Ухвала суду № 59137499, 19.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Київ К/800/9945/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД»

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 р.

у справі № 814/3489/14

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД»

про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - позивач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД» (далі - відповідач, ТОВ «Артіль» ЛТД») про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 р. позов задоволено. Накладено арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, ТОВ «Артіль» ЛТД».

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Артіль» ЛТД», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 29.10.2014 р. № 1147 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Артіль» ЛТД» щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за експортним контрактом від 15.04.2013 р. № 62, укладеним з фірмою-нерезидентом ТОВ «Артрост» (Росія) за період з 15.07.2014 р. по 05.11.2014 р. та експортним контрактом від 14.01.2014 р. № 105, укладеним з фірмою-нерезидентом ТОВ «Онлайн Доставка» (Росія) за період з 14.01.2014 р. по 05.11.2014 р.

На підставі наказу та направлень на перевірку від 30.10.2014 р., головний державний ревізор-інспектор відділу валютного та митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Миколаївській області здійснив вихід на місце знаходження відповідача, де були вручені під розписку направлення та копія наказу про проведення перевірки.

31.10.2014 р. за фактичною адресою ТОВ «Артіль» ЛТД» для проведення перевірки відповідачу було надано запит податкового органу від 30.10.2014 р. № 5607/10/14-03-22-05-18 щодо надання для перевірки оригіналів документів за експортними контрактами. Проте представник відповідача відмовив у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з чим позивачем складено акт від 31.10.2014 р. № 143/14-03-22-05/13857386 про неможливість розпочати перевірку.

Зважаючи на викладені обставини, начальник начальника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийняв рішення від 05.11.2014 р. про застосування адміністративного арешту майна, обґрунтованість якого підтверджена постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.11.2014 р. у справі № 814/3360/14, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2015 р.

Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України підставою для застосування арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

У відповідності до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Отже, підставою для застосування адміністративного арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке полягає в неправомірному недопуску до перевірки посадових осіб податкового органу за наявності законних підстав для її проведення незалежно від наявності в такого платника податкового боргу на момент звернення контролюючого органу з позовом до суду.

Крім того, судами встановлено, що законність прийнятого податковим органом наказу на перевірку від 29.10.2014 №1147 та факт недопуску до перевірки посадових осіб податкового органу встановлено рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2015 у справі № 814 /3360/14 за поданням ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва до ТОВ «Артіль» ЛТД» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД» залишити без задоволення.

2.Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун