Ухвала суду № 59148578, 22.07.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/8850/15-ц 22.07.2016 22.07.2016 22.07.2016

Провадження №22-ц/784/1515/16

Справа №487/8850/15-ц

Провадження 22ц-/784/1515/16 Суддя першої інстанції - Нікітін Д.Г.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів - Буренкової К.О., Бондаренко Т.З.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, який в подальшому уточнила про стягнення грошових коштів.

Позивачка зазначала, що у період з 26 травня 2012 року до 19 червня 2013 року передала відповідачці грошові кошти у сумі 13 700 грн. в рахунок укладення в майбутньому договору купівлі-продажу кімнати у комунальній квартирі АДРЕСА_1.

Однак, в порушення домовленості договір купівлі-продажу кімнати у комунальній квартирі укладено не було.

Вважаючи передані відповідачці кошти авансом, остаточно уточнивши позовні вимоги позивачка просила суд, стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 13 700 грн. авансу, 1 176,60 грн. - 3% річних та 11 258,66 грн. інфляційних витрат.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 13 700 грн. авансу, 1 176,60 грн. - 3% річних та 11 258,66 грн. інфляційних витрат. Вирішено питання про судовий збір.

В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на незаконність рішення суду просила його скасувати та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно із ч.ч.1,3, ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За положеннями ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення задатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу будинку.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що у період з 26 травня 2012 року по 19 червня 2013 року ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 13 700 грн., у рахунок укладення договору купівлі-продажу кімнати у комунальній квартирі АДРЕСА_1, належній відповідачці.

Отримання грошових коштів відповідачкою підтверджується оригіналами розписок в яких також зазначено про зобов'язання відповідачкою передати позивачці у власність вказане нерухоме майно (а.с. 85-88).

Однак, до теперішнього часу ОСОБА_3 зобов'язання не виконанні.

Вимоги позивачки про добровільне повернення грошових коштів, ОСОБА_3 не виконуються.

З огляду на зазначене, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, місцевий суд, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення грошової суми на користь ОСОБА_4, оскільки основний договір між сторонами укладено не було, а тому такі кошти є авансом, який підлягає поверненню.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року № 6-176цс12, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Також суд дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання з повернення авансу у разі не укладення основного договору, є грошовим зобов'язанням, у разі не виконання якого застосовується положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Висновки місцевого суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-90цс13.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов та стягнув з відповідачки на користь позивачки суму авансу з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних.

Посилання в апеляційній скарзі на повернення грошових коштів позивачці не заслуговують на увагу, оскільки на підтвердження зазначених обставин, ОСОБА_3 на пропозицію суду першої інстанції та апеляційної інстанції оригіналів розписок не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих рішень суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду, ухваленого відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: