Ухвала суду № 59142906, 23.07.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5507/16-к

1-кс/405/1767/16

УХВАЛА

23 липня 2016 року м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42016120000000105, клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_2, який народився 15.04.1978 року у місті Душанбе, Республіка Таджикистан, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного за ч.3 ст.369 КК України, за участю прокурора Кошельника Д.В., захисників, адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру про те, що він за попередньою змовою із ОСОБА_5, інтереси якого він представляє у кримінальному провадженні, 07.06.2016 року пропонували старшому слідчого СВ прокуратури Кіровоградської області неправомірну вигоду у розмірі 35000 доларів США, за позитивне вирішення питання щодо закриття кримінального провадження №42016120000000053, відомості про яке внесені до ЄРДР 23.03.2016 року, за фактом прикриття реалізації незаконного виготовлення медичного спирту, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та 21.07.2016 року о 16-40 годині, знаходячись на прибудинковій території біля будинку № 3 по вул. Соборна в м. Кропивницький, надали старшому слідчому СВ прокуратури Кіровоградської області першу частину від загального розміру неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США, за вирішення питання щодо повернення раніше вилученого майна у кримінальному провадженні №42016120000000053 та подальшого його закриття, після чого були викриті працівниками УСБУ в Кіровоградській області та затримані.

Таким чином, ОСОБА_2 повідомлено про підозру занадання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

Прокурор під час розгляду клопотання зазначив про обґрунтованість підозри, наявність ризиків та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, зазначив, що при призначенні альтернативного запобіжного заходу необхідним є вийти за межі, оскільки сума неправомірної вигоди, яка пропонувалася є значною, підозрюваний має значні статки, а тому застава у розмірі 80 мінімальних заробітних плат не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обовязків, просив визначити її у розмірі більше ніж 500 мінімальних заробітних плат.

Захисники та підозрюваний заперечили проти задоволення клопотання, вказавши, що доказів на обґрунтування оголошеної підозри, зазначених ризиків та значних статків, не надано, а тому просили відмовити у задоволенні клопотання.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри за ч.3 ст.369 КК України, причетність ОСОБА_2 до неї, що підтверджується протоколами допиту свідка ОСОБА_6, огляду місця події у невідкладних випадках із застосуванням відеозапису, додаткового допиту свідка ОСОБА_6

Під час розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено існування наступних ризиків, передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки враховуючи серйозність висунутої підозри ОСОБА_2, що свідчить про велику суспільну небезпеку кримінального правопорушення у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, по якому останнього повідомлено про підозру, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його провини, особу підозрюваного, а тому слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків та іншого підозрюваного, оскільки останні під час розгляду в суді не допитані. Крім того,підозрюваний, маючи можливість вільного пересування та контактів, може визначати з іншим учасником спільний план заходів надання свідчень у провадженні, в тому числі можливість повідомляти неправдиві дані щодо власних дій з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання;

- п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним перешкоджати даному кримінальному провадженню іншим чином, оскільки про таке перешкоджання, було повідомлено згідно протоколу допиту слідчому Стах Ю.В. під час його розмови із ОСОБА_5 та ОСОБА_2А, а саме шляхом залучення підтримки добровольчого батальйону «Дніпро», звернення зі скаргами до ГПУ, НАБУ, ВККС, ВСУ, засобів ЗМІ, консульських установ, з метою паралізувати досудове розслідування №42016120000000053.

Інші ризики, матеріалами клопотання не доведено.

Наявні ризики, свідчать, що їх запобігання не можливе шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, оскільки, перебуваючи під домашнім арештом, особистому зобовязанню, останній не буде обмежений від вільного спілкування, а тому ризик передбачений п.п. 3,4 не буде забезпечений.

Наведені доводи захисту про позитивні характеристики підозрюваного, наявності утриманців, не є обставинами, що спростовують оголошену підозру та встановлені ризики.

Таким чином, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_2 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого щодо нього запобіжного заходу ніж у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного, його соціальні звязки, з урахуванням положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати запобіжний захід тримання під вартою із визначенням застави.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, при визначенні розміру застави, відповідно до положень ст.182 КПК України, приймаються до уваги, суспільна небезпека злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2, його особа, соціальні зв'язки та матеріальний стан.

Разом з тим, на думку слідчого судді, органом досудового розслідування не доведено існування виключного випадку, який би свідчив, що передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави не здатний забезпечити підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Так, матеріалами клопотання не доведено, що грошові кошти у розмірі 35000 доларів США є власністю захисника, адвоката ОСОБА_2, який представляв інтереси свідка ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, значних коштів під час затримання у підозрюваного ОСОБА_2 не виявлено, доказів чи посилань на значні статки захисника матеріали клопотання не містять, а визнаний факт наявності у власності квартири на думку слідчого судді не свідчить, про те, що останній має можливість сплатити заставу у розмірі яку пропонує прокурор.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, а тому із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, що встановлені під час розгляду, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в розмірі 80 мінімальних розмірів заробітних плат в сумі 110240 грн.

Керуючись ст.ст. 176-199, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати запобіжний захід тримання під вартою підозрюваномуОСОБА_2, на строк 60 днів, а саме з 16.40 год. 21.07.2016 року до 16-40 години 18.09.2016 р.

Визначити розмір застави у розмірі 80 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто в сумі 110240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача 820172. Призначення платежу: ПІБ особи яка внесла заставу, ПІБ особи за яку внесено заставу, за рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда по кримінальному провадженню №42016120000000105.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2, з-під варти звільнити, поклавши обовязки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає; утримуватись від спілкування із свідками, експертами та іншим підозрюваним по кримінальному провадженню, повідомляти слідчого, прокурора та в подальшому суд про зміну місця проживання, роботи.

Розяснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави.

Дата закінчення дії ухвали 18.09.2016 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя А.В. Загреба