Рішення № 59155654, 21.07.2016, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1472/2016 Справа № 641/2744/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 3186,12грн. та моральну шкоду у розмірі 10000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.11.2013року біля квартири АДРЕСА_1 позивачеві було заподіяно легкі тілесні ушкодження. За даним фактом було заведено кримінальне провадження № 12013220540004137 та пред'явлено обвинувачення відповідачеві ОСОБА_2 Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.12.2015 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 закрито в зв'язку з закінченням строків давності. В зв'язку з заподіянням позивачеві тілесних ушкоджень, через півроку у неї розвилась туговухість, позивач потребувала лікування, на придбання ліків нею витрачено 3186,12грн. Також позивач зазначає, що діями ОСОБА_2 їй заподіяно моральну шкоду, яку нею оцінено у 10000грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.

Доводи своїх заперечень обґрунтовує посиланням на те, що діагноз "туговухість" встановлена позивачеві лише у травні 2014 року, тобто через півроку після обставин заподіяння їй відповідачем тілесних ушкоджень. Проведеними в межах кримінального провадження експертизами не доведено причинний зв'язок між заподіянням позивачеві тілесних ушкоджень та розвитком у неї цього захворювання. Натомість експертами зазначено, що хвороба розвилась можливо після простудного захворювання, ознак травматичного ушкодження вуха не виявлено. Крім того, зазначає, що позивач перебувала на стаціонарному лікування, а копії чеків про придбання ліків надає з аптек, які розташовані у різних районах міста. Щодо моральної шкоди зазначає, що позивачем не доведено, якими саме діями їй заподіяно моральну шкоду, в чому полягають моральні страждання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що проведеним розслідуванням по кримінальному провадженню № 12013220540004137 встановлено, що ОСОБА_2 22 листопада 2013 року близько 08.00 год на площадці, що біля входу до кв. АДРЕСА_1, в ході сварки з своєю дружиною ОСОБА_1, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, схопив обома руками воріт одягу ОСОБА_1 в області шиї спереду та зі значною силою штовхнув останню спиною до стіни, від чого ОСОБА_1 вдарилася спиною об стіну та відчула фізичний біль. Після цього, ОСОБА_2 наніс один удар правою долонею по лівій частині обличчя ОСОБА_1, а потім наніс лівою долонею ще один удар по правій частині обличчя останньої, спричинивши їй фізичний біль. Далі, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 схопив правою рукою за волосся ОСОБА_1 та силою потягнув до приміщення квартири, де він мешкає. Знаходячись у коридорі квартири, ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_1 від себе, від чого вона вдарилась правим боком о стіну, відчувши фізичний біль. Потім, ОСОБА_2 взяв знову свою дружину правою рукою за волосся на голові та заштовхнув її до житлової кімнати, яка знаходиться при вході до квартири направо, де наніс обома руками не менше двох ударів в області голови та грудної клітини ОСОБА_1, чим спричинив їй синці на вказаних частинах тіла. Далі, ОСОБА_2 штовхнув руками свою дружину на диван та стоячи над нею зверху схопив обома руками за шию та почав утримувати, чим спричинив ОСОБА_1 синці на шиї. Через незначний час ОСОБА_2 відпустив ОСОБА_1, остання підскочила до вікна та почала звати через відчинену кватирку на допомогу, на що ОСОБА_2 знову схопив ОСОБА_1 рукою за волосся та штовхнув її на підлогу, а коли ОСОБА_1 впала на підлогу, наніс їй не менше двох ударів обома ногами по верхнім та нижнім кінцівкам, чим спричинив на вказаних частинах тіла синці. Всі вищевказані тілесні ушкодження, які були спричинені ОСОБА_1 ОСОБА_2 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Внаслідок зазначеного, протиправними діями ОСОБА_2 позивачеві були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.12.2015року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито та звільнено останнього від кримінальної відповідальності в зв'язку з закінченням троків давності. Цивільний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Зазначена ухвала набрала законної сили.

Як вбачається з медичної карти стаціонарного хворого № 4244, з 26.05.2014 року по 06.06.2014 року ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні у КЗОЗ "Харківська міська клінічна лікарня № 30" з діагнозом "гострий лівосторонній кохлеоневрит з виключенням слухової функції".

Посилаючись на те, що вказане захворювання розвилось у неї після заподіяння відповідачем тілесних ушкоджень, позивач просить стягнути з відповідача кошти, витрачені у вказаний період на лікування у сумі 3186,12грн.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"(зі змінами та доповненнями) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В обґрунтування наявності зв'язку між її захворюванням та діями відповідача позивачем до матеріалів справи надано копії висновків експертиз, проведених в межах кримінального провадження № 12013220540004137.

Так, згідно висновку експерта № 2730-ая/14 від 06.08.2014 року (а.с. 50-52) у ОСОБА_1 мали місце синці на обличчі, шиї, грудній клітці, верхніх і нижніх кінцівках, які утворилися від дії тупих твердих предметів і могли бути заподіяні у строк (22.11.2013 року), зазначений в постанові про призначення експертизи. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження. Згідно даних з медичної документації ОСОБА_1 з травня 2014 роки страждає з приводу сенсоневральної приглухуватості зліва з повним виключенням функції слуху. В даний час у неї має місце хронічна сенсоневральна туговухість з повним виключенням функції слуху. Даний стан, мабуть, розвинувся після перенесеного простудного захворювання, однак не виключена можливість утворення вищевказаного стану в результаті травми (22.11.2013 року).

Згідно висновку експерта № 283-КЕ/2014 від 25.09.2014 року (а.с.53-57) Згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_1 були встановлені синці на голові, шиї, грудній клітині, верхніх та нижніх кінцівках. За ступенем тяжкості синці на тілі ОСОБА_1, як окремо, так і в сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, з обмеженою поверхнею дії, котрими могли бути кулаки та взуті ноги. Наявні судово-медичні дані вказують на те, що тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_1 не могли утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту на площину, а також рахунок нанесення власною рукою. Синці на тілі ОСОБА_1 могли утворитися в термін часу та при тому способі і механізмі, на який вона вказує в протоколах слідчих дій. Свідчення ОСОБА_1, на які вона посилається в ході слідчого експерименту, не суперечать судово-медичним даним, отриманим в ході її експертизи в частині способу та механізму утворення тілесних ушкоджень. Покази ОСОБА_2, котрі він дав в ході слідчого експерименту суперечать, судово-медичним даним в частині механізму нанесення тілесних ушкоджень постраждалій. Щодо лівосторонньої сенсоневральної туговухості з повним виключенням слухової функції на ліве вухо, котра виникла у ОСОБА_1 через півроку після отримання тілесних ушкоджень, то за наявними судово-медичними даними, встановити причинний зв'язок між втратою слуху та утворенням тілесних ушкоджень у постраждалої, не уявляється можливим.

Крім того, висновок експерта № 283-КЕ/2014 від 25.09.2014 року містить консультативний висновок лікаря-отоларинголога ОСОБА_4 який вказав, що на підставі вивчення представленої медичної документації на ОСОБА_1 можна стверджувати, що у хворої є клінічні, аудіометричні і камертональні ознаки хронічної лівосторонньої сенсоневральної приглухуватості з повним виключенням слухової функції на ліве вухо. Згідно ЛОР-статусу, зафіксованого в амбулаторних картах та історії хвороби № 4244, ознак травматичного пошкодження анатомічних структур зовнішнього і середнього вуха не виявлено. З огляду на часовий проміжок між настанням гострої приглухуватості на ліве вухо (6 місяців) і відсутність медичної документації про стан слухового аналізатора за період до травми (листопад 2013р.) встановити об'єктивний причинно-наслідковий зв'язок, що глухоти на ліве вухо, є у ОСОБА_1, з перенесеною травмою в листопаді 2013р., не представляється можливим.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що з наданих позивачем доказів не можливо встановити причинний зв'язок між захворюванням позивача "гострий лівосторонній кохлеоневрит з виключенням слухової функції" та протиправними діями ОСОБА_2 22.11.2013 року.

У судовому засіданні сторонам роз'яснено право заявити клопотання про призначення експертизи для з'ясування причинного зв'язку між захворюванням позивача та обставинами заподіяння їй 22.11.2013року тілесних ушкоджень, однак такого клопотання ані позивачем, ані відповідачем не заявлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування відповідачем вартості придбаних позивачем ліків у розмірі 3186,12грн., оскільки позивачем не доведено наявності причинного зв'язку між захворюванням позивача "гострий лівосторонній кохлеоневрит з виключенням слухової функції" та протиправними діями ОСОБА_2 22.11.2013 року.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 3186,12грн. задоволенню не підлягають.

Щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 10000грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"(зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, заподіяння позивачеві тілесних ушкоджень остання відчувала почуття приниженості, змушена була змінити свій звичайний спосіб життя.

З огляду на це, суд дійшов висновку про те, що неправомірними діями ОСОБА_2 позивачеві завдано моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 4000грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 4000грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. О. Ященко