Рішення № 59137873, 14.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.16р. Справа № 904/3921/16За позовом Приватного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 58 958 грн. 11 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 2 від 14.05.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Криворізький суріковий завод" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" заборгованість в розмірі 58 958 грн. 11 коп., з яких 47 811 грн. 40 коп. основний борг, 9 897 грн. 12 коп. пеня, 573 грн. 68 коп. інфляційні втрати, 675 грн. 91 коп. 3% річних, відповідно умов договору поставки від 26.01.2015р. № 511150187.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованої позивачем пені, оскільки в п. 7.5 ОСОБА_2, яким передбачена відповідальність відповідача за несвоєчасні розрахунки із позивачем за поставлений товару в нагляді пені, сторони не визначити її конкретний розмір, що суперечить ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України.

Заявою від 21.06.2016р. № 367 позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 9 897 грн. 12 коп.

У судове засідання 14.07.2016р. представник відповідача не зявився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

26.01.2015р. між ПАТ "Криворізький суріковий завод" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (покупець) укладено договір поставки № 511150187 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, на умовах, викладених в розділах цього ОСОБА_2, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, в подальшому іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни поставки товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього ОСОБА_2, що є невід'ємними його частинами.

Відповідно п. 2.1. ОСОБА_2 ціна товару, що поставляється за цим ОСОБА_2, визначається в гривнах та зазначена в Специфікаціях до цього ОСОБА_2. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлено Податковим кодексом України.

Ціна товару визначається з урахуванням умов поставки (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною Специфікацією до цього ОСОБА_2. (п. 2.2. ОСОБА_2).

Пунктом 2.3 ОСОБА_2 передбачено, що ціна товару зазначена в Додатках до даного ОСОБА_2, є фіксованою та не підлягає збільшенню.

Сума ОСОБА_2 складається з сум Специфікацій, що є невідємною частиною ОСОБА_2 (п. 2.4. ОСОБА_2).

Товар по ОСОБА_2 постачається партіями на умовах та в строки, узгоджені Сторонами в Специфікації до ОСОБА_2, згідно Інкотермс 2000 (п. 3.1. ОСОБА_2).

Пунктом 3.4 ОСОБА_2 передбачено, що разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, товарну накладну, товарно-транспортну накладну (якщо товар постачається залізничним або автомобільним транспортом), податкову накладну, сертифікат якості виробника або документ, що підтверджує якість продукції, інші документи (при необхідності: паспорт, інструкцію по експлуатації та інші), документи, визначені відповідною специфікацією до ОСОБА_2.

Відповідно до п. 4.1 ОСОБА_2 розрахунки за цим ОСОБА_2 проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в специфікаціях до ОСОБА_2.

При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

Сторонами ОСОБА_2, згідно підписаної Специфікації № 4 від 15.10.2015р., зокрема, визначені наступні умови оплати товару: 100% факт постачання 30 календарних днів.

На виконання умов ОСОБА_2 та вказаної Специфікації 21.10.2015р. позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 112 196 грн. 40 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується накладною № 3131 від 21.10.2015р. (а.с. 19).:

Відповідач в порушення приписів п. 4.1 ОСОБА_2 та умов Специфікації № 4 свої зобовязання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково в сумі 64 385 грн. 00 коп., у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 47 811 грн. 40 коп.

Відповідно до п. 7.5 ОСОБА_2 у разі несвоєчасного здійснення розрахунків за цим ОСОБА_2 покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача загальна сума нарахованої пені за період з 21.11.2015р. по 10.05.2016р. складає 9 897 грн. 12 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 573 грн. 68 коп. за період з 21.11.2015р. по 10.05.2016р. та 3% річних в сумі 675 грн. 91 коп. за вказаний період.

Заборгованість відповідача підтверджується: ОСОБА_2 з додатками, копіями видаткової накладної, довіреності на отримання товару, рахунку № 3481 від 19.10.2015р., обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Доказів оплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду справи сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі ОСОБА_2 поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок 3% пічних, наданий позивачем, судом встановлено, що розрахунок арифметично проведений невірно, тому до стягнення з відповідача в межах заявленого позивачем періоду підлягають 3% річних в розмірі 674 грн. 50 коп. В решті позовних вимог в цій слід відмовити.

Одночасно, господарський суд вважає такою, що підлягає стягненню з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 573 грн. 68 коп., оскільки за розрахунком суду інфляційні втрати за період з грудня 2015р. по квітень 2016р. складають суму 2 767 грн. 94 коп., але господарський суд позбавлений права виходити за межі розмірів сум, заявлених до стягнення позивачем.

Водночас, враховуючи заяву ПрАТ "Криворізький суріковий завод" від 21.06.2016р. № 367, суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 9 897 грн. 12 коп. та припиняє провадження у справі в частині цих позовних вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені ОСОБА_2 майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_2 та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 47 811 грн. 40 коп. основного боргу, 573 грн. 68 коп. індексу інфляції та 674 грн. 50 коп. 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити, а в частині стягнення пені провадження у справі припинити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, п. 4. ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Прийняти відмову Приватного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод" від позовних вимог в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" пені в сумі 9 897 грн. 12 коп. та в цій частині провадження у справі припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, б. 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Приватного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, б. 201, код ЄДРПОУ 00204607) 47 811 грн. 40 коп. (сорок сім тисяч вісімсот одинадцять грн. 40 коп.) основного боргу, 674 грн. 50 коп. (шістсот сімдесят чотири грн. 50 коп.) 3% річних, 573 грн. 68 коп. (пятсот сімдесят три грн. 68 коп.) індексу інфляції, 1 146 грн. 65 коп. (одну тисячу сто сорок шість грн. 65 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено 19.07.16р.