Рішення № 5914042, 12.05.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2009 р. Справа № 29/195-09

вх. № 3380/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 27.04.2009р.; відповідача - Тарасов А.Г. за довіреністю №08-11/3683/2-08 від 25.12.2008р.;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків

до Харківської міської ради Харківської області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) право власності на нежитлову будівлю складу літ. «Б-1» загальною площею 62,7 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2; в разі задоволення позовних вимог судові витрати утримати за рахунок позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов та документи витребувані судом не надав, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем порушено порядок вирішення питань, пов*язаних із самочинним будівництвом.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2004 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за № 3998, позивачем придбано нерухоме майно - нежитлова '' будівля магазину № 54 літ. «А-1», розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 213,1 кв. м. Право власності зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 06.12.2004 року номер запису: 2131, 2132 в книзі: 1.

Для експлуатації зазначеного нежитлового приміщення відповідно до договору оренди землі від 20.08.2008 року позивачу було надано в оренду відповідачем земельну ділянку загальною площею 0,0515 га.

На наданій відповідачем земельній ділянці позивач самовільно побудував нежитлову будівлю складу літ. «Б-1», що також розташована за адресою АДРЕСА_2.

Згідно технічного паспорту виготовленого станом на 03.03.2009 року Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» загальна площа нежитлової будівлі складу літери «Б-1» складає 62,7 кв. м.

Отже, позивач за власні кошти з метою реалізації змісту права власності побудував та експлуатує належне йому майно. Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Тобто право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватись як нова річ.

На замовлення позивача ТОВ «ГРАДСІЛЬБУДПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 32238725, державна ліцензія серія АВ № 445596, строк дії ліцензії з 23.12.2008 року по 23.12.2013року) надало Технічний висновок «Про стан технічних конструкцій нежитлової будівлі літ. «Б-1» та визначення можливості її подальшої експлуатації за адресою: АДРЕСА_2»

Відповідно до зазначеного висновку експлуатація нежитлової будівлі літ. «Б-1» за адресою: АДРЕСА_2, можлива. Технічні рішення, застосовані при будівництві відповідають вимогам діючих норм та правил державних стандартів.

Згідно ч.1 ст. 4 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові приміщення відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Згідно частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 316, 317, 376, 386 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) право власності на нежитлову будівлю складу літ. «Б-1» загальною площею 62,7 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Суддя