Постанова № 59137855, 20.07.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 904/1512/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Ресурс-М", м. Дніпро на постановувід 24.05.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/1512/16 господарського суду Дніпропетровської областіпро банкрутствоприватного підприємства "Ресурс-М", м. ДніпроліквідаторТалан Р.Г., м. Дніпроза участюДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській областів судовому засіданні взяв участь представник

ліквідатора Талана Р.Г.Нестюріна Н.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 порушено провадження у справі № 904/1512/16 про банкрутство приватного підприємства "Ресурс-М" (далі - ПП "Ресурс-М", боржник) в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI ) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії банкрута Талана Р.Г., зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 (судді: Білецька Л.М. - головуючий, Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) за результатами розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі) вказану постанову скасовано, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник в особі ліквідатора звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, апеляційне провадження за скаргою ДПІ у Бабушкінському районі припинити. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 1, 95 Закону про банкрутство, ст. ст. 80, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Боржник зазначає про те, що ДПІ у Бабушкінському районі не є учасником провадження у даній справі оскільки не заявляла свої грошові вимоги до боржника у встановленому ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство порядку.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган доходів і зборів не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Оскаржуючи судове рішення суду першої інстанції у даній справі про банкрутство, ДПІ у Бабушкінському районі вказує на те, що боржник перебуває у нього на обліку як платник податків.

Згідно з ч.1 ст. 95 Закону про банкрутство до боржника, що ліквідується власником застосовується особливий порядок провадження у справі. Головною умовою порушення провадження у справі про банкрутство за цією статтею є стан неоплатності боржника, що встановлюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника за наслідками аналізу його пасиву та активу. Проте, при зверненні до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржник не вказував на наявність у нього заборгованості перед ДПІ у Бабушкінському районі.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення ДПІ у Бабушкінському районі з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство.

Таким чином, ДПІ у Бабушкінському районі не набула статусу учасника справи про банкрутство, оскільки не звернулася з грошовими вимогами до боржника ні в процедурі добровільної ліквідації, ні в процедурі банкрутства.

При цьому про наявність у боржника будь-якої податкової заборгованості ДПІ у Бабушкінському районі не вказує і в апеляційній скарзі.

За таких обставин заявник апеляційної скарги - ДПІ у Бабушкінському районі позбавлений права на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство. У зв'язку з чим судом апеляційної інстанції неправомірно здійснено перегляд постанови суду першої інстанції за апеляційною скаргою неучасника справи про банкрутство.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Бабушкінському районі - припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ДПІ у Бабушкінському районі після набуття нею у встановленому порядку статусу учасника провадження у справі про банкрутство не позбавлена процесуального права на оскарження винесених у справі судових рішень, в тому числі і постанови про визнання боржника банкрутом.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 41, 80, 106, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Ресурс-М" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 904/1512/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу), яким припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 у справі № 904/1512/16.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко О.Є. Короткевич