Рішення № 59137962, 21.07.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2016 Справа № 905/1478/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М., суддів Мельниченко Ю.С., Левшиної Г.В.

за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донакватех" м.Кременчук Полтавської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" м.Білицьке Донецької області

про стягнення основного боргу в сумі 46162,36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2Т за довіреністю №ББУ/ДУ144/Д/15 від 10.12.2015 року

В С Т А Н О В И В :

15.04.2016року шляхом направлення поштового відправлення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донакватех" м.Кременчук Полтавської області (далі - ТОВ"Донакватех") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" м.Білицьке Донецької області (далі - ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля") про стягнення боргу в сумі 46162,36 грн.

Ухвалою суду від 20.04.2016року за вказаним позовом порушено провадження у справі. Розгляд справи відкладався. Строк розгляду справи продовжувався.

17.06.2016 року протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Осадчої А.М., суддів Мельниченко Ю.С., Курило Г.Є.

20.07.2016року внаслідок знаходження судді Курило Г.Є. у відпустці протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів визначено наступний склад колегії суддів: головуючи суддя Осадча А.М., судді Мельниченко Ю.С., Левшина Г.В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору на виконання робіт позивач належним чином виконав роботи з технічного обслуговування, підписано акти виконаних робіт, однак оплата їх вартості в сумі 46162,36грн. сплачена не була, що стало підставою для звернення з позовом.

У судовому засіданні 21.07.2016року суд до початку розгляду справи по суті у колегіальному складі прийняв заяву ТОВ"Донакватех" від 09.06.2016року, в якій останнє зазначає, що у позові допущена технічна описка щодо вказання номеру договору, а саме, замість №365.14-52-ДУ-ШУД від 25.12.2014року вказано №ДУ - 365.14-52-ДУ-ШУД від 25.12.2014року, що є технічною помилкою, яку просить виправити. Позивач вказує, що до позовної заяви в якості доказу доданий примірник саме договору №365.14-52-ДУ-ШУД від 25.12.2014року.

Представник відповідача ознайомився з текстом заяви безпосередньо у судовому засіданні 21.07.2016року.

Відповідно, суд приходить до висновку, що підставою заявленого позову є невиконання зобовязань з оплати виконаних робіт згідно договору №365.14-52-ДУ-ШУД від 25.12.2014року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями статей 334, 553, 554, 625, 632, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України).

На підтвердження доводів, які викладені у позовній заяві позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №365.14-52-ДУ-ШУД від 25.12.2014року на виконання робіт, додаткової угоди №52-ДУ-ШУД/1, договірних цін, звітних відомостей ресурсів, локальних кошторисів, розрахунків загальновиробничих витрат, актів №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015року, за лютий 2015року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2015року, за лютий 2015року.

04.05.2016року до суду від позивача надійшли наступні копії документів: письмових заявок №9-193 від 19.01.2015року, №9-1183 від 22.04.2015року, рахунків на оплату, податкових накладних, квитанцій про реєстрацію податкових накладних, Статуту підприємства, листів, виписок з банківського рахунку, довіреності №ББУ/ДУ230Д/14 від 10.12.2014року.

У відзивах на позовну заяву, які отримані судом 09.06.2016року та 16.06.2016року, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки підставою позовних вимог є невиконання умов договору №ДУ - 365.14-52-ДУ-ШУД від 25.12.2014року, який між сторонами не укладався, докази його виконання відсутні, до позовної заяви доданий договір № 365.14-52-ДУ-ШУД від 25.12.2014року, докази на його виконання. Крім того, вказує, що в актах №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015року підписантом з боку відповідача визначений директор ВСП «ШУ ОСОБА_3» ОСОБА_4, однак підпис на вказаних актах не співпадає з його підписом. Відповідач надав суду належним чином засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, Статуту підприємства, платіжних доручень.

16.06.2016року ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулось до суду з клопотанням про призначення у справі почеркознавчої експертизи, оскільки вказує, що від імені відповідача акти №1 за травень 2015року підписано невідомою особою, а не директором ВСП "ШУ ОСОБА_3". Відповідачем наведено перелік питань, які останній просить поставити на вирішення судового експерту, проведення судової почеркознавчої експертизи просить доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Бокаріуса ОСОБА_5 юстиції України. До клопотання надані належним чином засвідчені копії документів, що містять підпис директора ВСП «ШУ ОСОБА_3» ОСОБА_4, Положення про виробничий структурний підрозділ.

У письмових поясненнях від 04.07.2016року позивач вказує, що розгляд клопотання про проведення у справі почеркознавчої експертизи має розглядатись на розсуд суду, однак зазначає, що відповідальність за належність підпису з боку Замовника має нести відповідач, останній не надав доказів на підтвердження втрати печатки, противоправного застосування її особами, які не мають на це права.

18.07.2016року на ухвалу суду ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області надала письмові пояснення, в яких повідомила, що податкові накладні №2 від 14.05.2015року та №3 від 14.05.2015року включені відповідачем до податкового кредиту травня 2015року, на підтвердження чого надані копії вказаних податкових накладних та податкової декларації за травень 2015року.

У судове засідання 21.07.2016 року представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у спосіб, передбачений чинним процесуальним законодавством. У судовому засіданні 26.05.2016 року задоволено клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, тому суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

У судове засідання 21.07.2016 року представник відповідача з'явився, підтримав заперечення, викладені у відзивах на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, надав для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені додатки №5 за лютий, травень 2015року до податкової декларації з ПДВ. На питання суду зазначив, що акти за травень 2015року та відповідні довідки підписані заступником керівника підприємства ОСОБА_6

Суд, розглянувши заявлене клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України( далі - ГПК України) господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Вищий господарський суд України у п. 2 Постанови Пленуму № 4 від 23.03.2012 року Про деякі питання практики призначення судової експертизи розяснив, що судова експертиза повинна призначатися у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Предмет доказування у спорі щодо стягнення заборгованості за договором підряду на підставі підписаних актів виконаних робіт обмежується встановленням фактів відносно виконання даних робіт у відповідності з умовами договору та у означених у договорі обсягах та порядку прийняття їх відповідачем.

Враховуючи, що у порядку п.п. 7.2, 7.3 договору Виконавець (позивач) передає Замовнику(відповідачу) акти на підпис, які останній зобовязаний підписати у строк 3 дні з моменту їх отримання, саме на відповідача покладається обовязок перевірки повноважень осіб, які підписуються відповідні акти.

Як свідчив представник відповідача у судовому засіданні 21.07.2016року акти №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015року підписані заступником директора ВСП «ШУ ОСОБА_3» ОСОБА_6 ОСОБА_2 також містять підписи осіб, які в межах своїх повноважень приймали участь у прийнятті робіт з боку відповідача та відтиск печатки підприємства.

Відповідно належність підпису на даний час не оспорюється.

Матеріалами справи не доведено, що виключно до повноважень директора ВСП «ШУ ОСОБА_3» віднесено підписання актів на виконання умов договору, притягнення до відповідальності особи, яка вчинила підпис на актах з перевищенням своїх повноважень, втрати печатки підприємства або протиправного використання печаткою особами, які не мають права її використовувати, наявності звернень до правоохоронних органів з цього приводу.

Факт виконання робіт за актами, що є основоположним, відповідачем не оспорюється, останній прийняв до податкового обліку підприємства податкові зобовязання, які випливають з відповідних актів.

Таким чином, суд вважає, що підстави для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відсутні.

Відповідно до положень статті 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу сторони до суду не звертались.

Дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

25.12.2014року між юридичними особами: ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (Замовник) та ТОВ "Донакватех"(Виконавець) укладено договір № 365.14-52-ДУ-ШУД на виконання робіт, за умовами п.1.1 якого Виконавець приймає на себе зобовязання виконати по завданню Замовника своїми силами та засобами з використанням своїх матеріалів, а Замовник приймає на себе зобовязання прийняти та оплатити роботи по технічному обслуговуванню: 1) комплекту обладнання для доочищення питної води шахти «Добропільська» ВСП «ШУ ОСОБА_3» ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля"; 2) установки зворотнього осмосу РО/ДАТ -2/2,0 продуктивністю 2,0 м3 /год шахти «Добропільська» ВСП «ШУ ОСОБА_3» ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля".

Періодичність виконання робіт складає 1 раз у 3 місяці. Строк виконання робіт встановлюється протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової заявки Замовника. (п.п.1.2,1.3 договору).

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 10 договору, а саме: строк дії договору встановлюється з моменту підписання та діє до 31 грудня 2015року, а в частині розрахунків до їх повного завершення.(п.10.1. договору).

Згідно п. 2.1 договору вартість робіт узгоджується сторонами у договірній ціні (Додаток№1,2), що складена на підставі локальних кошторисів та є невідємною частиною даного договору.

Сторонами у п. 2.2 договору обумовлено, що загальна сума договору складає 124374,00грн., у тому числі ПДВ (20%) 20729,00грн.

Позивач надав суду належним чином засвідчені копії договірних цін та кошторисів, які складались як невідємні частини договору.

Додатковою угодою №52-ДУ-ШУД/1 сторонами змінено реквізити Виконавця.

Положеннями статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обовязки, що складають зміст договірного зобовязання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зі змісту спірного договору убачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобовязання, обєму робіт, а також їх вартості та строку виконання. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний.

Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Здійснивши аналіз узгоджених сторонами пунктів договору, суд вважає, що укладений договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 Господарського кодексу України регулюються відповідними нормами зобовязального права і глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами частини 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.

Правилами частини першої статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У порядку п. 1.3 договору відповідач надав позивачу письмові заявки №9-193 від 19.01.2015року, №9-1183 від 22.04.2015року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Порядок здачі приймання робіт визначено сторонами у розділі 7 договору, а саме, здача-приймання робіт здійснюється сторонами після виконання Виконавцем робіт, передбачених договором, з оформленням акту приймання виконаних підрядних робіт (по формі №КБ-2в) та довідки про вартість підрядних робіт та витрат (по формі №КБ-3). Акт приймання виконаних підрядних робіт (по формі №КБ-2в) та довідка про вартість підрядних робіт та витрат (по формі №КБ-3) готуються та підписуються Виконавцем та передаються на підпис Замовнику. Виконані роботи вважаються прийнятими з моменту підписання Замовником наданого акту приймання виконаних підрядних робіт (по формі №КБ-2в) та довідки про вартість підрядних робіт та витрат (по формі №КБ-3). Акт приймання виконаних підрядних робіт (по формі №КБ-2в) та довідка про вартість підрядних робіт та витрат (по формі №КБ-3) підписуються Замовником протягом 3-х денного строку з моменту їх отримання. У разі відсутності мотивованої відмови від приймання робіт протягом 5 днів, виконані роботи вважаються прийнятими Замовником.

Сторонами договору підписано акти №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015року від 13.02.2015року на суму 34280,18грн., 18092,20грн.; травень 2015року від 14.05.2015року на суму 37296,98грн., на суму 7243,00грн. Загальна сума виконаних робіт 96912,36грн.

Крім того, сторонами підписані відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) типової форми № КБ-3 на аналогічні суми.

Вищенаведені акти і довідки, які у відповідності до пункт 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами обліку, містять посилання на договір №365.14-52-ДУ-ШУД, що беззаперечно свідчить про їх підписання саме на виконання вказаного договору.

Документи підписано та скріплено печатками підприємств за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості. При цьому з боку відповідача акти та довідки за лютий 2015року підписує директор ВСП «ШУ ОСОБА_3» ОСОБА_4, тоді як акти за довідки за травень 2015року підписує заступник директора ВСП «ШУ ОСОБА_3» ОСОБА_6. Належність підпису останньому підтверджена уповноваженим представником відповідача у судовому засіданні 21.07.2016року. Документи також містять підписи осіб, які в межах своїх повноважень приймали участь у прийнятті робіт з боку відповідача.

Оскільки, як зазначено судом вище, матеріалами справи не доведено, що виключно до повноважень директора ВСП «ШУ ОСОБА_3» віднесено підписання актів на виконання умов договору, притягнення до відповідальності особи, яка вчинила підпис на актах з перевищенням своїх повноважень, втрати печатки підприємства або протиправного використання печаткою особами, які не мають права її використовувати, наявності звернень до правоохоронних органів з цього приводу, суд приходить до висновку, що підписані між сторонами акти та довідки є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт. Факт виконання робіт підтверджує.

Суд звертає увагу, що вищенаведені акти є підтвердженням здійснення господарської операції позивача, формування податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 201.7 пункту 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з підпунктом 198.2 пункту 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За наслідками факту проведення господарських операцій відповідачем сформовано податкові накладні №1 від 13.02.2015року, №2 від 13.02.2015року, №2 від 14.05.2015року, №3 від 14.05.2015року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 3.2 договору по завершенню робіт протягом 2-х днів, але не пізніше 2-го числа місяця, що є наступним за звітним, Виконавець надає Замовнику наступні документи: рахунок на оплату; податкову накладну; акт приймання виконаних робіт.

Як вбачається з податкових декларацій з ПДВ за лютий, травень 2015року, додатку №5 до неї, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» включило до податкового кредиту підприємства вказані податкові накладні. Даний факт відповідачем підтверджено.

ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області підтверджено, що податкові накладні №2 від 14.05.2015року та №3 від 14.05.2015року включені відповідачем до податкового кредиту травня 2015року.

Суд приходить до висновку, що факт прийняття до податкового обліку підприємства податкових накладних обумовлюється фактом проведення господарських операцій, у даному випадку з прийняття робіт, та беззаперечно підтверджує факт отримання податкових накладних від позивача.

Позивачем виставлено рахунки №3 від 13.02.2015року, №4 від 13.02.2015року, №10 від 14.05.2015року, №11 від 14.05.2015року. Копії означених рахунків містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ОСОБА_5 фінансів України від 30.05.11 р. № 31-08410-07-27/13794, за своїм призначенням рахунки (рахунки-фактури) не відповідають ознакам первинного документу, оскільки їм не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження чи дозвіл на проведення господарської операції, а носять виключно інформаційний характер.

Таким чином, рахунок-фактура призначений для інформування особи у якої існують зобов'язання по його сплаті про суму до сплати, розрахункові реквізити отримувача коштів та інші дані, необхідні для здійснення оплати. Саме з такою метою рахунок передбачений договором.

За своєю правовою природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України, відповідно до частини першої якої особи, що вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обовязків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 вказаного нормативно-правового акту, яка передбачає, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не мін виконати свого обовязку.

Означена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2009 року по справі № 37/405 та постанові Вищого господарського суду України від 18 червня 2013 року по справі № 923/38/13-г.

Платіжні реквізити сторін наведені в тексті договору.

Крім того, опосередковано про факт отримання рахунків відповідачем свідчить посилання на них при здійсненні часткової оплати виконаних робіт.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п. 4.3 договору оплата за виконані підрядні роботи здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Згідно виписок з банківського рахунку та платіжних доручень відповідач до моменту звернення до суду (15.04.2016року) здійснив оплату вартості виконаних робіт: 02.04.2015року в сумі 17450,00грн., 29.05.2015року в сумі 18300,00грн., 27.11.2015року в сумі 15000,00грн.

На момент звернення з позовом заборгованість за договором складала 46162,36грн. частково в сумі 1622,38грн. за актом №1 за лютий 2015року та актами №1 за травень 2015року у повному обсязі. Дані щодо порядку зарахування оплати наведені у розрахунку суми заборгованості (арк. справи 63 65).

Під час судового розгляд справи відповідач сплатив вартість виконаних робіт платіжними дорученнями №2116502304 від 29.04.2016року в сумі 1622,38грн., №2116501425 від 29.04.2016року в сумі 9540,00грн.

Факт здійснення оплати у наведених сумах підтверджено позивачем у письмових поясненнях, які отримані судом 04.07.2016року.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження оплати заборгованості в сумі 34999,98грн.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №365.14-52-ДУ-ШУД від 25.12.2014року на виконання робіт в частині виконання робіт, строк виконання зобов'язання відповідача настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 34999,98грн. Відповідно ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 34999,98грн. підлягають задоволенню.

Як розяснено в п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011року господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на наведене на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 11162,38грн. підлягає припиненню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 34999,98грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1044,80грн.

У разі припинення провадження у справі встановлено особливий порядок вирішення питання щодо судового збору.

Зокрема, відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 11162,38грн. припиняється внаслідок відсутності предмету спору, сплачений позивачем судовий збір в сумі 333,20грн. підлягає поверненню з державного бюджету у разі наявності клопотання про це з боку позивача.

Наразі вказане письмове клопотання відсутнє, тому питання щодо повернення судом не вирішується. Позивач не позбавлений права звернутись до суду з таким клопотанням й після вирішення спору по суті.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629, 837,838, 854,882 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 80,82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донакватех" м.Кременчук Полтавської області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" м.Білицьке Донецької області про стягнення боргу в сумі 11162,38грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донакватех" м.Кременчук Полтавської області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" м.Білицьке Донецької області про стягнення боргу в сумі 34999,98грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м.Білицьке, вул.Красноармійська, буд. 1А, ідентифікаційний код 37014600) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донакватех" (39600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32084139) борг в сумі 34999,98грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1044,80грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 21.07.2016року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення суду підписано 22.07.2016року.

Головуючий суддя А.М. Осадча

Суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя Г.В. Левшина