Вирок № 59152533, 20.07.2016, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1747/15-к

Номер провадження 1-кп/530/6/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2016 р. Зіньківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Должко С.Р. при секретарі - Бедюх Н.І., з участю прокурора Чубенко А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків Полтавської області кримінальне провадження №1201517017000098 від 24.02.2015 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працюючий, раніше судимий Диканським районним судом за ч.2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_7, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодружений, на утриманні дітей немає, не працюючий, раніше судимий Диканським районним судом за ч.2 ст. 185 КК України;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2015 року приблизно о 02 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи на автодорозі Т-17-06 Гадяч - Опішня поблизу м.Зіньків, Полтавської області, з корисливою метою, шляхом демонтажу на ( км 31+400- км 32+100), таємно викрали тросову огорожу загальною довжиною 300 погонних метрів, вартість яких згідно довідки №01-09/1025 від 08.10.2015 року про балансову вартість, складає 1375 грн. 90 коп., що належить службі автомобільних доріг в Полтавській області, чим спричинили даній організації матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 30.03.2015 року приблизно о 01 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи на автодорозі Т-17-06 Гадяч - Опішня поблизу м.Зіньків, Полтавської області, з корисливою метою, шляхом демонтажу на (км 31+400- км 31+650), повторно, таємно викрали тросову огорожу загальною довжиною 350 погонних метрів, вартість яких, згідно довідки №01-09/1026 від 08.10.2015 року про балансову вартість, складає 1468 грн. 40 коп., що належить службі автомобільних доріг в Полтавській області, чим спричинив даній організації матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Такі дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, групою осіб.

Під час розгляду справи в суді, ОСОБА_1, показав, що свою вину в інкримінуємих йому злочинах визнав в повному обсязі, в повному обсязі визнав фактичні обставини справи. Будучи допитаний в судовому засіданні дав покази аналогічні описовій частині вироку. Просив суд призначити покарання згідно чинного законодавства, але не позбавляти волі. Та доповнив, що буде відшкодовувати збитки, які ним спричинено.

Під час розгляду справи в суді, ОСОБА_2, показав, що свою вину в інкримінуємих йому злочинах визнав в повному обсязі, в повному обсязі визнав фактичні обставини справи. Будучи допитаний в судовому засіданні дав покази аналогічні описовій частині вироку. Просив суд призначити покарання згідно чинного законодавства, але не позбавляти волі. Та доповнив, що буде відшкодовувати збитки, які ним спричинено.

В судовому засіданні представник потерпілого, ОСОБА_3, підтвердив факт крадіжок. Будучи допитаний в судовому засіданні дав покази аналогічні описовій частині вироку. Просив задовільнити його позовні вимоги. Міру покарання просить вибрати згідно закону, але не позбавляти волі.

Суд, за згодою всіх учасників судового провадження, обмежився допитом обвинувачених і представника потерпілого, а також дослідив матеріали, які характеризують ОСОБА_1,ОСОБА_2. Докази по справі не досліджувалися, в зв'язку з тим, що суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, тобто групою осіб, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_1 таОСОБА_2, кваліфіковано вірно.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_1, достатнє і необхідне для його виправлення і недопущення в подальшому скоєння ним злочинів, суд враховує, що він вину визнає повністю і щиро кається в здійсненому, активно сприяв розкриттю злочину, його майновий стан, молодий вік і вважає ці обставини, такими що помякшують покарання.

Згідно зі ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_2, достатнє і необхідне для його виправлення і недопущення в подальшому скоєння ним злочинів, суд враховує, що він вину визнає повністю і щиро кається в здійсненому, активно сприяв розкриттю злочину, його майновий стан, молодий вік і вважає ці обставини, такими що помякшують покарання.

Згідно зі ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2, відсутні.

З врахуванням: Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 10.12.2004 року, №8 від 12.06.2009 року, №11 від 06.11.2009 року; того, що ОСОБА_1 таОСОБА_2, скоїли злочин передбачений ст.. 185 ч 2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до середньої тяжкості злочину; вчиненого злочину, характеру і розміру завданих збитків потерпілому, суспільної небезпеки скоєного злочину, обставин справи та наслідків, думки представника потерпілого, а також особи ОСОБА_1 таОСОБА_2, суд вважає, що виправлення підсудніх та попередження вчинення ними нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому доцільно обрати їм покарання, передбачене чинним законодавством. Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для їх виправлення.

Згідно медичного висновку ОСОБА_1 практично здоровий.

Згідно медичного висновку ОСОБА_2, практично здоровий.

Речові докази по справі:

-оглянутий 03.04.2015 року автомобіль НОМЕР_1, визнано речовим доказом, приєднано в якості речового доказу до кримінального провадження № 12015170170000098 та передано на зберігання власнику ОСОБА_4 до вирішення питання по суті;

-вилучені під час огляду 15 відрізків металевого тросу - визнано речовим доказом, приєднано їх в якості речового доказу до кримінального провадження № 12015170170000098 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Зіньківського РВ УМВС;

-вилучений під час огляду мобільний телефон - визнано речовим доказом, приєднано його в якості речового доказу до кримінального провадження № 12015170170000098 та передано на зберігання власнику ОСОБА_2 до вирішення питання по суті.

Судові витрати відсутні.

Цивільний позов: 98882,0 грн. заявлено службою автомобільних доріг в Полтавській області.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За змістом ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до положень частин 2, 3 ст. 129 КПК України та ч. 1 ст. 326 КПК України, суд залишає цивільний позов без розгляду лише у разі:

- виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення

- у випадку неявки цивільного позивача, окрім випадків, коли від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003 року), розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 та 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368 - 371,373-376, 380 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання за вироком Диканського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2015 року з даним вироком, остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у виді 4 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком 3 ( три) роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання за вироком Диканського районного суду Полтавської області від 30 грудня 2015 року з даним вироком, остаточно визначити покарання ОСОБА_2 у виді 4 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком 3 ( три) роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, непрацюючогона користь служби автомобільних доріг у Полтавській області, яка розташована за адресою м. Полтава, вул.. Куйбишева, 22-А, код ЄДРПОУ 25898491 майнову шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 98 882 (девяносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп..

Речові докази:-автомобіль НОМЕР_1, який передано на зберігання власнику ОСОБА_4 залишити у його власності;

-вилучені під час огляду 15 відрізків металевого тросу передати власнику,службі автомобільних доріг у Полтавській області

-вилучений під час огляду мобільний телефон, який передано на зберігання власнику ОСОБА_2 залишити у його власності.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити попередній - особисте зобов"язання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_5