Постанова № 59157219, 08.07.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/211/16

Справа №754/3671/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Ленській Т., Яремус - Байсановій А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом та згідно позовних вимог просить:1. визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії; 2. зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням суми 17804,47 грн. зазначеній у довідці від 22.02.2010р. № 26-2-7/17 та суми 232,20 грн. в графі «Індексація» зазначеній в довідці від 14.03.2016р. №26-2-7/11 «Про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарних місяці роботи) відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 86% від заробітної плати, встановленими за матеріалами пенсійної справи довічно, та виплатити з урахуванням індексації пенсії для непрацюючих пенсіонерів починаючи з моменту набуття права на пенсію за віком - з 22 лютого 2010 року.

Позивачем через канцелярію суду подано заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності в зв'язку із поганим самопочуттям після лікування в лікарні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в м. Києві з 22.02.2010 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України « Про державну службу» у розмірі 86% від розміру заробітної плати державного службовця.

11.03.2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 22.02.2010 року №26-2-7/14 про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарних місяців роботи), що знаходиться в матеріалах пенсійної справи з урахуванням матеріальної допомоги та на вирішення соціально-побутових питань.

Листом від 11.03.2016 р. №1121/09/Г-177 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Відповідно до ч.2 ст. 33 ЗУ "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31.05.2000 року № 865 посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, за вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, а згідно з п.п.2 п.4 цієї ж постанови, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

На всі виплати, включені у вищезазначену довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 37-1 вказаного Закону визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям, а саме - у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога, індексація, надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХП) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

На суми виплаченої матеріальної допомоги, індексації, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що відображено у наданих позивачем довідках.

Таким чином, суд вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, на які нарахований збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.

Частиною першою статей 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України, «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Зі змісту наведеної норми випливає, що її положення поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Аналогічну позицію підтримує Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.02.2016 року у справі № К/800/4502/16.

Відтак посилання Лівобережного об'єднаного УПФ на те, що із набранням чинності пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» скасовуються норми, щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначені, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак раніше призначені пенсії не перераховуються, суд вважає необґрунтованим.

Оскільки позивачка звернулася з заявою про перерахунок пенсії 11.03.2016 р. , то перерахунок пенсії повинен бути проведений з моменту звернення до органу пенсійного фонду , а саме - з 11.03.2016 р., що відповідає п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", ст. 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР "Про оплату праці", ст. 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати неправомірними.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 86% заробітної плати з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати на підставі наданих довідок від 22.02.2010р. №26-2-7/17 та від 14.03.2016р. №26-2-7/11 з 11.03.2016 року з урахуванням проведених раніше виплат.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: