Ухвала суду № 59136866, 20.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2016 р. м. Київ К/800/55664/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 826/9725/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРС-КУНТ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання винити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРС-КУНТ" (далі - ТОВ "ІРС-КУНТ") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) в якому просило суд: визнати протиправними дії ДПІ з проведення заходів позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено Акт від 23 травня 2014 року №1294/37533360/26-59-22-04; визнати протиправними дії ДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) ТОВ "ІРС-КУНТ" в розрізі контрагентів на підставі Акту від 23 травня 2014 року №1294/37533360/26-59-22-04, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Бізнес-Бенефіт", реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року; зобов'язати ДПІ вилучити в діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акту 23 травня 2014 року №1294/37533360/26-59-22-04 "щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "ІРС-КУНТ" в розрізі контрагентів на підставі акту від 23 травня 2014 року №1294/37533360/26-59-22-04 у базі "Податковий блок, аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань" і зобов'язання відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ("Податковий блок, аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань") в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту від 23 травня 2014 року №1294/37533360/26-59-22-04, та прийнято нову постанову в цій частині, якою адміністративний позов задовол6ено.

В касаційній скарзі ДПІ посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17 квітня 2014 року у зв'язку з отриманням відповідачем акту Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Бенефіт" щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період січень 2014 року" від 28 березня 2014 року №346/26-58-22-07/38022078, позивачу було направлено запит з вимогою надати інформацію та її документальне підтвердження щодо формування податкового кредиту при взаєморозрахунках з ТОВ "Бізнес-Бенефіт" за січень 2014 року, в якому наведено перелік витребуваних документів.

12 травня 2014 року ТОВ "ІРС-КУНТ" надано письмові пояснення та частину витребуваних документів.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ІРС-КУНТ" з питань підтвердження фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Бізнес-Бенефіт" за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року, за результатами якої складений акт від 23 травня 2014 року №1294/37533360/26-59-22-04.

Разом з тим, судами встановлено, що ДПІ на підставі висновків зазначеного акту перевірки внесені відповідні зміни (коригування) показників податкової звітності з податку на додану вартість до підсистем інформаційної системи "Податковий блок".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані дії не порушують права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскаржувані дії вчинені відповідачем протиправно, без дотримання законодавчо встановлених вимог.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно зі статтею 71 ПК України Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 74 ПК України установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

За змістом позиції Верховного Суду України, що висловлений у справі № 21-511а14, постанову в якій ухвалено 9 грудня 2014 року, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а, такий акт відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Таким чином, дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Наведене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що висловлена у постановах від 3 листопада 2015 року та 4 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-2261а15 відповідно)

Водночас суди першої та апеляційної інстанції зазначеному оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії відповідача щодо внесення змін до автоматизованих систем порушують права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що надання оцінки всім важливим аргументам сторін, що беруть участь у справі, становить гарантію дотримання принципу справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 826/9725/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є Маринчак