Ухвала суду № 59157949, 20.07.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34973/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі Бажан О. А.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

за участі прокурора Малик О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Павленка Олександра Вікторовича про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42016110000000362 ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області юрист 2 класу Павленко О.В. за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Малик О.І. звернулися до слідчого судді з наведеним вище клопотанням.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42016110000000362 від 11.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У клопотанні вказано, що 07.06.2016 до Державної інспекції сільського господарства в Київській області надійшов лист за підписом т.в.о. начальника Васильківського відділення ГУ НП у Київській області Поліщука О.В. про направлення для розгляду матеріалів про порушення земельного законодавства ОСОБА_6, а саме зняття ґрунтового покриву земельної ділянки без спеціального дозволу, в яких вбачаються ознаки адміністративного правопорушення за ст. 53-3 КУпАП.

Також як вказано у клопотанні, з метою реалізації злочинного умислу щодо отримання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди за не притягнення останнього до передбаченої законом відповідальності 06.07.2016 у невстановлений слідством час в телефонній розмові невстановленою слідством особою повідомлено ОСОБА_6 про необхідність прибуття до Державної інспекції сільського господарства в Київській області за адресою: АДРЕСА_1. Під час зустрічі 08.07.2016 приблизно об 11 годині 30 хвилин біля приміщення Державної інспекції сільського господарства в Київській області за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою слідством службовою особою Державної інспекції сільського господарства в Київській області висунуто ОСОБА_6 вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі 1 тисячі доларів США за не притягнення останнього до передбаченої законом відповідальності за порушення вимог земельного законодавства.

Вмотивовуючи подане клопотання, слідчим у ньому вказано, що на виконання досягнутих домовленостей під час зустрічі 13.07.2016 близько 18 години 00 хвилин неподалік станції Київського метрополітену «Нивки» ОСОБА_1, діючи умисно з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_6 частину від раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 400 (чотириста) доларів США, що за офіційним курсом, встановленим на той день Національним банком України становило 9 (дев'ять) тисяч 936 (дев'ятсот тридцять шість) гривень за невжиття відносно останнього заходів реагування за порушення вимог земельного законодавства та для подальшого безперешкодного ведення ним особистого селянського господарства.

Як встановлено, 18.07.2016 близько 19 години 00 хвилин за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13-Б, на проїжджій частині навпроти центрального входу у приміщення ТРЦ «Магелан» в автомобілі «ЗАЗ LANOS», реєстраційний номер «НОМЕР_1», який належить на праві власності ОСОБА_7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, під час зустрічі ОСОБА_1 та невстановленою слідством службовою особою Державної інспекції сільського господарства в Київській області з ОСОБА_8 - ОСОБА_1 на виконання попередніх домовленостей, діючи умисно з корисливих мотивів отримав від ОСОБА_6 іншу частину від раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 600 (шістсот) доларів США, що за офіційним курсом, встановленим на той день Національним банком України становило 14 (чотирнадцять) тисяч 880 (вісімсот вісімдесят) гривень, за невжиття відносно останнього передбачених законом заходів реагування за порушення вимог земельного законодавства. Після чого, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Слідчий наголошує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так як підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Сторона обвинувачення посилається на те, що вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням вагомості доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує, та враховуючи можливість останнього, переховуватися від органів досудового слідства та суду. Вказані обставини, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою та виключають можливість застосування до ОСОБА_1 іншого більш м'якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор Малик О.І. внесене клопотання підтримала з викладених у ньому підстав, просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник заперечив щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного немає та просив обрати запобіжний захід відносно підзахисного у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовували доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42016110000000362 від 11.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

19.07.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

18.07.2016 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному та його захиснику 20.07.2016 о 11-30 год.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 5 років.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно уразі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст. 178, ст. 183 КПК України враховує, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а також особу підозрюваного ОСОБА_1, який працює, раніше не судимий, вік та стан його здоров'я, який не виключає можливості тримання останнього під вартою, сімейний стан, та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується., а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу у розмірі відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України - 29 000 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи та прокурорів групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Київ без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця АДРЕСА_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42016110000000362 від 11.07.2016, тобто до 15.09.2016 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 29000,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи та прокурорів групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Київ без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова