Ухвала суду № 59137716, 19.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Київ К/800/8691/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р.

у справі № 2-а-2244/10/1970

за позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»

до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод» (далі - позивач, ДП «Ковалівський спиртовий завод») звернулось до суду з позовом до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (Бучацька ОДПІ) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2013 р. постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 р. постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2013 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000142301/0 від 08 червня 2010 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р. постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Бучацька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Бучацькою ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ДП «Ковалівський спиртовий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за січень 2010 року, результати якої відображені в акті від 26 травня 2010 року №215/23-00375059.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем абзацу 1 пункту 1.4, пункту 1.8 статті 1, абзацу 4 підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року на 196425,00 грн, завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року на 273169,00 грн та за лютий на 132433,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 8 червня 2010 року №0000142301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 196425,00 грн. за лютий 2010 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що меляса бурякова, яка реалізована ТОВ «Житлоукрбуд-5» на користь ДП «Ковалівський спиртовий завод», одержана, зокрема, від СФГ «ОСОБА_1» та ВАТ «Чортківський цукровий завод». У свою чергу купівля товару постачальником (ТОВ «Житлоукрбуд-5») здійснювалась відповідно до укладених між ВАТ «Чортківський цукровий завод» та ТОВ «Житлоукрбуд-5» договору купівлі - продажу №263 від 19 жовтня 2009 року, змін та доповнень до договору №263 від 19 жовтня 2009 року, складених 02 грудня 2009 року, договору №1 від 20 січня 2010 року.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними тощо.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту та подальшого бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області відхилити.

2.Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун