Ухвала суду № 59139498, 21.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/19708/16

21 липня 2016 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Громадська спілка "Асоціація газового ринку України", про визнання незаконною та скасування постанови від 29 квітня 2015 року № 237, -

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Громадська спілка "Асоціація газового ринку України", про визнання незаконною та скасування постанови від 29 квітня 2015 року № 237, не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно із пунктом 4 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

В порушення зазначеної вимоги касаційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Також, вимоги ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції не узгоджуються з повноваженнями суду касаційної інстанції, визначеними у статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки носять альтернативний характер.

Крім того, за приписами статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із абз.1 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 20.12.2011 N 4176-VI), касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій вона не досягла повноліття, а тому не мала процесуальної дієздатності. Вказує, що досягла повноліття 21 квітня 2016 року, а копії судових рішень отримала в Окружному адміністративному суді міста Києва14 липня 2016 року після звернення із відповідною заявою.

Зазначені доводи не можуть бути взято судом до уваги як належні докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на нижченаведене.

Так, згідно із пунктом 5 частини 3 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази.

Згідно із частиною 4 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Зазначене свідчить про те, що до суду за захистом прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 могли звернутись її батьки чи інші особи, визначені законом.

Також, заявником не надано доказів неможливості оскаржити судові рішення у період з 21 квітня 2016 року по 19 липня 2016 року та отримати копії рішень з моменту досягнення повноліття. Не вказано і те, яким чином ухвалені у справі судові рішення стосуються її прав, свобод, інтересів та обов'язків.

Не можна залишити поза увагою і те, що ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження, хоча звертається до Вищолго адміністративного суду України, який, у відповідності до статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України є судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Громадська спілка "Асоціація газового ринку України", про визнання незаконною та скасування постанови від 29 квітня 2015 року № 23 - залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 30 днів з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги, відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Донець