Рішення № 59145369, 15.07.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9175/15-ц

Провадження № 2/161/231/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

при секретарі Козак О.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про зобовязання провести зарахування зустрічних однорідних вимог, визнання договорів припиненими і звільненя майна з-під обтяжень та позовними вимогами публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»/надалі ПАТ«Брокбізнесбанк»/ про визнання договорів припиненими.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.04.2013 року між АТ «Брокбізнесбанк» та ним був укладений договір банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/РВ, згідно якого він передав банку, а банк прийняв на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 6000000 грн. строком на 24 місяці з терміном повернення - 30.04.2015 року.

Майнове право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 6000000,00 грн. за договором банківського вкладу ним передано в заставу АТ «Брокбізнесбанк» згідно договору застави № 4/В/13/Ю від 24.04.2013р. з метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_4 фірма «Панхім» по поверненню кредиту та відсотків за кредитним договором № 1/10 від 29 січня 2010 р. між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім», а також, в якості предмету застави другої черги згідно договору застави № 2/В/13/Ю від 24 квітня 2013р. для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_4 фірма «Панхім» по поверненню кредиту та відсотків за кредитним договором № 1/В/13/Ю від 24.04.2013р. між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім».

Разом з тим, відсотки за договором банківського вкладу, він як майновий поручитель ОСОБА_4 фірма «Панхім» направляв на погашення відсотків за кредитним договорами №1/10 від 29.01.2010 року та №1/В/13/Ю від 24.04.2013 року.

Однак, з лютого 2014 року банком припинено виплату відсотків за договором банківського вкладу і 28.02.2014 року на підстав постанови правління НБУ України від 28.02.2014 року №107 «Про віднесення «ПАТ «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №9 про введення тимчасової адміністрації в АТ «Брокбізнесбанк» з 03.03.2014 року по 03.06.2014 року.

Зазначає, що 06.02.2014р. ОСОБА_4 фірма «Панхім» та ОСОБА_3 уклали договір про відступлення права вимоги, згідно якого він, як первісний кредитор, передав ОСОБА_4 фірма «Панхім», як новому кредитору, права вимоги, що належать йому за договором банківського строкового вкладу «Інший» № D_01\РВ (з фізичною особою) від 24 квітня 2013р., у звязку з чим новим кредитором за вищевказаним договором банківського строкового вкладу виступає ОСОБА_4 фірма «Панхім».

Станом на 28.02.2014 року ОСОБА_4 фірма «Панхім» зобовязано було повернути АТ «Брокбізнесбанк» тіло кредиту згідно кредитного договору №1/В/13/Ю від 24 квітня 2013р. в сумі 2000000,00 грн., тіло кредиту згідно кредитного договору №1/10 від 29 січня 2010 р. в сумі 5700000,00 грн. та сплатити нараховані банком проценти за період з 31.01.2014 р. по 27.02.2014 р. в сумі 87452,05 грн.

Разом з тим, станом на 28.02.2014 р. АТ «Брокбізнесбанк» зобовязане було повернути ОСОБА_4 фірма «Панхім», як новому кредитору замість первісного кредитора ОСОБА_3, вклад згідно договору банківського строкового вкладу «Інший» № D_01\РВ (з фізичною особою) від 24 квітня 2013 р. в сумі 6000000,00 грн., а також сплатити проценти за вкладом за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. в сумі 82849,32 грн.

Вказує, що АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» станом на 28.02.2014 р. мали зустрічні однорідні грошові вимоги в сумі 6082849,32 грн., на підставі чого 28.02.2014 року ОСОБА_4 фірма «Панхім» у відповідності до ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст.203 ГК України звернулось до АТ «Брокбізнесбанк» із заявою про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на загальну суму 6082849,32 грн.

Однак, відповідач такого зарахування не провів і не вважає вищевказані договори припиненими та направив йому претензію про погашення заборгованості.

У звязку з чим, просив суд визнати припиненими в повному обсязі кредитний договір № 1/В/13/10 від 24.04.2013р. з 12.03.2014р. та частково кредитний договір № 1/10 від 29.01.2010 р. між АТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 фірма «Панхім» з 28.02.2014 р. в частині повернення тіла кредиту в сумі 4000000,00 грн. та сплати процентів за період з 29.01.2010 р. по 27.02.2014р. в сумі 4485474,38 грн., а також визнати припиненими укладені в забезпечення вищевказаних кредитних договорів договори іпотеки, поруки та застави.

В свою чергу, публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.04.2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» укладений кредитний договір за № 1/В/13/Ю в розмірі - 2000000,00 грн. зі сплатою під 19,5 % річних з кінцевим терміном повернення 23.04.2015 року.

З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки №3/В/13/Ю від 24.04.2013 року, за яким передано в заставу майнове право за договором банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/РВ в сумі 6000000 грн.

Оскільки, відповідач - ОСОБА_4 фірма «Панхім» належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання і станом на 20.02.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 7298325,84 грн., в тому числі: основний борг - 5700000,00 грн.; заборгованість по прострочених відсотках - 381452,04 грн.; пеня/неустойка за прострочення сплати кредиту - 0,00 грн.; пеня/неустойка за прострочення сплати процентів - 43279,15 грн.; сума індексації простроченої заборгованості - 44157,07 грн.; розмір процентів за неправомірне користування чужими коштами - 4865,43 грн.; штраф за порушення вимог кредитного договору - 46000,00 грн.; штраф за порушення вимог договору застави № 1134 від 24.04.2013 року - 10000,00 грн.; штраф за порушення вимог іпотечного договору № 24.04.2013 року із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя - 10000,00 грн.

У звязку з чим, просив суд, стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача кредитну заборгованість в розмірі - 7298325,84 грн. та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 20.10.2015 року обєднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Брокбізнесбанк»,ОСОБА_4 фірма «Панхім» про визнання договорів припиненими із позовними вимогами ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 «Панхім» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 збільшив та уточнив позовні вимоги і у відповідності до останніх зазначено як співвідповідачаОСОБА_4 фірма «Панхім» і просив суд зобовязати ПАТ «Брокбізнесбанк» зарахувати зустрічні однорідні грошові вимоги по згаданих кредитних договорах, припинити кредитні договори, поруки, застави, іпотеки, банківського вкладу і виключити заставне та іпотечне майно з реєстрів обтяжень. При цьому, проти задоволення позову ПАТ «Брокбізнесбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором заперечив через його безпідставність.

Представник ПАТ «Брокбізнесбанк» в судовому засіданні уточненні вимоги не визнала та просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях. Разом з тим, також уточнила позовні вимоги банку в частиін помилково зазначеної суми боргу та просила їх задовольнити з підстав, викладених у них.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення, а в позові ПАТ «Брокбізнесбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 29 січня 2010 р. між АТ «Брокбізнесбанк», найменування якого змінено на ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» укладено кредитний договір № 1/10, згідно умов якого товариство отримало кредит в сумі 1900000 грн. з терміном користування до 18.01.2011 р. зі сплатою 25,5% процентів річних (а.с. )

В подальшому сторонами договору неодноразово вносились до нього зміни і доповнення, зокрема щодо збільшення суми кредиту, терміну користування кредитом, зміни процентної ставки.

Так, додатковою угодою № 20 від 30.03.2010 року сторонами визначено, що з 30.03.2010 р. кредит надається в сумі 5700000,00 грн. (а.с. ), а в додатковій угоді № 51 від 24.04.2013 р. сторони виклали п.1.1.2 кредитного договору в наступній редакції: «1.1.2 термін користування кредитом до 27 квітня 2015 року» та, крім цього, встановили процентну ставку за користування кредитом в розмірі 20,0% річних (а.с. ).

У відповідності до п.2.7 кредитного договору № 1/10 від 29.01.2010 р. проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Згідно п.2.6 вказаного кредитного договору, проценти нараховуються щомісячно з 01 числа поточного місяця по останнє число поточного місяця включно, а в разі дострокового погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту, при повному погашенні кредиту до дня погашення (не включно).

Пунктом 3.1.4 кредитного договору № 1/10 від 29.01.2010 року передбачено договірне списання банком коштів з рахунків позичальника.

Позичальник має право достроково погасити заборгованість за кредитом (частково або в повному обсязі) (пункт 5.1 договору).

Крім того, 24.04.2013 року між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» укладено кредитний договір № 1/В/13/Ю, згідно умов якого кредит надається банком позичальнику у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 2000000,00 грн. з строком користування (термін повернення) до 23.04.2015 року включно зі сплатою 19,5% річних (а.с. ).

В подальшому, сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 25.04.2013 року, в п.1 якої визначено, що в розрізі відкритої за кредитним договором кредитної лінії, банк надає позичальнику кошти (транш в межах ліміту) в сумі 2000000,00 грн.

При цьому, проценти позичальник сплачує щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти (п. 2.11 договору) та має право проводити повне або часткове дострокове погашення заборгованості за цим договором (п. 4.1.2 договору).

Пунктом 3.1.5 вказаного кредитного договору передбачене договірне списання коштів банком з рахунків позичальника.

Також, 24.04.2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 3/В/13/Ю, згідно якого (п.1.2) порукою забезпечується вимоги кредитора щодо сплати ОСОБА_4 фірма «Панхім» (в тому числі повного виконання) боргових зобовязань згідно кредитного договору № 1/В/13/Ю від 24.04.2013 р.

Згідно п.2.3.3 зазначеного договору поруки банк має право на договірне списання коштів з будь-яких рахунків поручителя, які відкриті в АТ «Брокбізнесбанк» для виконання боргових зобовязань та зобовязань поручителя, зокрема у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобовязань, що випливають з кредитного договору № 1/В/13/Ю від 24.04.2013 року, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісійних, тощо.

Крім того, згідно п.2.3.2 договору поруки поручитель має право виконати боргові зобовязань боржника самостійно, без отримання вимоги кредитора.

В подальшому, 24.04.2013 року ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя за реєстровим № 1132, згідно якого ОСОБА_3 передав банку в іпотеку власне нерухоме майно з метою забезпечення повного та своєчасного виконання зобовязань ОСОБА_4 фірма «Панхім» за кредитним договором № 1/В/13/Ю від 24.04.2013року (а.с. ).

Крім того, 24.04.2013 року ПАТ «Брокбізнесбанк» та ФОП ОСОБА_3 уклали договір застави, реєстраційний номер 1134, згідно якого останній передає в заставу заставодержателю майно, що належить заставодавцю на праві власності для забезпечення повного та своєчасного виконання ОСОБА_4 фірма «Панхім» боргових зобовязань за кредитним договором № 1/В/13/Ю від 24.04.2013 р.

Водночас, 24.04.2013 року між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір банківського строкового вкладу «Інший» № D_01/РВ (з фізичною особою), згідно якого ОСОБА_3 передає АТ "Брокбізнесбанк", а банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 6000000,00 грн. строком на 24 місяці з днем повернення 30.04.2015р. під 18% річних (п.п.2.1,3.1).

При цьому, проценти на вклад нараховуються із розрахунку фактичної кількості днів в місяці та в році до дня, який передує поверненню вкладу або списанню з рахунку вкладника з інших підстав (п.п. 3.2, 3.3 договору). Проценти на вклад нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця. Нараховані проценти сплачуються вкладнику банком щомісячно шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника (п.3.4).

Пунктом 5.1 договору банківського вкладу передбачено право вкладника достроково зняти вклад або його частину.

Згідно п. 4.4 договору банківського владу, вкладник також має право розпоряджатись вкладом за своїм розсудом на умовах, визначених даним договором і чинним законодавством України та здійснювати інші дії по розпорядженню вкладом та сумою процентів на вклад не заборонені діючим законодавством України.

У відповідності до п. 1 додаткової угоди №1 до банківського строкового вкладу «Інший» № D_01/РВ від 24.03.2013року, договір банківського вкладу доповнений п. 6.4, яким передбачено договірне списання коштів з депозитного рахунку вкладника для виконання зобовязань (в тому числі строк виконання яких не настав) позичальника (в т.ч. частини зобовязань) за кредитним договором № 1/10 від 29.01.2010 року та /або зобовязань (в тому числі строк виконання яких не настав) заставодавця по договору застави №4/В/13/Ю від 24.04.2013 року (а.с. )

Майнове право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 6000000 грн. за договором банківського вкладу ОСОБА_3 передано в заставу АТ "Брокбізнесбанк» згідно договору застави № 4/В/13/Ю від 24.04.2013 року для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_4 фірма «Панхім» по поверненню кредиту та відсотків за кредитним договором № 1/10 від 29.01.2010 року, укладеним між АТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 фірма «Панхім», а також, в якості предмету застави другої черги згідно договору застави № 2/В/13/Ю від 24.04.2013р. для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_4 фірма «Панхім» по поверненню кредиту та відсотків за кредитним договором № 1/В/13/Ю від 24.04.2013 року між АТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 фірма «Панхім» (а.с. ).

Згідно п.4.1 вищевказаних договорів застави, заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави, його реалізацію та одержання задоволення своїх вимог з вартості предмета застави на розсуд, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобовязань, умов, що випливають з кредитного договору.

У відповідності до пп. «а» п. 4.2 договорів застави звернення стягнення на предмет застави може здійснюватись заставодержателем шляхом відступлення заставодержателю заставленого права на підставі договору уступки права вимоги з відкладальною умовою за договором.

Крім того, між ОСОБА_3 (кредитор) та ПАТ «Брокбізнесбанк» (новий кредитор) 24.04.2013 року укладено два договори уступки права вимоги з відкладальною умовою, згідно яких (п.1.1) кредитор уступає новому кредитору право вимоги з відкладальною умовою по договору банківського строкового вкладу «Інший» № D_01/РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013року, укладеному між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3П.(а.с. ).

Відкладальною умовою є невиконання/неналежне виконання ОСОБА_4 фірма «Панхім» перед новим кредитором зобовязань за кредитним договором № 1\10, укладеному 29.01.2010 року та невиконання/неналежне виконання кредитором перед новим кредитором зобовязань за договором застави №4/В/13/Ю, укладеному від 24.04.2013 року, або невиконання/неналежне виконання ОСОБА_4 фірма «Панхім» перед новим кредитором зобовязань за кредитним договором № 1\В/13\Ю, укладеному 24.04.2013 року та невиконання/неналежне виконання кредитором перед новим кредитором зобовязань за договором застави № 2/В/13/Ю, укладеному 24.04.2013 року. З моменту настання відкладальної умови до нового кредитора переходить право вимоги за договором банківського вкладу.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.02.2014 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «Брокбізнесбанк» із заявою (вх.№ 59-ви від 03.02.2014р.) про дострокове повернення вкладу в розмірі 6000000,00 грн. та процентів згідно договору банківського строкового вкладу «Інший» №D_01/РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013 року, яка залишена банком без задоволення (а.с. ).

В подальшому, 06.02.2014 року ОСОБА_4 фірма «Панхім» (новий кредитор) та ОСОБА_3 (первісний кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги, згідно якого ОСОБА_3, як первісний кредитор, передав ОСОБА_4 фірма «Панхім», як новому кредитору, права вимоги, що належать ОСОБА_3 за договором банківського строкового вкладу «Інший» № D_01\РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013р., в звязку з чим новим кредитором за вищевказаним договором банківського строкового вкладу стає ОСОБА_4 фірма «Панхім» (п.п. 1.1, 1.2 договору) (а.с. ).

28.02.2014 року ОСОБА_4 фірма «Панхім» звернулось до ПАТ «Брокбізнесбанк» із заявою про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на загальну суму 6082849,32 грн., у якій зазначило, що згідно договору банківського строкового вкладу «Інший» № D_01\РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013р. та на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.02.2014 р. між ОСОБА_4 фірма «Панхім» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 фірма «Панхім» є кредитором, а ПАТ «Брокбізнесбанк» є боржником на суму 6082849,32 грн., з яких 6000000, 00 грн. сума вкладу, 82849,32 грн. проценти за депозитом за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р.; згідно кредитного договору №1/В/13/Ю від 24.04.2013 року ПАТ «Брокбізнесбанк» є кредитором, а ОСОБА_4 фірма «Панхім» є боржником на суму 2000 000 грн., що складає тіло кредиту; згідно кредитного договору №1/10 від 29.01.2010 р. ПАТ «Брокбізнесбанк» є кредитором, а ОСОБА_4 фірма «Панхім» є боржником на суму 4 082 849,32 грн. (чотири мільйони вісімдесят дві тисячі вісімсот сорок девять гривень 32 коп.), з яких 4 000000, 00 грн. частина тіла кредиту, 82849,32 грн. частина процентів, нарахованих за період з 31.01.2014 р. по 27.02.2014 року.

При цьому, розмір зустрічних однорідних вимог, які є однорідними та підлягають зарахуванню станом на 28.02.2014 року, становить 6082849,32 грн., про що свідчить виписка ПАТ «Брокбізнесбанк» по особовому рахунку № 26387118491001 за період з 25.02.2014 року по 02.07.2014 року і сторонами дана обставина не оспорюється (а.с. ).

Згідно ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

У відповідності до ст. 602 ЦК не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зясовано в судовому засіданні, кредитор за кредитним договором №1/В/13/Ю від 24.04.2013 року та кредитним договором №1/10 від 29.01.2010 року - ПАТ «Брокбізнесбанк» єводночас боржником за договором банківського строкового вкладу «Інший» № D_01\РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013року, а боржник за кредитним договором №1/В/13/Ю від 24.04. 2013 р. та кредитним договором №1/10 від 29.01.2010 р. ОСОБА_4 фірма «Панхім» є кредитором за договором банківського строкового вкладу «Інший» № D_01\РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013р., отже заявлені вимоги є зустрічними і оскільки зобовязання згідно вищевказаних договорів полягають у сплаті грошових коштів, то вони є однорідними.

При цього, суду не представленого доказів чи обставин, за яких між даними сторонами не допускається зарахування зустрічних вимог у відповідності до згідно ст.602 ЦК України.

Зі змісту ч.2 ст. 601 ЦК України слідує, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін і для здійснення цього достатньо заяви однієї сторони, оскільки за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду.

Отже, ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» станом на 28.02.2014 р. мали зустрічні однорідні грошові вимоги, строк виконання яких настав, в сумі 6082849,32 грн., які, на думку суду, підлягають зарахуванню на підставі заяви ОСОБА_4 фірма «Панхім» від 28.02.2014 року.

Посилання ПАТ «Брокбізнесбанк» на те, що ОСОБА_4 фірма «Панхім» звернулось до банку з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог під час дії тимчасової адміністрації, а отже зарахування недопустимо згідно ст.ст. 91, 93, 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_4 фірма «Панхім» звернулось до ПАТ «Брокбізнесбанк» з заявою про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог до 28 лютого 2014року, а тимчасова адміністрація в ПАТ «Брокбізнесбанк» була запроваджена рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 9 від 28.02.2014 року лише з 03 березня 2014 року.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника банку про те, що договір про відступлення права вимоги від 06.02.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фірма «Панхім» не має жодної юридичної сили, оскільки укладений без згоди ПАТ «Брокбізнесбанк» та не заслуговує на увагу, оскільки у відповідності до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім цього, посилання ПАТ «Брокбізнесбанк» на порушення ОСОБА_3 п.3.1.2 договору застави № 2/В/13/Ю від 24.04.2013 року не є підставою для визнання договору недійсним, а свідчить лише про порушення заставодавцем зобовязань за договором застави, внаслідок чого ПАТ «Брокбізнесбанк», як заставодержатель, згідно пп. 4.1.2 договору застави набуває права звернути стягнення на предмет застави, яким банк не скористався.

