Рішення № 59158373, 21.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/3044/16

Справа №760/4230/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на пенсійному обліку в УПФ України в Солом'янському районі м. Києві, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.04.2011 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язано Управління здійснити з 01.01.2011 року перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу за 2010 рік.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 11.04.2011 року скасовано та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з чим виникла переплата пенсійних коштів.

Переплата виникла за період з 01.04.2011 року по 03.04.2014 року в сумі 19905,23 грн. через скасування постанови суду.

Вважає, що ці кошти є отриманими відповідачем без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), тому на підставі статей 1212, 1215 ЦК України просить стягнути їх на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

В судове засідання представник позивача не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими не лише при з'ясуванні обставин справи по суті, а й, як у даному випадку, при поданні клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтованого зайнятістю представника позивача в іншому судовому процесі.

Жодних доказів на підтвердження участі представника позивача в іншому судовому засіданні суду не надано.

Суд вважає дане клопотання необґрунтованим і таким, що може призвести до штучного затягування розгляду справи, в умовах існуючих процесуальних строків її розгляду, а тому вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Крім того, в ході розгляду справи представник позивача надала пояснення в яких позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Враховуючи те, що представник позивача надала пояснення суду з приводу пред'явленого позову, судом досліджені всі матеріали справи та докази і заперечення сторін, підстави, передбачені ст. 169 ЦПК України для відкладення розгляду справи та оголошення перерви в ній відсутні, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляді справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим суд вважає її неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без її участі.

В ході розгляду справи відповідач надала пояснення в яких проти задоволення позову заперечувала з підстав його необґрунтованості та просила в ньому відмовити.

Врахувавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та не оспорювалось учасниками судового розгляду, що Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.04.2011 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язано Управління здійснити з 01.01.2011 року перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу за 2010 рік.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 11.04.2011 року скасовано та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з чим виникла переплата пенсійних коштів.

Відповідно до 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Виплата коштів позивачу проводилась УПФ України в Солом'янському районі м. Києва, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі розрахунків самого Управління, без втручання позивача.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Стороною позивача суду не надано будь-яких доказів на підтвердження зловживань відповідача при нарахуванні пенсії чи помилки позивача при вчиненні таких дій, тому за відсутності факту недобросовісного набуття коштів у розмірі 19905,23 грн., які є пенсійною виплатою, вони на підставі статей 1212, 1215 ЦК України поверненню не підлягають.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 січня 2014 року в справі № 6-151цс13.

Суд вважає, що несвоєчасне виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року не є підставою для задоволення позову.

З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 1212, 1213, 1215 ЦК України, статтями 50, 103 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: