Рішення № 59143395, 12.07.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" липня 2016 р. Справа № 906/225/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Ольховий В.Г. - посв. № 036440 від 30.11.2015р.

прокурор: Вихристюк О.Л.- посв. № 003867 від 13.09.2012р.

від позивача-2: ОСОБА_1- дов. № 457 від 30.12.2015р.

від відповідача-1: ОСОБА_2- дов. № 2056 від 28.12.2015р.

ОСОБА_3- дов. № 1655 від 30.11.2015р.

від тертьої особи-1: ОСОБА_4В,- дов. № 01-17/3137 від 22.10.2013р.

від третьої особи-2: ОСОБА_5- дов. № 441/1-12 від 06.07.2016р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі 1. Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

2. Фонду Державного майна Укарїни

3. Територіальної громади м.Коротень в особі Коростенської міської ради

до 1. Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

2. Виконавчого комітету Коростенської міської ради

3. Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної рали

за участю тертіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:

1) Управління ДСНС України у Житомирській області

2) Департамент цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації

про визнання незаконним та скасування рішення від 18.01.2012 №11 в частині; визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САЕ №070629 від 30.01.2012; скасування державноїреєстрації права власності від 30.01.2012; визнанння права власності на сховще

На підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", справу розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено частиною 1 статті 69 ГПК України.

Прокурором подано позов про:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітет Коростенської міської ради від 18.01.2012 № 11 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ «Укртелеком» (01601, Київ-601, бульвар Т.Шевченка, 18. код ЄДРПОУ 21560766) права власності на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені, загальною площею 143,3 кв. м.

- визнання недійсним свідоцтва про право власності серії CAE № 070629 від 30.01.2012, яке видане ПАТ «Укртелеком» на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені, загальною площею 143,3 кв. м.

- скасування державної реєстрації права власності від 30.01.2012, яка зареєстрована КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради за ПАТ «Укртелеком» на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені загальною площею 143,3 кв. м

- визнання права власності на нерухоме майно - сховище № ЖТ-20079, іменоване як «заглублений склад» за державою в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

- витребування у Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, Київ-601, бульвар Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) нерухомого майна - сховище № ЖТ-20079, іменоване як «заглублений склад» (відповідно до класифікатора споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу (бомбосховища тощо), що розташоване по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені Житомирської області та повернути його власнику державі в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.04.2016р.

05.04.2016р. прокурором подано письмові пояснення, згідно яких уточнено вимоги, викладені у пунктах 5, 6 прохальної частини позовної заяви. Суб'єктом управління об'єктом державної власності, за яким необхідно визнати право власності на нерухоме майно - сховище, прокурором вказано Фонд Державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова,18/9, код ЄДРПОУ 000329945).

В судовому засіданні від 05.04.2016р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 07.04.2016р.

В судовому засіданні від 07.04.16р. оголошено перерву до 18.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.04.2016р. розгляд справи відкладено на 18.05.2016р.

В судовому засіданні від 18.05.2016р. оголошено перерву до 25.05.2015р. та ухвалою суду від 18.05.2016р., в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору по 31.05.2016р.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2016р. з урахуванням ухвали суду від 31.05.2016р. розгляд справи відкладено на 21.06.2016р.

В судовому засіданні від 21.06.2016р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 01.07.2016р.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2016р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Управління ДСНС України у Житомирській області та Департамент цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації. Розгляд справи відкладено на 12.07.2016р.

Прокурори в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 115-116,123-130 т.1,1-3, 65-68,110-111 т.2).

Представник позивача - Фонду Державного майна Украни позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі з підстав викладених у письмових поясненнях (а.с. 135-136,184-186,201-202,224-226 т.1, 105-108 т.2).

Позивачем - Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України повноважного представника в судове засідання не направлено.

Позивач - Територіальна громада м. Коротень в особі Коростенської міської ради повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до письмових пояснень від 18.04.2016р. вважає, що прокурором безпідставно зазначено як позивача у справі Територіальну громаду м.Коротеня в особі Коростенської міської ради, оскільки ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядоування в Україні" не передбачено, що міська рада вживає у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємства, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров'я. Вважає, що територіальна громада м. Коростеня в особі Коростенської міської ради не наділена повноваженнями, які дають підстави для залучення прокурором останньої як позивача у справі (а.с. 212-213 т.1 ).

Представники першого відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" заперечили проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, вкладених у відзиві та доповненнях до відзиву (а.с. 203- 206,237-239 т.1, 119-120 т.2).

Відповідач - 2 виконавчий комітет Коростенської міської ради повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Відповідно до письмового відзиву від 18.04.2016р. заперечує проти позову в повному обсязі (а.с. 214-215 т.1.)

Відповідач 3 - КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради повноважного представника в судове засідання не направив. 09.06.2016р. на адресу суду від останнього надйшло клопотання поро розгляд справи без участі повноважного представника Коростенського МБТІ (а.с. 64 т.2).

Представник третьої особи - Управління ДСНС України у Житомирській області вважає позовні вимоги прокурора правомірними.

Представник третьої особи - Департамент цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації позовні вимоги прокурора підтримав.

В судовому засіданні від 12.07.2016р. представниками першого відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень абзацу другого частини червертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у взаємозв'язку з положеннями абзацу першого частини шостої ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 20 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".

Розглядаючи клопотання про зупинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені вказаного клопотання з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення від 18.01.2012 №11 в частині; визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САЕ №070629 від 30.01.2012; скасування державної реєстрації права власності від 30.01.2012 та визнанння права власності на сховще за державою в особі Фонду державного майна України.

Прокурор в даному випадку звернувся до суду в інтересах держави в особі Адміністарації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Фонду державного майна України та територіальної громади м.Коростеня в особі Коростенської міської ради. Зазначені органи в силу приписів ч.2 ст. 29 ГПК України набули стаутту позивача у справі.

Предметом розгляду у Контитуційному Суді України є конституційне подання щодо офіційного тлумачення ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повноважень прокурора на здійснення представництва в суді.

Таким чином, при розгляді Конституційним судом відповідного конституційного подання буду встановлюватись обставини, які не вплинуть на подання і оцінку доказів у даній справі з огляду на предмет спору, який вирішується у данй спаві.

Крім того навіть, якщо Конституційний Суд України дійде висновку, що прокурор позбавлений права на звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави в особі відповідних органів, то таке рішення Конституційного суду України набирає законної сили з моменту його прийняття і не має зворотної сили в часі.

За таких обставин, суд не встановив обгрунтованих підстав для зупинення провадження у справі, відтак клопотання першого відповідача судом відхилено.

В судових засіданнях оглядались матеріали інвентаризаційної справи №2026 на виробничі та складські будівлі ВАТ "Укртелеком" по вул. Грушевського, 9 в м. Коростень Житомирської області та інвентаризаційна справа №2026 на протирадіаційне укриття по вул. Грушевського,№ 9 в м. Коростень Житомирської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та представників третіх осіб, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2015р. Прокуратура Житомирської області звернулась до Управління ДСНС України у Житомирській області з листом, в якому просила надати перелік захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту) та протирадіаційних укриттів, що розташовані на території області.

За результатами отриманої від Управління ДСНС України у Житомрській області інформації прокурору стало відомо, що захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційне укриття, обліковий номер № 20079 №9, літера "А", що розташоване в м.Коростень, вул. Грушевського, 9, загальною площею 145,3 кв. м. знаходиться у приватній власності ПАТ "Укртелеком".

Так, прокуратурою Житомирської області за результатами вивчення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави у сфері збереження та використання захисних споруд цивільного захисту населення прокурором встановлено наступне.

На підставі Указу Президента України від 15.06.1993р № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" Державним комітетом зв'язку та інформатизації України видано наказ від 27.12.1999р. № 155, відповідно до якого на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" створено ВАТ "Укртелеком" та затверджено статут останнього.

Засновником ВАТ "Укртелеком" виступив Державний комітет зв'язку та інформатизації України.

Розпорядженням Кабіненту Міністрів України від 27.09.2010р. № 1884-р "Про питання приватизації ВАТ "Укртелеком" погоджено пропозицію Фонду державного майна України щодо: здійснення дострокового продажу закріпленого у державній власності пакета акцій у розмірір 25% статутного капіталу плюс одна акція ВАТ "Укртелеком" у частині внесення змін до плану розміщення акцій ВАТ "Укртелеком" у частині продажу пакету акцій ВАТ "Укртелеком" у розмірі 92,79% на конкурсі з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.

Згідно з переліком майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Укртелеком", наданого Фондом державного майна України, до об'єктів, що не підлягають приватизації по Житомирській дирекції ВАТ "Укртелеком", входить заглублений склад А-Ш-15, інвентарний номер 32, балансовою (залишковою вартістю) 194264 грн. (а.с. 49, зворотня сторона, т. 1).

29.03.2004р. ВАТ "Укртелеком" звернулось листом до Коростенського міжрегіонального бюро технічної інвентаризації провести технічну інвентаризацію та державну реєстрацію об'єктів, які обліковуються на балансі ЦЕЗ №5, зокрема, такого об'єкту як заглублений склад А-Ш-150, що розташований за адресою: м.Коростень, вул. Грушевського,9 (а.с. 36-37 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради № 177 від 28.04.2004р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб", зокрема, пунктом 1-3 оформлено право власності за Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м.Коростень вул. Грушевського 9, в тому числі на заглублений склад загальною площею 143,3 м.кв. (а.с. 38-39 т.1):

07.05.2004р. виконкомом Коростенської міської ради на підставі вищевказаного рішення ВАТ "Укртелеком" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського,9, серед яких заглублений склад загальною площею 143,3 кв.м. (а.с. 40 т.1).

07.05.2004р. Комунальним підприємством Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації на підставі вищезазначеного свідоцтва про право власності здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно за ВАТ "Укртелеком", реєстраційний номер 5758274, про що зроблено запис № 264 в книзі 2 (а.с. 40 зворотня сторона т.1).

Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 18.01.2012 р. № 11 вирішено оформити право власності за Публічним акціонерним товариством на нежитлові будівлі, в тому числі, на заглублений склад, загальною площею 143,3 м.кв. та доручено Комунальному підприємству "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" видати свідоцтво про право власності (51-52 т.1).

30.01.2012р. Виконавчим комітетом Коростенської міської ради ПАТ «Укртелеком» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на нежитлові будівлі, які розташовані по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені, в тому числі на «заглублений склад» загальною площею 143,3 кв. м. (а.с. 53 т.1).

На підставі свідоцтва про право власності від 30.01.2012р., виданого виконавчим комітетом Коростенської міської ради, згідно рішення № 11 від 18.01.2012р., КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" проведено державну реєстрацію права власності за ПАТ "Укртелеком", реєстраційний номер 5758274.

Відповідно до вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 р. № 1473-р "Про підготовку та проведення у 2009 - 2012 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)"за зверненням ПАТ "Укртелеком" (а.с.54 т.), 05.07.2012р. КП "Коростенське міжміське БТІ" виготовлено технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаціійне укриття, обліковий №20079, по вул. Грушенського,9 в м.Коростень (а.с. 42-45 т.1).

Відповідно до основних технічних характеристик захисної споруди цивільного захисту № 20079 вказана споруда розташована окремо, місткістю 150 чоловік (а.с 44 т.1).

Зідно облікової картки дане сховище обліковується за номером 2079, відноситься до групи В, клас сховища III, загальною площею 99 м.кв та загальним об'ємом 237 м куб (а.с. 54 зворотна сторона т.1).

09.02.2015р. Коростенським МРВ Управління ДСНС України проведено комплексну перевірку (спеціальний огляд) захисної споруди цивільної оборони № 20079, в якому вказано, що сховище знаходиься у приватній власності, балансоутримувачем є Станційно-лінійна дільниця №1 РЦТ № 211 Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (а.с. 55-58 т.1).

Звертаючись з даним позовом до суду прокурор вважає, що виконавчим комітетом Коростенської міської ради, без законних на те підстав, зареєстровано на підставі рішення від 18.01.2012р. № 11 за ПАТ «Укртелеком» право власності на захисну споруду цивільного захисту, іменуємого як "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені.

Даний об'єкт цивільної оборони "Заглублений склад" А-Ш-15 не увійшов до статутного фонду ВАТ "Укртелеком", так як згідно з переліком майна, наданого Фондом державного майна України відносився до об'єктів, що не підлягають приватизації.

Посилаючись на ст. 7 ЗУ "Про приватизацію державного майна" та ст. 7 ЗУ "Про управління об'єктами державної власності" прокурор вказує , що власником даного майна є Фонд державного майна України.

Вказує, що відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України " Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають, зокрема, об'єкти державної власності, необхідні для виконання державною своїх функцій.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про цивільну оборону України», в редакції від 27.02.2004, цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Згідно статті 9 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом: комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Звертає увагу , що ч.12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації ( відчуженню).

Вважає, що реєстрація права власності на об'єкт цивільної оборони спричинила фактичне відчуження об'єкту державної власності на користь ПАТ "Укртелеком" всупереч положенням ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" внаслідок чого порушені інтереси держави і суспільства в цілому.

Прокурор, послаючись на ст. 392 ЦК України вказує, що належність спірного майна до державної власності свідчить про наявність правових підстав для визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на нерухоме майно - приміщення захисної споруди цивільного захисту (сховища), що розташоване за адресою: м.Коростень, вул. Грушевського,9.

Враховуючи, що спірний об'єкт нерухомого майна вибув з володіння держави не з волі органів, які мають право ним розпоряджатись та набуття права власності відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, прокурор заявляє вимогу про витребування з чужого незаконного володіння та повернення власнику- державі в особі Фонду державного майна України, приміщення захисної споруди цивільного захисту, що розташоване за адресою: м.Коростень, вул. Грушевського,9.

Підтримуючи позовні вимоги прокурора, другий позивач - Фонд Державного майна України зазначає, що передача нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "Укртелеком" здійснювалось відповідно до Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статуного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 2097 від 25.11.2003р.

Фонд здійснював роботу з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна та надання відповідних переліків нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Укртелеком», не в цілому, а по структурним підрозділам щодо яких були відповідні звернення.

Роботу з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна з відповідного переліку нерухомого майна, переданого до статутного «Укртелеком», по Житомирській філії Фонд не здійснював.

Вказує, що відповідно до матеріалів корпоратизації ВАТ "Укртелеком" у складі об'єктів цивільної оборони, які не підлягають приватизації, по Житомирській дирекції значиться один об'єкт оборони «Заглиблений склад А - Ш - 15, інв. № 32» без зазначення його адреси.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 № 902-р було встановлено завдання Фонду державного майна забезпечити за участю Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації проведення Публічним акціонерним товариством «Укртелеком" інвентаризації державного майна, що не увійшло до статутного капіталу цього товариства, але перебуває на його балансі станом на 30 вересня 2011 року, та за її результатами віднести до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації нерухоме та рухоме державне майно, що забезпечує виконання покладених на неї завдань, а до сфери управління Фонду державного майна - інше майно за переліками, затвердженими спільним рішенням Фонду та Адміністрації.

При цьому за результатами інвентаризації станом на 30.09.2011р. встановлено, що у переліку державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком», але перебуває на балансі ПАТ «Укртелеком» відсутні відомості про зазначену захисну споруду, що знаходиться за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського, 9.

Водночас, відповідно до плану розміщення акцій ВАТ "Укртелеком" (а.с. 187-191 т.1) у переліку державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Укртелеком», але перебуває на його балансі, містяться відомості про заглублений склад А - Ш - 150 (інв. № 32), який знаходиться на балансі Житомирської дирекції ВАТ «Укртелеком».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції на момент здійснення приватизації ВАТ «Укртелеком») державну політику в сфері приватизації здійснював Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Згідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006р. суб'єктами управління об'єктами державної власності є Фонд державного майна України.

Перший відповідач - ПАТ "Укртелеком", заперечуючи проти позову, вказує, що виконавчим комітетом Коростенської міської ради рішенням від 18.01.2012 року № 11 фактично переоформлено право власності на спірний об'єкт за ПАТ "Укртелеком" у зв'язку із зміною назви з ВАТ "Укртелеком" на ПАТ "Укртелеком".

На підставі вказаного рішення видано нове свідоцтво про право власності серії САЕ № 070629 від 30.01.2012 року, а реєстраційний номер 5758274 в книзі № 2 запис 264 залишився без змін. Таким чином, право власності не змінювалось, оскільки ПАТ «Укртелеком» є правонаступником ВАТ «Укртелеком».

Водночас зазначає, що право власності на спірний об'єкт нерухомості відповідачем оформлено на підставі рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 28.04.2004 року № 177, яке є чинним.

Вважає, що прокурор безпідставно вказує, що "заглублений склад" загальною площею 143,3 кв.м є захисною спорудою цивільного захисту (сховище). Зауважує, що відповідно до рішення № 11 від 18.01.2012р. за ПАТ "Укртелеком" зареєстровано право власності саме на "заглублений склад" загальною площею 143,3 кв.м.

За таких обставин стверджує, що прокурором докуменально не підтверджено та не доведено право власності ПАТ "Укртелеком на будь-які захисні споруди цивільного зхисту.

Відповдно до Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, № 1180/13054 від 02.11.2006р., статус захисної споруди , її основні технічні характеристики визначаються паспортом сховища (протирадійційного укриття), підписаним керівником експлуатуючої організації і представником управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту міста (району).

Паспорт складається у двох примірниках, копії паспорта надаються органам, які ведуть облік захисних споруд цивільної оборони у регіоні. Такий праспорт є єдиним документом, що визначає статус приміщення як захисної споруди. Однак паспорт сховища на приміщення за адресою: м.Коростень, вул. Грушевського, 9 не виготовлявся, а без виготовлення відповідного паспорта сховища приміщення не має статусу захисної споруди.

Крім того вважає, що прокурором, звертаючись з даним позовом до суду, пропущено трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Серед іншого, зауважує, що у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обгрунтована прокурором у суді.

Вказує, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Вважає, що такі підстави для представництва будь-кого з позивачів прокурором при поданні позову не підтверджені.

Зазначає, що прокурором не додано доказів про попереднє повідомлення позивачів щодо представлення їх інтересів в суді.

Відтак, прокурор без належних на те підстав та повноважень звернувся з даною позовною заявою до суду.

Другий відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що згідно рішення загальних зборів акціонерів від 14.06.2011 року № 8 Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком». На нежитлові приміщення ВАТ «Укртелеком», що знаходяться по вулиці Грушевського,9 ( в тому числі спірний об'єкт нерухомості, загальною площею 143 кв.м.), на підставі рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради за №177 від 18.04.2004 року було видано відповідне свідоцтво про право власності.

Виконавчий комітет Коростенської міської ради, розглянувши подання Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», рішенням від 18.01.2012р. №11 оформив право власності на нерухоме майно за ПАТ «Укртелеком», який є правонаступником ВАТ «Укртелеком».

Зазначає, що в даному випадку відбулось законне переоформлення майна за правонаступником.

Вважає, що другим відповідачем оскаржуване рішення від 18.01.2012р. № 11 було прийнято правомірно, відтак просить відмовити в задоволені позову.

Третя особа - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області надала пояснення щодо технічної характеристики об'єкта цивільної оборони - складу А-III-150.

Так, відповідно до пункту 1.9 Державних будівельних норм будинків і споруд, захисних споруд цивільної оборони 2.2.5-97 (ДБН В 2.2.5.-97) у завданні на проектування захисних споруд необхідно вказувати клас (групу) захисних споруд, коефіцієнт захисту, кількість чоловіків та жінок, які переховуються, режими вентиляції призначення приміщень у мирний час, техніко-економічні показники проекту. Шифрування «А-ІІІ-150» означає: «А» , згідно пункту 6.1, розділу 6 ДБН В 2.2.5.-97 - ступінь послаблення радіаційного впливу стін та покриття, що виступають над поверхнею землі сховищ; «А-ІІІ» - клас арматурної сталі; «150» будівельні матеріали (цегла). Разом «А-ІІІ-150» - це шифрований коефіцієнт захисту.

3 приводу форми власності сховища, то представники Управління при виконанні службових обов'язків (при здійсненні перевірки) не мають право визначати самостійно форму власності об'єкта. На момент проведення перевірки та складання акту комплексної перевірки захисної споруди цивільної оборони головним інспектором Коростенського МРВ Управління ДСНС України у Житомирській області майором служби цивільного захисту ОСОБА_6 сховища №20079, яке знаходиться за адресою: м. Коростень, вул.. Грушевського, 9, представником ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_7 було надано інформацію, що форма власності сховища № 20079 - приватна.

Третя особа - Управління цивільного захисту населення надав письмові пояснення щодо порядку обліку захисних споруд цивільного захисту.Так, згідно з обліковою карткою гна захисну споруду цивільного захисту (сховище), реєстраційний номер № 20079, споруду є окремо розташованою, зданою в експлуатацію у 1984 році, загальною площею 99 кв.м., місткістю 150 чоловік, розташованою за адресою: м.Коростень, вул. Грушевського,9. Об'єкт обліковується за Коростнським технічним центром електрозв'язку. Обліковий запис у книзі обліку захисних споруд № 3 ( а.с. 129-130 т.2).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу держапвної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право та інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 30.06.2011 №717 «Про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України» (далі - Указ № 717) Адміністрація Держспецзв'язку є правонаступником Державної служби зв'язку України і Державної адміністрації зв'язку - урядового органу, що діяв у складі Міністерства транспорту та зв'язку України.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 16.07.2004 № 811/2004 «Про утворення Міністерства транспорту та зв'язку України» Міністерство транспорту та зв'язку України є правонаступником прав і обов'язків Державного комітету зв'язку та інформатизації України.

Також згідно з абзацом п'ятим пункту 1 Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Міністерство інфраструктури України, Державну автотранспортну службу України, Державну авіаційну службу України, Державну службу зв'язку України, Державну службу морського та річкового транспорту України, реорганізувавши Міністерство транспорту та зв'язку України.

При цьому положень, що саме Державна служба зв'язку України є правонаступником Міністерства транспорту тa зв'язку, зазначений Указ не містить.

Крім того, згідно з пунктом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.2010 № 1884 «Питання приватизації ВАТ «Укртелеком». ВАТ «Укртелеком» виключено з переліку організацій, що були передані до сфери управління Мінтрансзв'язку, затвердженого розпорядженням Кабінету .Міністрів України від 28.09.2004 № 684.

Відповідно до спільного наказу Фонду державною майна України і Міністерства економіки України від 10.05.1999 № 908/68 «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», зареєстрованого В Міністерстві юстиції України 24 червня 1099 р. за № 414/3707, забезпечення реалізації Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, відповідно до Законів України «Про управління об'єктами державної власності», «Про Фонд державного майна України» покладено на Фонд державного майна України.

За таких обставин оскільки до компетенції Адміністрації Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України не входить управління майном, яке не включено до статутного капіталу ВАТ «Укртелеком» в процесі приватизації, суд дійшов висновку, що права та інтереси позивача - Адміністрації Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України не порушені.

Щодо вимог прокурора про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 18.01.2012р. № 11 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ «Укртелеком» права власності на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені загальною площею 143,3 кв. м, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В пункті 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 зазначено, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Як встановлено судом, прокурором в основу позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітет Коростенської міської ради від 18.01.2012р. № 11 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ «Укртелеком» права власності на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені, загальною площею 143,3 кв. м., покладено твердження про незаконне вибуття об'єкта цивільної оборони (захисту) - сховища, іменуємого як "Заглублений склад", що розташований за адресою: м.Коростень, вул. Грушевського, 9 з державної власності в процесі приватизації ВАТ "Укртелеком".

Як вбачається з рішення виконкому Коростенської міської ради № 11 від 18.01.2012 р. підставою оформлення права власності на нерухоме майно є рішення загальних зборів акціонерів від 14.06.2011р.

Відповідно до вищезазначеного рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" від 14.06.2011р., зокрема, вирішено змінити найменування "Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" на "Публічне" акціонерне товариство "Укртелеком", згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" (а.с. 22-25 т.2).

Рішення про зміну найменування прийнято у відповідності до вимог п. 5 розділу XVII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України " Про акціонерні товариства" про необхідність зміни найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство.

Як вбачається із Статуту ПАТ "Укртелеком", ПАТ "Укртелеком" засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.12.1999 р. № 155 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 р. № 210/93 "Про корпоритизацію підприємств" Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" у Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", що згідно з протоколом загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" № 8 від 14.06.2011 р перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком".

Приймаючи рішення № 11 від 18.01.2012 р. про оформлення права власності за ПАТ "Укртелеком", виконком Коростенської міської ради вказав, що право власності на нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою м. Коростень, вул Грушевського, 9, належало Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення виконкому Коростенської міської ради за № 177 від 28.04.2004 р.

Судом встановлено, що виконавчим комітетом Коростенської міської ради рішення № 177 від 28.04.2004р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб" в частині оформлення права власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м.Коростень вул. Грушевського 9 за ВАТ "Укртелеком" прийнято на підставі наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.12.1999 р. № 155 про створення ВАТ "Укртелеком".

Згідно п. 5 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (в редакції чинній на час прийняття рішення № 177 від 28.04.2004 р.) накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) є підставою реєстрації виникнення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно.

07.05.2004р. виконкомом Коростенської міської ради на підставі вищевказаного рішення ВАТ "Укртелеком" видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського,9, серед яких заглублений склад загальною площею 143,3 кв.м. (а.с. 40 т.1).

Отже рішенням від 18.01.2012 р. № 11, хоча і вирішено оформити право власності за ПАТ "Укртелеком", однак з прийняттям цього рішення у останнього не виникло право власності на нежитлові приміщення, в тому числі і на "заглублений склад", які знаходяться за адресою м. Коростень, вул Грушевського, 9, у ВАТ "Укртелеком", оскільки таке виникло у 2004 році і саме на підставі рішення виконкому Коростенської міської ради № 177 від 28.04.2004 р.

Крім того, суд звертає увагу, що рішення загальних зборів товариства про зміну найменування не являється правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Отже, враховуючи, що рішення виконавчого комітет Коростенської міської ради від 18.01.2012р. № 11 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ «Укртелеком» права власності, в тому числі, на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені загальною площею 143,3 кв. м. було прийнято у зв'язку із зміною найменування Відповідача 1, тому вимога прокурора про визнання незаконним та скасування цього рішення є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що обставини якими прокурор обгрунтовує свою вимогу можуть бути підставою для визнання незаконним рішення виконкому Коростенської міської ради № 177 від 28.04.2004 р.

Стосовно вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії CAE № 070629 від 30.01.2012 виданого ПАТ «Укртелеком» на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені загальною площею 143,3 кв. м., то суд зазначає наступне.

Позовні вимоги прокурора мотивовано тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради № 18.01.2012р. № 11 відповідачем-1 отримано свідоцтво від 30.01.2012р. № 070629. про оформлення права власності ПАТ "Укртелеком" на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м.Коростень, вул. Грушевського,9 , в тому числі на заглублений склад загальною площею 143,3 кв.м. (а.с. 53 т.1).

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням обєктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Відповідно до п. 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно правовстановлювалювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформляється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Оспорюване прокурором свідоцтво про оформлення права власності за ПАТ "Укртелеком" об'єктів нерухомого майна не є актом органу місцевого самоврядування і не підлягає визнанню недійсним. Крім того суд зауважує, що рішення виконкому Коростенської міської ради № 11 від 18.01.2011р., на підставі якого видавалось оскаржуване свідоцтво про право власності судом не визнано незаконним та не скасовано.

Суд зауважує, що діючим законодавством не передбачено такий спосіб захисту як визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, яке не містить ознак акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що породжує певні права та обов'язку, а є посвідчувальним документом, виданим на підставі та на виконання відповідного рішення виконавчого комітету.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволені позову в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності серії CAE № 070629 від 30.01.2012р., виданого ПАТ "Укртелеком" на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені загальною площею 143,3 кв.

Щодо вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права власності від 30.01.2012,яка зареєстрована КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради за ПАТ «Укртелеком» на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені загальною площею 143,3 кв. м , то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших питань, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.

Стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Справа адміністративної юрисдикції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України- це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав є публічною та здійснюється органом державної реєстрації прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачу - Комунальному підприємству "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради делеговані владні управлінські функції, а відносини з приводу державної реєстрації права власності є публічно-правовими, отже, вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права власності від 30.01.2012 не можуть розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно вимог прокурора про визнання права власності на нерухоме майно - сховище № ЖТ-20079, іменоване як "Заглублений сколад" за державою в особі Фонду державного майна України витребування останнього у ПАТ "Укртелеком" з чужого незаконого володіння та повернення його власнику - Фонду державного майна України, то суд зазначає про насупне.

Відповідно до ч. 4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Прокурор вважає, що вибуття з державної власності спірного об'єкту цивільної оборони та оформлення права власності на заглиблений склад ПАТ "Укртелеком" відбулось без законних на те підстав, що в свою чергу свідчить про невизнання відповідачем-1 права власності держави в особі Фонду державного майна України на спірне мйно.

В силу ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Звертаючись з такими вимогами, позивач повинен підтвердити його право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння останній повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно, а також факт наявності майна у незаконному володінні відповідача та факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном.

Виходячи зі змісту наведених норм, слідує, що власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої на момент подання позову воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Однак, в ході вирішення спору судом не встановлено підстав незаконності володіння відповідачем 1 спірним майном, тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині визнання права власності на нерухоме майно - сховище № ЖТ-20079, іменоване як "Заглублений сколад" за державою в особі Фонду державного майна України, витребування останнього у ПАТ "Укртелеком" з чужого незаконого володіння та повернення його власнику - Фонду державного майна України.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що спірний об'єкт нерухомого майна "заглублений склад" загальною площею 143,3 кв.м не має статусу захисної споруди, то суд не погоджується з такими твердженнями, оскільки матеріалами справи та поясненнями третіх осіб доведено протилежне.

Разом з тим стосовно тверджень відповідача-1 про неповідомлення прокурором позивачів про звернення до суду з позовом з метою захисту порушених прав та інтересів позивачів, то суд критично ставитьсядо таких заперечень, оскільки матеріли справи містять повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", які направлялись на адресу Коростенської міської ради та Фонду державного майна України (а.с. 131-134 т.1)

Відносно заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності, суд вказує про насутпне.

У п. 2.2 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013р. роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог прокурора тому заява відповідача-1 про застосування строків позовної давності у даній справі задоволенню не підлягає.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи.

В порядку ст 49 ГПК України судові витрати покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності від 30.01.2012, яка зареєстрована КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради за ПАТ «Укртелеком» на «заглублений склад», що розташований по вул. Грушевського, 9 у м. Коростені загальною площею 143,3 кв. м. за п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.07.16

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- прокурору (згідно заяви) (рек. з пов.)

3- позивачу -1 (рек. з пов.)

4-позивачу-3 (рек. з повід)

5- відповідачу -2 (рек.з пов)

6- відповідачу 3 (рек. з повід.)