Крім того, обмеження права вкладника на розпорядження вкладом суперечить ст.ст. 1060, 1074 ЦК України.

Так, у відповідності до ст. 1060 ЦК (в редакції від 01.01.2014 р.) за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ст.1074 ЦК України (в редакції від 01.01.2014р.), обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Викладене свідчить про те, що вкладник банку фізична особа не може бути обмежений в праві на отримання вкладу або уступки права вимоги на нього іншій особі, окрім випадків, що передбачені в ст.1074 ЦК України, якою обмеження права на розпорядження рахунком згідно договору не передбачене.

Крім того, суд приймає до уваги та зважає, що згідно витягу із Переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк», акцептованих уповноваженою особою Фонду № 226/14 від 16.10.2014 р., сума підтверджених вимог ОСОБА_3 складає всього 301808,22 грн., що в свою чергу також свідчить про здійснення банком зарахування зустрічних однорідних вимог за рахунок вкладу за договором банківського строкового вкладу «Інший» № D_01\РВ (з фізичною особою) від 24 квітня 2013р. в сумі 6000000,00 грн. та процентів на вклад в сумі 82849,32 грн.

І як слідує з матеріалів справи, в період дії кредитного договору №1/В/13/Ю від 24.04.2013 року, ОСОБА_4 фірма «Панхім» фактично сплатило ПАТ «Брокбізнесбанк» проценти в сумі 330164,37 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1/В/13/Ю від 24.04.2013 р. станом на 20.02.2015 року, а за час дії кредитного договору №1/10 від 29.01.2010 року, ОСОБА_4 фірма «Панхім» фактично сплатило ПАТ «Брокбізнесбанк» проценти в сумі 4402625,06 грн., що підтверджується довідкою банку про розмір заборгованості ОСОБА_4 фірма «Панхім» за кредитним договором № 1/10 від 29.01.2010 року станом на 17.06.2015року (а.с. ).

Отже, з урахуванням викладеного, зобовязання ОСОБА_4 фірма «Панхім» за кредитним договором № 1/В/13/Ю від 24.04.2013 року стосовно повернення тіла кредиту в сумі 2000 000,00 грн., на думку суду, слід вважати припиненими у повному обсязі з 28.02.2014 року на підставі ст.ст. ст. 599, 601 ЦК України у звязку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно заяви ОСОБА_4 фірма «Панхім» від 28.02.2014 року.

В оскільки ОСОБА_4 фірма «Панхім» 12.03.2014 року сплатило на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» згідно кредитного договору №1/В/13/Ю від 24.04.2013 року залишок нарахованих банком відсотків за період з 31.01.2014 р. по 27.02.2014р. в сумі 4602,73 грн., то кредитний договір №1/В/13/Ю від 24.04.2013 року слід вважати припиненим в повному обсязі у звязку з виконанням, проведеним належним чином.

Крім цього, на підставі ст. 601 ЦК України, в звязку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно заяви ОСОБА_4 фірма «Панхім» від 28.02.2014 року, з 28.02.2014р. припинені частково зобовязання ОСОБА_4 фірма «Панхім» за кредитним договором №1\10 від 29.01.2010р. в сумі 4 082 849,32 грн., з яких 4 000000, 00 грн. частина тіла кредиту, 82849,32 грн. частина процентів за період з 31.01.2014 р. по 27.02.2014 року, а кредитний договір №1\10 від 29.01.2010 р. між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» слід також вважати припиненим в частині повернення тіла кредиту в сумі 4000000,00 грн. та сплати процентів за період з 29.01.2010 р. по 27.02.2014 р. в сумі 4485474,38 грн.

