Ухвала суду № 59137773, 20.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року м. Київ К/800/5605/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника позивача - Шевчука А.С.,

представника відповідача - Мартиненко Д.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі № 826/18285/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Автоексімстрах" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Автоексімстрах" (далі - ПАТ "Страхова компанія "Автоексімстрах") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2015 року № 0001402203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт № 938/26-56-22-03-10/33736953 від 12.03.2015 р.

Податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.4 пункту 135 статті 135, пункту 137.10, статті 137, пункту 153.8, статті 153 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 11 071 798,00 грн., в тому числі по періодах за ІІІ-ІV кв. 2011 року в сумі 1 489 078,00 грн., за 2013 рік у сумі 9 582 720,00 грн., та про порушенням позивачем пункту 2 статті 9, пункту 2 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001402203 від 30 березня 2015 року, відповідно до якого товариству визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток страхових організацій в сумі 11 978 400,00 грн., у тому числі за основним платежем 9 582 720,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2 395 680,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з частиною першою статті 1016 ЦК України комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. Відповідно до статті 1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.56. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно підпункту 136.1.9. пункту 136.1. статті 136 Кодексу, для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток не враховуються, зокрема, суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 153.8.1. пункту 153.8. статті 153 Кодексу, облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат.

Платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.

Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Відповідно до пункту 153.9. статті 153 Кодексу, фінансовий результат від операцій з продажу та інших способів відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, акцій приватних акціонерних товариств, цінних паперів, емітованих нерезидентами, розраховується як різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Прибуток, отриманий від таких операцій, включається до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а збиток - до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 травня 2013 року між ПАТ "Страхова компанія "Автоексімстрах" (комітент) та ТОВ "ЕнергіяІнвест" (комісіонер) укладений договір комісії на виконання разового замовлення № БК-3105/2013, за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди №1 від 10 липня 2013 року) ТОВ "ЕнергіяІнвест" приймає на себе зобов'язання укласти від свого імені та за рахунок і в інтересах комітента договір купівлі-продажу цінних паперів - іменні інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Холдинг Груп" в кількості 50 000 шт. загальною вартістю 50 000 000 грн.

10 липня 2013 року ТОВ "ЕнергіяІнвест" на виконання вказаного вище договору уклало з громадянином Ніколенко В.В. договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-1007/2013 від 10 липня 2013 року, за яким ТОВ "ЕнергіяІнвест", діючи в якості комісіонера Товариства, зобов'язалось оплатити іменні інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА "Холдинг Груп" в кількості 50 000 шт. на загальну суму 50 000 000 грн., а Ніколенко В.В. зобов'язався передати у власність товариства вказані цінні папери.

Протягом червня - вересня 2013 року позивач в рамках договору комісії № БК-3105/2013 від 31 травня 2013 року та з метою оплати цінних паперів, придбаних комісіонером за рахунок позивача на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-1007/2013 від 10 липня 2013 року, перерахував комісіонеру (ТОВ "ЕнергіяІнвест") грошові кошти в сумі 50 000 000 грн.

13 листопада 2013 року, вищевказані цінні папери були зараховані на рахунок позивача у цінних паперах. Вказане підтверджується складеним актом про повне виконання сторонами своїх зобов'язань, а саме про передачу цінних паперів та їх повну оплату, крім того, не заперечується відповідачем.

Таким чином, позивач фактично поніс витрати на придбання цінних паперів, перерахувавши кошти в сумі 50 000 000 грн. комісіонеру. Саме комісіонер є стороною договору купівлі - продажу цінних паперів, і, відповідно, на нього покладається обов'язок розрахуватись з продавцем цінних паперів за рахунок коштів, отриманих від позивача як комітента.

Крім того, судами встановлено, що на момент розгляду справи відсутнє судове рішення про визнання відповідних правочинів недійсними, що свідчить про їх дійсність та створення ними обумовлених наслідків (відповідно до статті 231 ЦК України договір вчинений під впливом насильства є оспорюваним правочином, та відповідно дійсним за відсутності відповідного рішення про його недійсність).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що висновки відповідача про заниження позивачем своїх податкових зобов'язань за податком на прибуток страхових організацій в сумі 9 582 720 грн. є безпідставними, внаслідок чого, і спірне податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2015 року № 0001402203 підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі № 826/18285/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак