Ухвала суду № 59136958, 13.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 липня 2016 року м. Київ К/9991/14331/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року

у справі № 2а-16648/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпос»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніпос» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2010 року № 0007872308/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2011 року позов був задоволений повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2010 року № 0007872308/0, згідно якого донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 1104471,00 грн. основного платежу та 552236,00 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Юніпос», посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень, ухвалених у даній справі, та закриття провадження у справі, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Юніпос» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складений акт № 3661/23-08/34819913 від 05 жовтня 2010 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 1104471,00 грн. (у тому числі: квітень 2009 року - 228006,00 грн., травень 2009 року - 188236,00 грн., червень 2009 року - 293728,00 грн., липень 2009 року - 237966,00 грн., серпень 2009 року - 156535,00 грн.) та завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації), за березень 2009 року на 167869,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що податкові накладні, виписані позивачу ТОВ «Металтехзбут» згідно договору поставки № 09/03/23-01 від 23 березня 2009 року, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з вказаним контрагентом, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів та дають право на формування податкового кредиту, оскільки: згідно постанови Господарського суду міста Києва від 03 лютого 2010 року у справі № 15/525-б ТОВ «Металтехзбут» було ліквідовано як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; свідоцтво платника податку на додану варітсть ТОВ «Металтехзбут» було анульовано 03 лютого 2010 року (за рішенням суду); ТОВ «Металтехзбут» не знаходиться за юридичною та фактичною адресами (акти від 11 вересня 2009 року та від 17 листопада 2009 року); документи фінансово-податкової звітності та статутна частина справи ТОВ «Металтехзбут» за весь період діяльності вилучені згідно постанови СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві в рамках розслідування кримінальної справи № 05-16613-2690, порушеної по факту вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частинами 1, 3 статті 358 Кримінального кодексу України (протокол виїмки від 16 жовтня 2009 року); згідно інформації, отриманої від ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (службова записка від 02 вересня 2010 року № 8331/ДПІ/26-10/3), було встановлено, що директором та головним бухгалтером ТОВ «Металтехзбут» з травня 2009 року є ОСОБА_1; Науково-дослідним криміналістичним центром при УМВС проведено експертне дослідження по підписах, які відображені у податковій звітності ТОВ «Металтехзбут» та у обліковій картці ОСОБА_1, та встановлено, що підписи, які відображені у податкових деклараціях, виконані не ОСОБА_1; згідно акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 02 вересня 2010 року № 2293/23-02/33500263 «Про результати документальної невмиїзної перевірки ТОВ «Металтехзбут» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на доадну варітсть за період з 01 липня 2008 року по 28 лютого 2010 року» було встановлено порушення ТОВ «Металтехзбут» частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки встановлено відсутність поставок та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

21 жовтня 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підстав вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0007872308/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Юніпос» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1656707,00 грн., у тому числі: 1104471,00 грн. - за основним платежем, 552236,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий орган неправомірно визначив позивачу податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість, оскільки факт поставки товарно-матеріальних цінностей підтверджений належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, з урахуванням того, що доказів нікчемності правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Металтехзбут», податковим органом надано не було.

Однак, погодитися з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з абзацом 1 пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування реальності господарських операцій з ТОВ «Металтехзбут» позивач посилався на наявність у нього належним чином оформлених податкових та видаткових накладних, які були підписані ОСОБА_2 як директором ТОВ «Металтехзбут» (т.1 арк. справи 117-285).

Разом з цим, згідно витягу з облікової картки ТОВ «Металтехзбут» директором та головним бухгалтером товариства є ОСОБА_1 (т.2 арк. справи 48-49), тоді як будь-яких доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 на підписання первинних бухгалтерських документів від імені ТОВ «Металтехзбут», матеріали справи не містять.

Крім іншого, будь-яких доказів, які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей та оплату їх вартості (у тому числі податку на додану вартість) матеріали справи також не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що податкові та видаткові накладні, підписані ОСОБА_2 від імені директора ТОВ «Металтехзбут», які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з вказаним контрагентом, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів та дають право на формування податкового кредиту, оскільки наведені в акті перевірки обставини не дають можливості зробити цілком об'єктивний висновок про реальний характер спірних операцій.

Разом з цим, наведені вище обставини судами попередніх інстанцій перевірені не були, що свідчить про те, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких встановлено вимоги до законності і обґрунтованості судового рішення.

Крім іншого, колегія суддів вказує, що суди попередніх інстанцій не встановили, чи був постановлений вирок суду та/або постанова про звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами у кримінальній справі № 05-16613-2690, порушеній по факту вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частинами 1, 3 статті 358 Кримінального кодексу України.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

В свою чергу, ліквідатор ТОВ «Юніпос» надіслав до суду касаційної інстанції витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається що 26 грудня 2014 року до вказаного реєстру був внесений запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Юніпос».

Відповідно до частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, яка була стороною у справі.

Оскільки невідповідність судових рішень, ухвалених у даній справі судами першої та апеляційної інстанцій, нормам матеріального чи процесуального права виключає їх законність, а відтак і визнання цих рішень такими, що втратили законну силу, за наявності факту ліквідації позивача, ухвалені у справі постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року підлягають скасуванню з наведених вище підстав із закриттям провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 228, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року.

Провадження у справі № 2а-16648/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпос» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева