Рішення № 59159852, 19.07.2016, Приморський районний суд м. Одеси

19.07.2016

Справа № 522/8946/16-ц

Провадження № 2-о/522/255/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1, за участю зацікавлених осіб - ОСОБА_2, Другої Одеської державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання однією сім'єю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, в квартирі АДРЕСА_1 з 06 червня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заявниця обґрунтовує свою заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її двоюрідний дядько ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1, загальною площею 47, 0 кв. м. ОСОБА_4. був зареєстрований та постійно мешкав у вказаній квартирі з 1957 року.

Також ОСОБА_1 зазначила, що з 06 червня 2007 року по теперішній час вона постійно мешкає та зареєстрована у вищевказаній квартирі. Саме з 06 червня 2007 року вони з ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. За життя ОСОБА_4 не був складений заповіт.

В подальшому заявниця, звернувшись до Другої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, з'ясувала, що для прийняття спадщини їй необхідно встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 протягом не менш як останніх п'яти років до часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 просила суд задовольнити заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю.

Представник зацікавленої особи Другої Одеської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення представника заявниці, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення свідків вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. 3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1. Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, що належала йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради від 23 січня 2007 року за №8-20085.

За життя ОСОБА_4 не був складений заповіт.

ОСОБА_1, яка є двоюрідною племінницею ОСОБА_4, та спадкоємцем четвертої черги за законом згідно ст. 1264 ЦК України, здійснювала поховання ОСОБА_4 В подальшому, заявниця звернулась до Другої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Однак, листом Другої Одеської державної нотаріальної контори від 03 серпня 2015 року заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що їй необхідно встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 протягом не менш як останніх п'яти років.

З свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого Київським РВВС м. Одеси, вбачається, що батьком заявниці є ОСОБА_5.

Батько заявниці та ОСОБА_4 були двоюрідними братами, а їх матері - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно, рідними сестрами, що підтверджується копією книги реєстрації актів про народження за 1932 рік.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно мешкав у квартирі АДРЕСА_1 з 1957 року по день смерті, про що свідчить довідка Дільниці №1 КП ЖКС «Портофранківський» від 02 липня 2015 року.

Починаючи з 06 червня 2007 року з ОСОБА_4 мешкала також ОСОБА_1 Заявниця проживала з ним однією сім'єю, доглядала за ним, вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. Крім того, з 06 червня 2007 року вона була зареєстрована за вищевказаною адресою, що підтверджується відповідною довідкою про місце проживання та склад сім'ї від 02 липня 2015 року. ОСОБА_1 сплачувала комунальні послуги за квартиру, про що свідчать квитанції, надані до суду представником заявниці.

Ці обставини підтверджуються також поясненнями допитаних у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Зокрема, ОСОБА_8, яка є співробітницею заявниці протягом останніх 18 років, у судовому засіданні пояснила, що в 2007 році ОСОБА_1 з донькою переїхали жити в квартиру АДРЕСА_1 до двоюрідного дядьки ОСОБА_4, який був особою похилого віку. В нього більше нікого з рідних не було. Заявниця доглядала за ним, вони мешкали однією сім'єю, купували продукти харчування, готували разом. Заявниця оплачувала за комунальні послуги. Також зазначила, що їй відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер від раку, та ОСОБА_1 здійснювала його поховання.

Аналогічні обставини були повідомлені також ОСОБА_9, який знайомий з заявницею з 1998 року.

В суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками, їх пояснення відповідають та не суперечать обставинам, свідчення про які містяться в інших зібраних по справі доказах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 з 06 червня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. За ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з п. 21 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись п. 21 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. 1264 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 6, 10, 11, 57, 60, 88, 169, 208-209, 212-215, 234, 256-259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, за участю зацікавлених осіб - ОСОБА_2, Другої Одеської державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання однією сім'єю, - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім'єю з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, в квартирі АДРЕСА_1 з 06 червня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.Б.Свячена