Рішення № 59143304, 22.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.16р. Справа № 904/4048/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 Дочірнього підприємства "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром", Дніпропетровська область, м. Вільногірськ

відповідача- 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром", м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров`я", Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Єлізарове

про стягнення 28 250 728, 00 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 24.05.2016р.

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.03.2016р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1 Дочірнього підприємства "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром", до відповідача- 2 Товариства з обмеженою відповідальністю"Зернопром" про стягнення 27 480 253, 60 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору складського зберігання зерна № 36 від 01.03.2014р., в частині відвантаження соняшника.

Ухвалою суду від 20.05.2016р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров`я", залучено до участі у справі у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп", призначено судове засідання на 01.06.2016р.

01.06.2016р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути 28 250 728, 00 грн.

01.06.2016р. розгляд справи відкладено на 09.06.2016 р.

09.06.2016р. відповідач-1 подав до суду клопотання про витребування письмових доказів, в якому зазначив, що ТОВ «Зернопром» сплатило позивачу 24.07.2015р. 100 000 грн., які на момент сплати відповідали еквіваленту 12,930 тон. насіння соняшника ( за ціною 7733,95 грн. на момент сплати). 04.08.2015р. ТОВ «Зернопром» сплатило 40 000 грн., що відповідало 5,172 тон соняшника за ціною (7733,95грн. на момент сплати). Загалом це 140 000 грн., що зменшило розмір зерна соняшника на 18,102тони. Також ДП «Вільногірський елеватор» ТОВ «Зернопром» сплачувало позивачу грошові кошти за соняшник, а саме: 24.07.2015р. сплатило 40 000 грн., що дорівнює 5,160 т. за ціною 7751,94 грн.\тона; 14.08.2015р. сплатило 40 000 грн. , що дорівнює 5,160 т. за ціною 7751,94 грн.\тона. Загалом ДП «Вільногірський елеватор» ТОВ «Зернопром» сплатило 80 000 грн., що зменшило розмір зерна соняшника на 10.32 тони. Відповідач-1 зазначає, що у позовній заяві позивач не вказує чи є у нього заборгованість за договором складського зберігання зерна, в той час, як п. 6.4 договору складського зберігання передбачає, що відвантаження та переоформлення зерна поклажодавцю здійснюється при відшкодуванні витрат зернового складу у повному обсязі. Також, п. 5.12 договору складського зберігання зерна передбачена можливість страхування зерна, яке зберігається поклажодавцем. Проте, у позовній заяві позивач не вказує чи застрахував він зерно соняшника, як поклажодавець, від ризиків. За умови страхування зерна поклажодавцем, у випадку його втрати протягом 6 місяців з моменту настання страхового випадку поклажодавець за умовами ЗУ «Про страхування» міг вже отримати задоволення своїх вимог, у зв'язку із вищевикладеним, відповідач-1 просить суд витребувати у позивача:

- перерахунок розміру збитків з урахуванням оплат ТОВ «Зернопром» та ДП «Вільногірський елеватор» ТОВ «Зернопром», які наведені вище, банківські виписки за період здійснених платежів;

- довідку, яка підписана директором підприємства, що підтверджує, або спростовує факт страхування зерна соняшника позивачем за договором складського зберігання № 36 від 01.09.2014р. та чи отримував позивач страхове відшкодування за фактом втрати зерна зерновим складом;

- довідку про відсутність заборгованості перед зерновим складом (ДП «Вільногірський елеватор» ТОВ «Зернопром») за договором складського зберігання №36 від 01.09.2014р. за послуги зберігання;

- довідку про стан здійснення розрахунків поручителями за договором складського зберігання № 36 від 01.09.2014р. за послуги зберігання, які надавались ДП «Вільногірський елеватор»ТОВ «Зернопром».

09.06.2016р. розгляд справи відкладено на 23.06.2016 р.; клопотання відповідача-1 про витребування доказів задоволено частково.

21.06.2016р. позивач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що сторонами договору поруки № 2 від 16.03.2015р. було підписано додаткову угоду до договору поруки, відповідно до якої сторони дійшли згоди виключити з числа поручителів та припинити зобов'язання за договором поручителя-1 - ТОВ "Агрофірма "Агростеп". У зв'язку із тим, що підстава для залучення ТОВ "Агрофірма "Агростеп" у якості третьої особи відпала, позивач просить суд виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" з числа третіх осіб, залучених до участі у справі № 904/ 4048/16.

23.06.2016р. третя особа-2 подала до суду клопотання, в якому зазначила, що 10.06.2016р. сторонами договору поруки № 2 від 16.03.2015р. було підписано додаткову угоду до договору поруки, відповідно до якої ТОВ "Агрофірма "Агростеп" виключено з числа поручителів. У зв'язку з чим просить суд виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" з числа третіх осіб та розглядати справу без участі третьої особи-2.

23.06.2016р. відповідач-2 подав до суду клопотання, в якому просив витребувати у позивача завірені копії та оригінали для огляду договору купівлі-продажу соняшника № 1 ЗП/С від 24.07.2015р., який укладався між ТОВ "Зернопром" та ТОВ "Сталь".

23.06.2016р. відповідач-1 подав до суду клопотання, в якому просив витребувати у позивача договір купівлі-продажу соняшника № 1 ВЕ/С від 24.07.2015р. в оригіналі та у завіреній копії.

Ухвалою від 23.06.2016р. розгляд справи відкладено на 06.07.2016 р.; клопотання позивача щодо виключення ТОВ "Агрофірма "Агростеп" з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - задоволено; клопотання третьої особи-2 щодо виключення ТОВ "Агрофірма "Агростеп" з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - задоволено; виключено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Агростеп" з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

06.07.2016р. розгляд справи відкладено на 19.07.2016 р.

У судове засідання з'явилися представники позивача.

Представник відповідачів-1,2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.07.2016р., в якому відображені відомості про явку сторін.

У судове засідання представник третьої особи-1 не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло.

Відзивів на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталь" (поклажодавець) та Дочірнім підприємством "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (зерновий склад) було укладено договір складського зберігання зерна № 36 (далі - договір).

Поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури врожаю 2014 року (далі зерно) та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Зерновий склад забезпечує знеособлене зберігання зерна за культурами і класами (п. 1.2. договору).

Зерно, що доставляється на зберігання зерновому складу згідно із цим договором, є власністю поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого договором (п. 1.3. договору).

Орієнтовні обсяги (кількість) зерна, що планується до передачі на зберігання: пшениця, кукурудза, соняшник, ячмінь, насіння ріпака - згідно складських квитанцій (п. 1.4. договору).

Фактичні обсяги зерна, що передаються на зберігання зерновому складу, можуть бути визначені лише при безпосередній передачі його на зберігання при оформленні складського документа (п. 1.5. договору).

Зміни асортименту та кількості зерна, що передається на зберігання, непередбачені п. 1.4., узгоджуються сторонами за додатковими угодами до цього договору (п. 1.5.1. договору).

Зерно передається на зберігання протягом строку дії договору за умови зберігання "до запитання», але не пізніше ніж до 31.05.2015р. Строк зберігання зерна рахується календарними днями (п. 1.5.2. договору).

Приймання зерна здійснюється згідно з вимогами інструкції, діючими державними стандартам для кожного конкретного виду зерна (п. 3.1. договору).

Зерновий склад приймає у присутності представника поклажодавця кожну партію зерна за її фактичною якістю за даними лабораторного аналізу зразків, відібраних з партії зерна, що передається на зберігання і досліджених ВТЛ зернового складу у заліковій вазі, але не вище фізичної (п. 3.2. договору).

Вид, кількість, якість прийнятого на зберігання зерна зазначається в складському документі. Під складським документом мається на увазі складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво (п. 3.5. договору).

Поклажодавець доставляє та відвантажує зерно із зернового складу автомобільним або залізничним транспортом. Приймання зерна та розвантаження з транспорту здійснюється згідно з інструкцією (п. 3.7. договору).

За 10 днів до передбачуваної дати відвантаження зерна поклажодавець подає письмову заяву (лист-клопотання), в якій повинно зазначатись найменування культури, її кількість, якість за класом, група згідно зі стандартами, вид транспорту, залізнична станція призначення, реквізити одержувача, дата відвантаження (п. 3.8. договору).

Переоформлення та відвантаження зерна проводиться після оплати поклажодавцем наданих зерновим складом фактичних послуг (п. 3.10. договору).

Відвантаження та переоформлення зерна проводиться в кількості та за якістю в межах класу, групи за стандартами, що зазначені в складському документі на зерно, виданому при прийманні зерна на зберігання за мінусом втрат, повязаних з природними втратами та втратами при поліпшенні якості зерна (п. 3.12. договору).

Наказ на відвантаження зерна оформлює бухгалтерія зернового складу після надання поклажодавцем або його представником за довіреністю письмової заяви про відвантаження або переоформлення зерна, оригіналів складських документів та довіреності. Оформлення документів на відвантаження зерна проводиться в присутності представника поклажодавця, уповноваженого довіреністю. Наявність документа, що засвідчує особу представника, є обовязковою. Зерно вважається відвантаженим зерновим складом з моменту видання товаротранспортної накладної. Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту видання та підписання сторонами акта прийому-передачі на зерно та складського документа (п. 3.13. договору).

Зерновий склад зобовязаний:

Прийняти від поклажодавця на зберігання зерно, зазначене в пункті 1.4. цього договору, фактичної якості у відповідності з діючими в Україні державними стандартами, надати послуги зі зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск зерна поклажодавцю згідно з умовами даного договору (п. 4.1. договору).

Не використовувати передане на зберігання зерно в своїх цілях та інтересах (п. 4.7. договору).

Виконати відвантаження зерна автомобільним або залізничним транспортом, наданим поклажодавцем, в строки, вказані в письмовій заявціпоклажодавця, в кількості і за якістю зазначеними в складському документі в мажах класу, групи та за стандартами, за вирахуванням втрат у вазі за рахунок зміни якості та природніх втрат в залежності від термінів зберігання (п. 4.8. договору).

Повернути зерно за першою вимогою поклажодавця (п. 4.11. договору).

Попередити поклажодавця письмово за 7 днів до закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін вибірки зерна (п. 4.12. договору).

Поклажодавець зобовязується: своєчасно і в повній мірі сплачувати зерновому складу вартість фактично наданих послуг згідно з додатком 1 цього договору; при відвантаженні або переоформленні зерна надати зерновому складу лист-клопотання (заявку), в якому повідомити про строк, спосіб і обсяг отримання зерна, що буде відвантажуватися або переоформлятися. За 5 днів до дати відвантаження або переоформлення надати зерновому складу довіреність, складські документи, провести остаточні розрахунки за фактичні обсяги наданих послуг. Забезпечує при відвантаженні або переоформленні зерна присутність уповноваженого представника поклажодавця (п. 5.2. та п. 5.6. договору).

Поклажодавець має право: проводити перевірку умов зберігання зерна; встановити строк зберігання зерна з урахуванням умов цього договору та мети своєї діяльності, але не пізніше 31.05.2015р. (п. 5.16. та п. 5.17. договору)

Розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначається за діючими тарифами, які затверджені зерновим складом згідно з додатком № 1 до договору, який є невідємною частиною цього договору (п. 6.1. договору).

В разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 7.1. договору).

Зерновий склад несе перед поклажодавцем відповідальність за збереження прийнятого на зберігання зерна (п. 7.2. договору).

Всі додатки, зміни і доповнення до цього договору дійсні і є його невід'ємною частиною тільки в тому випадку, якщо вони укладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін (п. 10.1. договору).

Цей договір може бути змінений (повністю або частково) лише за згодою сторін одностороння відмова від виконання умов цього договору не допускається, крім випадків передбачених законом або цим договором (п. 10.4. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до « 31» травня 2015 року, а в частині розрахунків до повного виконання умов цього договору (п. 11.1. договору).

Сторонами підписано та скріплено їх печатками додаток № 1 до договору «Ставки тарифів на послуги зернового складу» (т.1. а. с. 20).

01.09.2014р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору № 36 від 01.09.2014р. (т. 1 а. с. 21-23), в якій дійшли згоди змінити пункти договору та викласти їх в наступній редакції:

« 3.6. Відвантаження зерна проводиться згідно з графіком, який складено з урахуванням технічних, технологічних та організаційних можливостей зернового складу.»

« 3.8. За 10 днів до передбачуваної дати відвантаження зерна поклажодавець подає письмову заяву (лист-клопотання), в якій повинно зазначатись найменування культури, її кількість, якість за класом, група згідно зі стандартами, вид транспорту, залізнична станція призначення, реквізити одержувача, дата відвантаження. Зерновий склад повинен провести відвантаження зерна у вказаний в письмовій заяві строк та спосіб передбачений цим договором.»

