Ухвала суду № 59137473, 19.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2016 р. м. Київ К/800/30253/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Цвіркуна Ю.І.за участю: секретаря - Мартиненка Г.В.позивача - ОСОБА_5

представників позивача - ОСОБА_6., ОСОБА_7

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 р.

у справі № 810/560/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_5.) звернувся до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Вишгородська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Вишгородському районі від 27.10.2014 р. № 0020691702 та № 0020681702. В іншій частині позовні вимоги залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 р. скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання протиправиними та скасування вимоги №Ф 0020711702 від 27.10.2014 р. та рішення про застосування штрафних санкцій №0020701702 від 27.10.2014 р. і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні позивача, представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 13.10.2014 р. № 2086/17-3/НОМЕР_1.

На підставі даного акта перевірки відповідачем були прийняті: податкові повідомлення - рішення з податку на доходи фізичних осіб № 0020691702 від 27.10.2014 року на загальну суму 9985,59 грн. та №0020681702 від 27.10.2014 року на загальну суму 13314,13 грн.; рішення №0020701702 від 27.10.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1848,0 грн.; вимога про сплату боргу (недоїмки) про сплату боргу з єдиного внеску на загальну суму 18 480,01 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що позивачу було відомо про оскаржувані вимогу та рішення про застосування фінансових санкцій до грудня 2014 року, відтак місячний строк на звернення з позовними вимогами про скасування таких рішень минув ще в січні 2015 року.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності рішення податкового органу протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними рішень податкового органу.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що судам попередніх інстанцій, для правильного вирішення справи, необхідно звернути увагу на те, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання протиправиними та скасування вимоги №Ф 0020711702 від 27.10.2014 р. та рішення про застосування штрафних санкцій №0020701702 від 27.10.2014 р., а справа підлягає направленню на новий розгляд.

В іншій частині позовних вимог сторонами рішення першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку не оскаржувались.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 210, 214-215, 220, 221, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.

2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 р. в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання протиправиними та скасування вимоги №Ф 0020711702 від 27.10.2014 р. та рішення про застосування штрафних санкцій №0020701702 від 27.10.2014 р. скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун