Рішення № 59154660, 20.07.2016, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2498/16-ц

Номер провадження 2/570/1095/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі Птюшинська І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони є батьками неповнолітньої дитини. Дитина перебуває на утриманні позивачки. Відповідач не надає допомоги на утримання неповнолітньої дитини. Через це позивачка звернулася до суду з даним позовом, та просить суд задоволити позов про стягнення аліментів з відповідача на її користь, на утримання дитини, в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 грн., щомісячно; а також стягнення аліментів на її утримання в розмірі 1000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.

Позивачка позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище. Додала, що відповідач має доходи, хоча й офіційно не працевлаштований. А тому, на її думку, він має можливість надавати допомогу на утримання дитини та надавати допомогу по взаємному утриманню подружжя в тому розмірі, про який просить позивачка.

Відповідач позов визнав частково. Згідний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 700 грн.; проте аліменти на утримання позивачки взагалі не згідний сплачувати, оскільки позивачка працевлаштована та отримує заробітну плату. Також просить суд зважити на ту обставину, що він ніде не працює, не має доходів. За таких умов просить частково задоволити заявлений позов.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей.

Частина 1 статті 184 СК України визначає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Перелік підстав, за наявності яких суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, у законі суворо не визначений. Для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі досить однієї з названих у статті 184 СК України підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони є батьками неповнолітньої дитини. Дитина перебуває на утриманні позивачки. Батько дитини, відповідач у справі, не надає допомоги на утримання дитини. Отже, відповідачем порушені приписи ст. 180 СК України. За таких умов у позивачки виникає право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.

В судовому засіданні встановлені обставини, що дають змогу для часткового задоволення позову про стягнення аліментів на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі.

В судове засідання не були надані докази того, що відповідач має незадовільний стан здоров'я, має важкий майновий стан, має на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків, або є в наявності інші обставини, що унеможливлюють відповідача надавати дитині допомогу.

В той же час не були встановлені обставини щодо того, що відповідач має такі доходи, згідно з якими він міг би сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 2000 грн., щомісячно. Відповідач надав суду довідку про доходи, згідно до якої в 2015 році він отримував стипендію, а в 2016 році доходів не має. Відповідач згодився надавати допомогу в розмірі 700 грн. на утримання дитини.

На думку суду, відповідач має змогу сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі, в розмірі по 700 грн., щомісячно. Судом враховується та обставина, що відповідач висловив готовність сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в зазначеному розмірі. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд виходить з приписів статті 11 ЦПК України, та приймає до уваги розмір прожиткового мінімуму, який встановлений законодавством України для дитини відповідного віку; та що обов'язок з утримання дитини покладений на обох батьків. На думку суду, за вказаних умов визначений розмір аліментів є компромісним, та враховуватиме баланс інтересів сторін.

Щодо решти заявлених позовних вимог.

Позивачка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років; і не заперечує, що отримує соціальну допомогу. Розмір такої допомоги складає: І квартал 2015 р. - 1270 грн.; ІІІ квартал 2015 р. - 13 760 грн.; ІV квартал 2015 р. - 2580 грн., І квартал 2016 р. - 2580 грн..

Відповідач ніде не працює, не має доходів, про що не було спростовано позивачкою.

Суд зважає на положення ч. 4 статті 84 СК України згідно якої дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Позивачка не надала суду доказів того, що чоловік може надавати матеріальну допомогу на її утримання.

Вона не надала суду доказів про те, що відповідач має достатні доходи, як про це вона зазначила під час розгляду справи. Також нею не були надані докази про наявність витрат у відповідача (придбання ним речей побуту: холодильник, телевізор, тощо; чи придбання ним предметів розкоші: виробів з золота, інших дорогоцінних металів, тощо; придбання високовартісних речей: автомобіля, інших транспортних засобів, нерухомого майна, тощо), що свідчило б про наявність у відповідача достатнього рівня доходів, і надавало б суду можливість повністю задоволити заявлений позов.

Тому суд вважає, що в цій частині заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

ОСОБА_3 Валеріївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого), на користь:

● ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_2) аліменти на утримання дитини:

сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 700 грн., щомісячно, починаючи з 06.05.2016 р., і до повноліття дитини;

●Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030001, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума - 551 грн. 20 коп. - судові витрати (судовий збір).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Красовський О.О.