« 3.12. Відвантаження та переоформлення зерна проводиться в кількості та за якістю в межах класу, групи за стандартами, що зазначені в складському документі на зерно, виданому при прийманні зерна на зберігання в кількості, що дорівнює заліковій вазі зерна за мінусом втрат, пов'язаних з природними втратами та втратами при поліпшенні якості зерна, але не більше ніж на 0,5 % від залікової ваги зерна, вказаної в складському документі. При переоформленні зерна на облікову картку нового власника переоформлення зерна здійснюється в кількості та за якістю, зазначеними в складському документі в межах класу, групи за стандартами, за вирахуванням втрат у вазі за рахунок зміни якості та природних втрат в залежності від термінів зберігання. При цьому якщо зерно надійшло на зберігання шляхом його переоформлення від третьої особи (іншого поклажодавця) на поклажодавця і до моменту переоформлення вже дороблене, то будь-який убуток зерна, що перевищує 0,5 % від залікової ваги зерна, вказаної в складському документі, є невиправданою втратою (нестачею) зерна.».

«абз. 2 п. 3.13. Зерно вважається відвантаженим зерновим складом з моменту видання товаротранспортної накладної. Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту видання та підписання сторонами тристороннього акта прийому-передачі на зерно та складського документа.».

На виконання умов договору позивач передав на зберігання відповідачу-1 зерно соняшнику (некласне) врожаю 2014р. у кількості 2 568 т 248 кг, на підтвердження прийняття на зберігання вищевказаного зерна, відповідачем-1 видано складські квитанції на зерно:

- № 709 від 11.09.2014р. (бланк АХ № 289558) про прийняття на зберігання насіння соняшника (некласне) у кількості 640 т, (т.1 а. с. 27);

- № 783 від 23.09.2014р. (бланк АХ № 289632) про прийняття на зберігання насіння соняшника (некласне) у кількості 200 т (т. 1 а. с. 28);

- № 817 від 30.09.2014р. (бланк АХ № 289666) про прийняття на зберігання насіння соняшника (некласне) у кількості 200 т (т. 1 а. с. 29);

- № 834 від 07.10.2014р. (бланк АХ № 289685) про прийняття на зберігання насіння соняшника (некласне) у кількості 500 т (т. 1 а. с. 30);

- № 896 від 06.11.2014р. (бланк АХ № 289747) про прийняття на зберігання насіння соняшника (некласне) у кількості 100 т (т. 1 а. с. 31);

- № 897 від 06.11.2014р. (бланк АХ № 289748) про прийняття на зберігання насіння соняшника (некласне) у кількості 75,32 т (т. 1 а. с. 32);

- № 898 від 07.11.2014р. (бланк АХ № 289749) про прийняття на зберігання насіння соняшника (некласне) у кількості 228,8 т (т. 1 а. с. 33);

- № 900 від 17.11.2014р. (бланк АХ № 289751) про прийняття на зберігання насіння соняшника (некласне) у кількості 600 т (т. 1 а. с. 34);

- № 949 від 24.12.2014р. (бланк АХ № 289800) про прийняття на зберігання насіння соняшника (некласне) у кількості 24,128 т (т. 1 а. с. 35).

Позивач стверджує, що звертався до відповідача-1 із заявами на відвантаження зерна: № 2511/14/11ОЛ від 25.11.2014р., в якій просив зерновий склад, на підставі договору складського зберігання зерна № 36 від 01.09.2014р., забезпечити відвантаження зерна автомобільним транспортом у строк не пізніше ніж з 20.01.2015р. (т. 1 а. с. 36) та № 2201/15/3ОЛ від 22.01.2015р., в якій просив зерновий склад, на підставі договору складського зберігання зерна № 36 від 01.09.2014р. та складських квитанцій АХ № 289558, АХ № 289632, АХ № 289666, АХ № 289685, АХ № 289800, АХ № 289748, АХ № 289749, АХ № 289751, АХ № 289747, забезпечити відвантаження зерна автомобільним транспортом у строк не пізніше ніж з 16.02.2015р. (т. 1 а. с. 36), однак у зазначені строки відвантаження не відбулось.

Як зазначає позивач, 13.03.2015р. відповідачу-1 було вручено заяву про відвантаження № 57 від 11.03.2015р. (т. 1 а. с. 39), в якій ТОВ «Сталь» просить здійснити відвантаження соняшнику (некласного) врожаю 2014 року в кількості 2 568,248 тон, який знаходиться на зберіганні на ДП «Вільногірський елеватор» ТОВ «Зернопром» згідно з наступними складськими квитанціями:

1. № 709 від 11.09.2014 р. (бланк АХ № 289558);

2. № 783 від 23.09.2014 р. (бланк АХ № 289632);

3. № 817 від 30.09.2014 р. (бланк АХ № 289666);

4. № 834 від 07.10.2014 р. (бланк АХ № 289685);

5. № 896 від 06.11.2014 р. (бланк АХ № 289747);

6. № 897 від 06.11.2014 р. (бланк АХ № 289748);

7. № 898 від 07.11.2014 р. (бланк АХ № 289749);

8. №900 від 17.11.2014 р. (бланк АХ № 289751);

9. № 949 від 24.12.2014 р. (бланк АХ № 289800). Відвантаження необхідно здійснити в автомобілі, надані ТОВ «Сталь». Дата відвантаження - 16.03.2015 року.

Позивач звернувся до відповідача-1 з листом № 56 від 11.03.2015р. (т. 1 а. с. 38), в якому зазначив таке, згідно з п. 5.16 договору складського зберігання поклажодавець має право проводити перевірку умов зберігання зерна. ТОВ «Сталь» повідомляє, що для реалізації свого права, передбаченого договором складського зберігання, 12.03.2015 р. для огляду місць зберігання соняшнику за адресою зернового складу прибуде представник ТОВ «Сталь» ОСОБА_3. Просив прийняти до відома цю інформацію і забезпечити допуск вказаного представника ТОВ «Сталь» до зерносховищ для огляду місць зберігання зерна (соняшнику).

Як зазначає позивач, 12 і 13 березня 2015 року до зерносховищ Дочірнього підприємства «Вільногірський елеватор» Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром» був відряджений представник ТОВ «Сталь» ОСОБА_3. 12 березня 2015 року охорона Дочірнього підприємства «Вільногірський елеватор» не допустила його на територію, повідомивши, що нікого з адміністрації немає. 13 березня 2015 року директору підприємства було вручено заяву з вимогою про огляд соняшника, що зберігається у зерносховищах і належить ТОВ «Сталь» і заяву з вимогою про відвантаження соняшнику з 16.03.2015 р. При цьому директор не дозволив здійснити огляд соняшнику, пославшись на те, що не отримав на це дозволу від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром».

Однак, як стверджує позивач, 16.03.2015р. відвантаження насіння соняшника в автотранспорт позивача здійснено не було. 31.05.2015р. закінчився строк зберігання, встановлений договором, але відвантаження соняшнику не відбулось.

01.07.2015р. сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору № 36 від 01.09.2014р. (т. 1 а. с. 24), в якій дійшли згоди викласти п. 11.1. договору у такій редакції: «Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до « 15» жовтня 2015 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання умов цього договору.»

Позивач зазначає, що 15.10.2015р. відвантаження насіння соняшника не відбулося.

Письмового попередження відповідачем-1 позивача щодо закінчення строку зберігання зерна (відповідно до п. 4.12. договору) сторонами до суду не надано.

Позивач подав до суду довідку № 100 від 10.06.2016р. про те, що соняшник врожаю 2014 року, який зберігався у зерносховищах Дочірнього підприємства «Вільногірський елеватор» Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром», відповідно до складських квитанцій на зерно: № 709 від 11 вересня 2014 року (бланк АХ №289558) на 640 тон; № 783 від 23 вересня 2014 року (бланк АХ №289632) на 200 тон; № 817 від 30 вересня 2014 року (бланк АХ №289666) на 200 тон; № 834 від 07 жовтня 2014 року (бланк АХ №289685) на 500 тон; № 896 від 06 листопада 2014 року (бланк АХ №289747) на 100 тон; № 897 від 06 листопада 2014 року (бланк АХ №289748) на 75, 320 тон; № 898 від 07 листопада 2014 року (бланк АХ №289749) на 228, 800 тон; № 900 від 17 листопада 2014 року (бланк АХ №289751) на 600тон; № 949 від 24 грудня 2014 року (бланк АХ №289800) на 24,128 тон не був застрахований на випадок втрати, загибелі, пошкодження, незаконного заволодіння третіми особами тощо (т. 1 а.с. 173).

Довідкою № 101 від 10.06.2016р., позивач підтверджує, що за даними бухгалтерського обліку у нього відсутня кредиторська заборгованість перед Дочірнім підприємством «Вільногірський елеватор» Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром» за послуги зберігання за договором №36 складського зберігання зерна від 01 вересня 2014 р. (т.1 а.с. 174)

Позивач вважає, що за таких обставин, а саме: тривале прострочення обов'язку з відвантаження (повернення зі зберігання) соняшнику, невідвантаження соняшнику після закінчення строку зберігання, встановленого договором (і навіть після закінчення строку дії договору) відповідач допустив втрату чи пошкодження соняшнику. Ціна соняшнику з моменту його придбання значно зросла, на підтвердження чого надав довідку Дніпропетровської торгово-промислової палати № 932/07-24 від 30.05.2016р., в якій міститься інформація про рівень цін станом на 27.05.2016р. на насіння соняшника, а саме: 11 000,00-11 300,00 грн./т з ПДВ (т. 1 а. с. 123).

У звязку із вищевикладеним, позивач розрахував розмір збитків (вартість переданого та неповернутого соняшнику), завданих ТОВ «Сталь» в сумі 28 250 728,00грн. (2 568,248 т х 11 000,00 грн.).

Зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. (ч.1, 2, 4 ст. 24 Закону України "Зерно та ринок зерна в Україні").

Договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа. (ч. 1, 2, 3 ст. 26 Закону України "Зерно та ринок зерна в Україні").

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України).

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч. 1 ст. 937 Цивільного кодексу України).

Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання (ч. 3 ст. 937 Цивільного кодексу України).

Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. (ч.1,2 ст. 37 Закону України "Зерно та ринок зерна в Україні").

Якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію (ст. 43 Закону України "Зерно та ринок зерна в Україні").

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна (ч.1 ст. 27 Закону України "Зерно та ринок зерна в Україні").

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України).

Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України).

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (ч. 1 ст. 944 Цивільного кодексу України).

Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ст. 948 Цивільного кодексу України).

Поклажодавець зерна зобов'язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна. Зерновий склад зобов'язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна (ч. 1, 2 ст. 31 Закону України "Зерно та ринок зерна в Україні").

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ч.1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України).

Зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством (ст. 32 Закону України "Зерно та ринок зерна в Україні").

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 Цивільного кодексу України).

За втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 33 Закону України "Зерно та ринок зерна в Україні").

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна (п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Зерно та ринок зерна в Україні").

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності (ст. 950 Цивільного кодексу України).

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України).

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України).

Як вказано вище, позивач долучив до матеріалів справи довідку Дніпропетровської торгово-промислової палати № 932/07-24 від 30.05.2016р., в якій міститься інформація про рівень цін станом на 27.05.2016р. на насіння соняшника, а саме: 11 000,00-11 300,00 грн. з ПДВ за 1 тону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати, зокрема, мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Будь-яких доказів, які б спростовували зазначену у вказаній довідці інформацію про ринкову вартість зерна, відповідачами до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази у підтвердження ринкової вартості втраченого майна насіння соняшника (неуласного) врожаю 2014р. кількістю 2 568,248 т, а розрахунок вартості втраченого майна здійснений у межах ринкової вартості відповідного майна.

16.03.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталь" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агростеп» (поручитель 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрій Приднепровя» (поручитель 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (поручитель 3) та Дочірнім підприємством "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (боржник) було укладено договір поруки № 2 (далі договір поруки).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, поручителі солідарно поручаються перед кредитором за виконання боржником обов'язку щодо повернення зі зберігання товару (насіння соняшнику) в кількості 2 568 т 248 кг у строки та на інших умовах відповідно до умов договору складського зберігання зерна № 36 від 01 вересня 2014 р. (надалі іменується «основний договір») (п. 1.1. договору поруки).

Під основним договором в цьому договорі розуміють договір складського зберігання зерна № 36 від 01 вересня 2014 р., укладений між кредитором (в основному договорі іменується «поклажодавець») та боржником (в основному договорі іменується «зерновий склад») з усіма змінами та доповненнями, внесеними підписаними кредитором та боржником додатковими угодами (п. 2.1. договору поруки).

Строк виконання за основним договором - не пізніше 31 травня 2015 р. (п. 2.2. договору поруки).

Поручителі солідарно відповідають перед кредитором за передачу у власність товару в кількості, у строки та на інших умовах відповідно до основного договору (п. 3.1. договору поруки).

Поручителі солідарно відповідають за порушення основного договору боржником, в т.ч. відшкодовують збитки (за ціною товару в Україні на умовах поставки ЕХW («франко-склад»), що склалася на момент вимоги про відшкодовування збитків) та сплачують пеню відповідно до основного договору (п. 3.2. договору поруки).

Сторони дійшли згоди про те, що в разі, якщо протягом строку дії цього договору (пункт 6.1.) до основного договору будуть внесені зміни та доповнення (підписані кредитором та боржником додаткові угоди до основного договору): порука не припиняється; обсяг відповідальності поручителів не зменшується і визначається змістом основного договору (з усіма змінами та доповненнями, внесеними підписаними кредитором та боржником додатковими угодами) на момент виконання за основним договором. Обов'язок з повідомлення поручителів про зміст внесених змін та доповнень до основного договору покладається на боржника (п. 3.3. договору поруки).

В разі невиконання або неналежного виконання боржником свого обов'язку, передбаченого основним договором, кредитор зобов'язаний надіслати письмову вимогу про виконання обов'язку кожному з поручителів. Поручителі не мають права заперечувати вимоги кредитора з підстав невиконання боржником обов'язку з повідомлення поручителів про зміст змін (доповнень), внесених до основного договору (пункт 3.3.) (п. 4.1. договору поруки).

Поручителі зобов'язується солідарно за письмовою вимогою кредитора виконати зобов'язання боржника, визначені основним договором, або відшкодувати збитки протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання зазначеної вимоги (п. 4.2. договору поруки).

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору (надалі іменується "порушення договору"), сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України (п. 5.1. договору поруки).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 01 липня 2016 р. Порука, що виникла за цим договором, діє до закінчення строку дії цього договору, або до моменту належного виконання основного договору (п. 6.1. договору поруки).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст.553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Порука припиняється з припинення забезпеченого нею зобовязання. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. (ч. 1, 4 ст.559 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору поруки позивач направив боржнику та поручителям-1,2,3 письмову вимогу № 219 від 20.10.2015р. (т. 1 а. с.40), в якій просив здійснити відвантаження соняшнику (некласного) врожаю 2014р. в кількості 2 568 т 248 кг, згідно з наступними складськими квитанціями: № 709 від 11.09.2014 р. (бланк АХ № 289558); № 783 від 23.09.2014 р. (бланк АХ № 289632); № 817 від 30.09.2014 р. (бланк АХ № 289666); № 834 від 07.10.2014 р. (бланк АХ № 289685); № 896 від 06.11.2014 р. (бланк АХ № 289747); 897 від 06.11.2014 р. (бланк АХ № 289748); № 898 від 07.11.2014 р. (бланк АХ № 289749); №900 від 17.11.2014 р. (бланк АХ № 289751); № 949 від 24.12.2014 р. (бланк АХ № 289800). Поручителів протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги просив повідомити про готовність здійснити відвантаження соняшнику на умовах відмінних від «франко-склад» боржника, обовязково вказавши дату початку відвантаження.

В якості доказів направлення та отримання боржником та поручителями вищевказаної вимоги, позивач надав до суду копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (т. 1 а. с.41-42), згідно яких боржник отримав вимогу 22.10.2015р., поручитель-1 отримав вимогу 27.10.2015р., поручитель-2 отримав вимогу 27.10.2015р., поручитель-3 отримав вимогу 23.10.2015р.

Однак, як зазначає позивач, відвантаження насіння соняшника не відбулося.

Доказів, що підтверджують факт повернення спірного насіння соняшнику (некласного) врожаю 2014р. у кількості 2 568 т 248 кг. відповідачами-1,2 не надано, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростовано.

09.06.2016р. відповідач-1 подав до суду клопотання про витребування письмових доказів, в якому зазначив, що 24.07.2015р. ТОВ Зернопром сплатило позивачу 100 000 грн., які на момент сплати відповідали еквіваленту 12,930 тон. насіння соняшника ( за ціною 7733,95 грн. на момент сплати). 04.08.2015р. ТОВ Зернопром сплатило 40 000 грн., що відповідало 5,172 тон соняшника за ціною (7733,95грн. на момент сплати). Загалом це 140 000 грн., що зменшило розмір зерна соняшника на 18,102 тони. Також ДП Вільногірський елеватор ТОВ Зернопром сплачувало позивачу грошові кошти за соняшник, а саме: 24.07.2015р. сплатило 40 000 грн., що дорівнює 5,160 т. за ціною 7751,94 грн.\тона; 14.08.2015р. сплатило 40 000 грн. , що дорівнює 5,160 т. за ціною 7751,94 грн.\тона. Загалом ДП Вільногірський елеватор ТОВ Зернопром сплатило 80 000 грн., що зменшило розмір зерна соняшника на 10.32 тони.

На підтвердження вищевказаного відповідач-1 надав:

- копію виписки по рахунку станом на 14.08.2015р. (т. 1 а. с.149), з якої вбачається, що відповідач-1 платіжним документом № 344 від 14.08.2015р. сплатив позивачу 40 000,00 грн., з призначенням платежу: «за насіння соняшнику згідно договору № 1ВЕ/С від 24.07.2015р.», господарський суд зазначає, що вищевказана виписка не містить жодних підписів та відтисків печаток банківської установи;

- копію виписки по рахунку станом на 24.07.2015р. (т. 1 а. с.150), з якої вбачається, що відповідач-1 24.07.2015р. сплатив позивачу 40 000,00 грн., з призначенням платежу: «за насіння соняшнику згідно договору № 1ВЕ/С від 24.07.2015р.», господарський суд зазначає, що вищевказана виписка не містить жодних підписів та відтисків печаток банківської установи;

- копію податкової накладної від 04.08.2015р. (т. 1 а. с. 151) про оплату з поточного рахунка відповідача-2 грошових коштів у розмірі 40 000,00 грн. на виконання договору поставки № 1-ЗП/С від 24.07.2015р.;

- копію податкової накладної від 24.07.2015р. (т. 1 а. с. 152) про оплату з поточного рахунка відповідача-2 грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн. на виконання договору поставки № 1-ЗП/С від 24.07.2015р.

З вищенаведеного вбачається, що вищевказані сплати проводились на підставі договору № 1ВЕ/С від 24.07.2015р. та договору поставки № 1ЗП/С від 24.07.2015р., в той час коли предметом розгляду даної справи є стягнення збитків внаслідок невиконання відповідачем-1 умов договору складського зберігання зерна № 36 від 01.09.2014р. та відповідачем-2 договору поруки № 2 від 16.03.2015р.

Позивач подав до суду довідку № 102 від 10.06.2016р., якою підтверджує, що за даними бухгалтерського обліку Товариства виконання зобов'язань Дочірнього підприємства «Вільногірський елеватор» Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром» за договором № 36 складського зберігання зерна від 01 вересня 2014 р. в натурі або виплата відшкодування грошовими коштами третіми особами (поручителями) - Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрій Приднепров'я» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агростеп» - не здійснювалася.

Враховуючи вищевказане, суд вважає твердження відповідача-1, наведені в клопотанні безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів-1,2 28 250 728,00грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

23.06.2016р. відповідач-2 подав до суду клопотання, в якому просив витребувати у позивача завірені копії та оригінали для огляду договору купівлі-продажу соняшника № 1 ЗП/С від 24.07.2015р., який укладався між ТОВ "Зернопром" та ТОВ "Сталь".

23.06.2016р. відповідач-1 подав до суду клопотання, в якому просив витребувати у позивача договір купівлі-продажу соняшника № 1 ВЕ/С від 24.07.2015р. в оригіналі та у завіреній копії.

Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів (ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України).

Як вказано вище, предметом розгляду даної справи є стягнення збитків внаслідок невиконання відповідачем-1 умов договору складського зберігання зерна № 36 від 01.09.2014р. та відповідачем-2 договору поруки № 2 від 16.03.2015р. Зазначені у клопотаннях відповідачів-1,2 договори купівлі-продажу соняшника № 1 ВЕ/С від 24.07.2015р. та № 1 ЗП/С від 24.07.2015р. не стосуються предмету спору даної справи та не мають значення для вирішення даного господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотаннь відповідачів-1,2 про витребування доказів.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача в розмірі 103 350,00 грн., з відповідача-2 на користь позивача в розмірі 103 350,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Дочірнього підприємства "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Привокзальна, буд. 1А, ідентифікаційний код 35986706) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 78 В, кв. 7, ідентифікаційний код 32560410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 122, корп. Е-5, офіс 4, ідентифікаційний код 35394737) 28 250 728,00 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Вільногірський елеватор" Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Привокзальна, буд. 1А, ідентифікаційний код 35986706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 122, корп. Е-5, офіс 4, ідентифікаційний код 35394737) витрати по сплаті судового збору у розмірі 103350,00 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 78 В, кв. 7, ідентифікаційний код 32560410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 122, корп. Е-5, офіс 4, ідентифікаційний код 35394737) витрати по сплаті судового збору у розмірі 103350,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.07.2016р.

Суддя ОСОБА_4