Вирок № 59151377, 22.07.2016, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 22.07.2016

ЄУ № 420/1341/16-к

Провадження №1-кп/420/156/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Бондар Ю.О.

при секретарі Сіренко А.В.

за участю прокурора Ляхова А.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Новопсков кримінальне провадження № 12016130510000282 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, працюючого слюсарем ТОВ «Лан», раніше не судимого, що проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2016, приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_1, знаходився біля б. 11 по вул. Миру с. Шапран Новопсковського району Луганської області, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, з яким у нього зазначеного дня склалися особисті неприязнені відносини. Далі ОСОБА_1 увійшов до спальної кімнати будинку, підійшов до ліжка, на якому відпочивав ОСОБА_2 та скориставшись тим, що потерпілий знаходився у безпорадному стані та не мав змоги чинити опір, умисно кулаком своєї правої руки наніс йому один удар в обличчя справа. Після чого продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 своєю лівою рукою вхопив за верхній одяг потерпілого ОСОБА_2 та став підіймати його з ліжка, при цьому своєю правою рукою наніс йому два удари в голову. У подальшому ОСОБА_1 не відмовляючись від свого злочинного умислу, спрямованого на умисне спричинення тілесних ушкоджень та доводячи його до кінця, завів потерпілого ОСОБА_2 до кухонної кімнати, де продовжуючи утримувати потерпілого за одяг, своєю правою рукою наніс йому три удари в голову, чим останньому спричинив тілесні ушкодження у вигляді: синця правої частини обличчя, струсу головного мозку, гематом м»яких тканин обличчя, які згідно висновку експерта за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, за ознакою умисного нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоровя.

29 червня 2016 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий та обвинувачений за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 125 КК України. Обставинами, які помякшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину обвинуваченого ОСОБА_1. Обставини, які обтяжують покарання вчинення злочину щодо особи похилого віку, яка перебуває у безпорадному стані. Цивільний позов заявлено на суму 3359,95 грн. Матеріальної та моральної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано. Згідно угоди сторони примирилися між собою.

Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді штрафу в розмірі 50 (п»ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що складає 850 грн., та отримана згода обвинуваченого на призначення йому такого покарання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені потерпілому та обвинуваченому.

Суд вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1, роз`яснивши останньому зміст ч. 5 ст. 474 КПК України, думку потерпілого ОСОБА_2, роз`яснивши зміст ст. 473 КПК України та пересвідчившись у добровільності їх позицій щодо підписання угоди про примирення, з`ясувавши повне розуміння обвинуваченим суті та характеру обвинувачення, виду та міри узгодженого покарання, вважає угоду про примирення укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 такою, що підлягає затвердженню судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить суд цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просять затвердити угоду про примирення, укладену між ними 29 червня 2016, та призначити обвинуваченому узгоджену між ними міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просить затвердити угоду.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що винуватість визнав добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав,угода була укладена добровільно, без будь - якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди. До того ж зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання та сплатити суму позову, заявлену прокурором.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що угода була укладена добровільно, без будь - якого примусу, наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди йому зрозумілі та просить затвердити зазначену угоду. Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та дослідження матеріалів кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст, укладеної з потерпілим, угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпілий, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 29.06.2016 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов, заявлений прокурором на суму 3359,95 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався, і у суду немає необхідності для його обрання.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 468-475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 29 червня 2016 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015130510000282 від 08.06.2016, укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п»ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п»ятдесят) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався і у суду немає підстав для його обрання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Новопсковського РТМО витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину у розмірі 3359,95 грн. (р/р 31419544700223, МФО 804013 УДК у Новопсковському районі ГУ ДКСУ в Луганській області, код 37942461).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя: