Рішення № 59147785, 12.02.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 1416/4871/12

Номер провадження 2/489/91/13

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12 лютого 2013 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меншіп Одеса», фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору доручення та стягнення боргу, пені та компенсації моральної шкоди,

встановив:

У червні 2012 року позивач звернулася до суду з позовною заявою про розірвання договору, стягнення боргу, пені та компенсації моральної шкоди, посилаючись на те, що між нею та ТОВ «Меншіп Одеса» було укладено договір-доручення від 17.03.2011 за № 17/02 за умовами якого відповідач зобовязався надати послуги по підготовці позивача, його документів та посередництву при вступі до учбово-консультаційного центру Київської державної академії водного транспорту імені ОСОБА_4 (далі УКЦ КДАВТ). 17.03.2011 між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 Анатолієвичем було укладено додаткову угоду до договору № 17/02 від 17.03.2011 за якою ФОП ОСОБА_3 взяв на себе зобовязання надати частину послуг та отримав оплату 11400 грн., про що видав квитанцію. Однак зобовязання відповідачами не виконані. Позивач просить позов задовольнити, договір-доручення від 17.03.2011 за № 17/02 розірвати, стягнути з відповідачів солідарно 11400 грн. боргу, 342 грн. пені, 5000 грн. компенсації моральної шкоди, 2000 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Позивач в судове засідання не зявилася. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що взяті відповідачами зобовязання не виконані, а тому вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти заочного розгляду справи.

Ухвалою суду вирішено проводити заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меншіп Одеса», фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору доручення та стягнення боргу, пені та компенсації моральної шкоди.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до договору-доручення від 17.03.2011 за № 17/02, який за своєю правовою природою поєднує і договір доручення, і договір про надання послуг, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Меншіп Одеса», останнє зобовязалося провести перевірку документів, надати учбово-методичні посібники, перевірити кваліфікацію позивача, підготувати документи та передати їх до УКЦ КДАВТ, організувати проїзд позивача до вузу і назад.

17.03.2011 між позивачем та ФОП ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору-доручення № 17/02 від 17.03.2011 про надання додаткових послуг по оформленню дипломів та сертифікатів.

Позивач сплатила ФОП ОСОБА_3 11400 грн. за послуги по договору-доручення від 17.03.2011, про що їй було видано квитанцію № 17/02.

Відповідно до відповіді № 94 від 23.02.2012 УКЦ КДАВТ від імені позивача ніхто не звертався, документи не подавались, позивач не є зарахованою на навчання.

Позивачем було направлено відповідачам вимогу про розірвання договору та сплату шкоди, однак відповіді на вимоги не отримала.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачами практично протягом року не виконано взятих зобовязань, а відтак суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення сплачених 11400 грн.

Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Позивач просить стягнути з відповідачів пеню в сумі 342 грн. Суд вважає, що відповідачами не надано послуги передбачені договором та додатковою угодою, а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідачів компенсації моральної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені.

Наданий позивачем договір про надання правової допомоги не можна вважати допустимим доказом сплати 2000 грн. правової допомоги, оскільки договором тільки визначено розмір винагороди, однак це не підтверджує факт їх сплати.

Натомість судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215, 226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меншіп Одеса», фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору доручення та стягнення боргу, пені та компенсації моральної шкоди задовольнити частково.

Договір доручення № 17/02 на здійснення юридичних дій від 17.03.2011, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меншіп Одеса» розірвати.

Стягнути у солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меншіп Одеса», код ЄДРПОУ 35881512 та фізичної особи підприємця ОСОБА_3, ідент. код 20044537659, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 заборгованість у сумі 11 400 грн., пеню в сумі 342 грн. та компенсацію моральної шкоди в сумі 1000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меншіп Одеса», код ЄДРПОУ 35881512 на користь держави судовий збір у сумі 107,3 грн.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3, ідент. код 20044537659 на користь держави судовий збір у сумі 107,3 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв