Ухвала суду № 59161333, 12.07.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 661/5164/15-ц Головуючий I інстанції: Матвєєва Н.В.

Номер провадження № 22ц/791/1626/16 Доповідач - Кутурланова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2016 року липня місяця 12 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Кутурланової О.В.,

Суддів: Майданіка В.В.,

Орловської Н.В.

Секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ " Прем»єр" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки,-

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Прем»єр» (далі ТОВ «Прем»єр») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористані відпустки.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 01.01.2009 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ "Прем'єр" за сумісництвом. 17.12.2015 року нею подана заява про звільнення з роботи з 18.12.2015 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України внаслідок порушення відповідачем законодавства про працю, яке полягало у ненаданні їй щорічних відпусток протягом 2012-2015 років. Натомість наказом № 44 від 30.12.2015 року її було звільнено з посади на підставі п.2 ст.41 КЗпП України за винні дії працівника, які дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

В ході розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги (а.с.34), доповнивши позов вимогою про зміну дати та формулювання причин звільнення та просила суд визначити, що її звільнено з 18.12.2015 року за ст.38 КЗпП України у зв»язку з невиконанням адміністрацією ТОВ «Прем»єр» вимог законодавства про працю, стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 1339,10 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 942,84 грн., компенсацію за невикористані щорічні відпустки у сумі 6074,88 грн. та компенсацію за додаткові відпустки, як одинокій матері у сумі 1265,60 грн.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ " Прем»єр" відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зміну дати та формулювання причини звільнення та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ " Прем'єр" доводи апеляційної скарги не визнало, вважаючи їх безпідставними, а ухвалене у справі рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просило апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що роботодавець щорічно протягом спірного періоду надавав працівнику відпустки на підставі поданих ним заяв на визначений працівником на власний розсуд строк та дати, фактів безпідставної відмови у наданні основних щорічних або додаткових відпусток не встановлено, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зміну дати та формулювання причини звільнення та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Оскільки в день звільнення відповідач провів повний розрахунок з позивачкою, перерахувавши на її банківську картку всі належні до сплати кошти, у тому числі компенсацію за невикористані дні основних та додаткових відпусток, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині також відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов до них вірно встановивши виниклі між сторонами правовідносини та фактичні обставини справи, давши належну оцінку дослідженим в ході розгляду справи доказам, правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, що їх регулюють.

Судом вірно встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що сторони перебували у трудових відносинах.

Наказом №4 від 29.12.2008 року ОСОБА_2 прийнята на роботу з 01.01.2009 року на посаду головного бухгалтера за сумісництвом у ТОВ " Прем'єр" (а.с.13-14).

На початку грудня у ТОВ «Прем»єр» проведено документальну перевірку доцільності перерахування грошових коштів з р/р товариства, за наслідками якої складено висновок та довідку про безпідставне перерахування грошових коштів в загальній сумі 7392,49 грн. з рахунку товариства за відсутності первинних документів (а.с.62-63), позивачка неодноразово запрошувалась до товариства для дачі пояснень за наведеними фактами (а.с.64-67).

17 грудня 2015 року ОСОБА_2 написала заяву про звільнення з посади з 18 грудня 2015 року згідно ч.3 ст.38 КЗпП України у зв'язку з порушенням адміністрацією товариства законодавства про працю і в подальшому на роботу не виходила, про що відповідачем були складені відповідні акти (а.с.13, 41-42, 44-51).

Наказом № 44 від 30.12.2015 року ОСОБА_2 звільнена з займаної посади з 30.12.2015 року на підставі п.2 ст.41 КЗпП України за винні дії працівника, які дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого органу, підставою для чого стали висновки документальної перевірки ТОВ «Прем»єр» з питання безпідставного перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку товариства за період з 01.01.2014 по 14.12.2014 року від 22.12.2015 року (а.с.68).

30.12.2015 року ТОВ «Прем»єр» провів розрахунок з позивачкою, нарахувавши їй заробітну плату за поточний місяць у сумі 1626,09 грн., компенсацію за невикористані дні щорічних основних та додаткових відпусток у сумі 7410,08 грн., а всього 9036,17 грн., і після проведення відрахувань у зв»язку із сплатою податків та обов»язкових платежів цього ж дня зарахував грошові кошти у сумі 7268,70 грн. на банківську картку позивачки (а.с.43, 69)

08.01.2016 року Новокаховським відділом поліції ГУ Національної поліції України зареєстровано заяву ТОВ «Прем»єр» щодо вчинення ОСОБА_2 розтрати майна товариства та заподіяння йому шкоди (а.с.58,59-60) на підставі якої відкрито кримінальне провадження та проведена судова економічна експертиза (а.с.89-101).

В обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог про порушення роботодавцем прав працівника на надання щорічної основної та додаткової відпусток відповідач надав суду власноруч написані ОСОБА_2 заяви про надання відпусток протягом 2012-2015 років та винесені на їх підставі накази про надання відпусток з визначеної працівником дати та на визначений працівником строк (а.с.52-57,80).

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять жодної незадоволеної відповідачем заяви про надання щорічної основної чи додаткової відпустки позивачці, також відсутні будь-які звернення ОСОБА_2 протягом спірного періоду до компетентних органів з приводу порушення її трудових прав та відмову у наданні відпусток, навпроти, з наданих суду доказів вбачається, що позивачка на власний розсуд щорічно протягом спірного періоду 2012-2015 років визначала зручні для неї дні відпусток та їх період, які були задоволені відповідачем у повному обсязі, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зміну дати та формулювання причин звільнення та стягнення у зв»язку із цим середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, висновки суду ґрунтуються на досліджених доказах та встановлених судом обставинах і підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В.Кутурланова

Судді: Н.В.Орловська

В.В.Майданік