А тому, зважаючи на викладене, зобовязання ПАТ «Брокбізнесбанк» за договором банківського строкового вкладу «Інший» № D_01\РВ (з фізичною особою) від 24.04.2013 р. щодо повернення вкладу в сумі 6000000,00 грн. та сплати процентів за вкладом за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року слід вважати припиненими у повному обсязі з 28.02.2014 року, а також у відповідності до ч.1 ст. 559 ЦК України припиняється порука, договори застави та іпотеки.

Згідно ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ч.1 ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

На підставі викладеного, суд зважає на доводи представника позивача, що проценти за строковим вкладом направлялись поручителем на погашення процентів за кредитним договором. Але у звязку з тим, що банк не виплатив проценти за вкладом за лютий 2014 року, позичальником своєчасно не сплачено проценти за кредитним договором в березні 2014 року, а отже згідно ч.4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настало внаслідок прострочення кредитора - банку.

Таким чином, суд, дослідивши представлені докази та проаналізувавши в сукупності положення норм чинного законодавства, приходить до висновку, що у відповідності до ст. 13 ЦК України, де зазначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, у звязку з чим в разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч.6).

За таких обставин, відмова ПАТ «Брокбізнесбанк» від зарахування зобовязань за вищевказаними кредитними договорами за рахунок вкладу згідно договору банківського вкладу, який виступає предметом забезпеченням цих кредитних договорів, за умови неповернення банком вкладу та не виплати процентів по ньому, завдає в свою чергу шкоди майновим інтересам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фірма «Панхім» як солідарних боржників та суперечить принципам розумності та справедливості, у звязку з чим заявлені вимоги підлягають до часткового задоволення.

При цьому, на думку, слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині припинення договору застави між ПАТ «Брокбізнесбанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3П від 24.04.2013 року, оскільки останній до участі у розгляді справи не пригнутий, а тому вони є безпідставними.

У відповідності до ст.88 ЦПК України на користь позивача стягнути в рівних частинах з відповідачів - ПАТ «Брокбізнесбанк», ОСОБА_4 фірма «Панхім» сплачений судовий збір в сумі 3897, 6 грн., тобто по 1948,8 грн. з кожного.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62,8 8, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 554, 651, 1054, 1055, 1056 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобовязати публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» провести зарахування зустрічних однорідних грошових вимог ОСОБА_4 фірма «Панхім» на суму 6082849,32 грн. згідно договору банківського вкладу від 24.04.2013 року в розмірі 6000000 грн. з процентами в розмірі 82849,32 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 фірма «Панхім» перед ПАТ «Брокбізнесбанк» за кредитним договором від 24.04.2013 року по поверненню тіла кредиту в сумі 2000000 грн. та по кредитному договору від 29.01.2010 року по поверненню тіла кредиту в сумі 4000000 грн. та процентів в розмірі 52849,32 грн. станом на 28.02.2014 року.

Визнати припиненим кредитний договір № 1/В/13/10 від 24.04.2013 року, укладений між ПАТ "Брокбізнесбанк" та» ОСОБА_4 фірма «Панхім та договір поруки від 24.04.2013 року, укладений між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3.

Визнати припиненим кредитний договір від 29.01.2010 року, укладений між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4 фірма «Панхім» з 28.02.2014 року в частині повернення тіла кредиту в сумі 4000000 грн. та сплати відсотків в сумі 4485747,38 грн.

Визнати припиненим договір банківського строкового вкладу «Іншийвклад №D_01/РВ від24.04.2013 року, укладений між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ПАТ «Брокбізнесбанк», ОСОБА_4 фірма «Панхім» - з кожного по 1948,8 грн. на користь ОСОБА_3 понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк