Ухвала суду № 59137916, 22.07.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 липня 2016 року Справа № 905/3654/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Панової І.Ю.,розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києвіна ухвалу та ухвалу від 25.05.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2016 господарського суду Донецької областіу справі№ 905/3654/15 господарського суду Донецької областіза заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаброкінвест"провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Подана Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві) касаційна скарга б/н від 14.06.2016 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені у частині 1 статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, ухвала господарського суду першої інстанції може бути предметом касаційного оскарження лише після її перегляду по суті в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Донецької області від 13.04.2016 в апеляційному порядку по суті не переглядалась, що позбавляє заявника касаційної скарги процесуального права на її оскарження в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 13.04.2016 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, в зв'язку з чим у її прийнятті слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015).

Однак, заявником в порушення названих норм до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2016, при цьому подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві в клопотанні про звільнення від сплати судового збору належним чином не обґрунтовано та не подано жодних доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі. Клопотання заявника касаційної скарги зводиться до викладення змісту норм чинного законодавства про фінансування органів державної влади, а також інших норм, які, на думку скаржника, вказують на врахування судом майнового стану сторони.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить правових підстав для задоволення клопотання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві про звільнення від сплати судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у даній справі не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись нормами ст. 129 Конституції України, Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 33, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. ст. 107, 111, п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 13.04.2016 у справі № 905/3654/15.

2. Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі № 905/3654/15.

3. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі № 905/3654/15 повернути заявнику.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

І.Ю. Панова