,,як є такою ж власницею частини цього ж будинку,яка становить частину цієї ж квартири і позивачка ОСОБА_1, коли відповідач ОСОБА_3 є членом сім»ї відповідачки ОСОБА_11 ,суд вважає ,що в такому випадку відповідачів неможливо визнати такими,що втратили право на користування житловим приміщенням квартирою за № 2 розташованою в житловому будинку за АДРЕСА_1 відповідно до положень ст. ст.71 ,72,150,163,ЖК України та ст.ст. 316,317,319,321,391,405 ЦК України.

Після проведення реєстрацій виділених в результаті розподілу часток в будинку в органах місцевого самоврядування проходить процедура присвоєння поштової адреси новоутвореним об»єктам нерухомого майна,саме в яких і відбудеться за згодою власника реєстрація проживаючих в ній громадян, чим на даний час позивачка і займається, як свідчать про це зазначені вище документи надані сторонами в судовому засіданні,хоча і з процедурою оскарження прийнятих цим органом рішкнь.

На підставі наведеного,ст.ст. 71,72,150,163 ЖК України,ст. ст. 316,317, 319,321,391,405 ЦК України,керуючися ст.ст.10,60,212,213,215 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою,що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів через Прилуцький міськрайонний суд .

Головуючий суддя Гумен В.М.