Ухвала суду № 59136727, 05.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

05.07.2016 № К/800/9848/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Сіроша М.В., Голубєвої Г.К., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод»на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 02.02.2016та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016у справі №815/930/14 за позовомПублічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» доДержавної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області третя особаОдеська міська радапровизнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Одеський автоскладальний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо призначення та проведення 21.01.2014 позапланової документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Одеський автоскладальний завод» та скасування податкового повідомлення-рішення №0000252203 від 30.01.2014.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014, позов Закритого акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000252203 від 30.01.2014.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2015 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016, відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод».

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Третя особа заяву про приєднання до касаційної скарги позивача або заперечень на касаційну скаргу не надала.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі та належним чином повідомлені, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 16.01.2014 по 21.01.2014 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ЗАТ «Одеський автоскладальний завод» з питання своєчасності та повноти нарахування й сплати земельного податку за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, яка була призначена через неподання позивачем до органу доходів і зборів у встановлений податковим законодавством строк податкової декларації з плати за землю за 2013 рік.

За результатами перевірки складено акт №54/15-54-22-03/00231604 від 21.01.2014 про порушення позивачем пп.пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, пп.270.1.1 п. 270.1 ст. 270, пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 274.1 ст.274, п.п. 285.1, 285.2 ст. 285, п. 286.2 ст. 286, ст. 287, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на землю за 2013 рік у сумі 1607384,16 грн.

Підставою для донарахування податковим органом ЗАТ «Одеський автоскладальний завод» податку на землю за 2013 рік та визначення останнього платником земельного податку за користування земельною ділянкою загальною площею 192455 м2 за адресою: м.Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29 були: рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.03.1998 №471 про надання ЗАТ «Одеський автоскладальний завод» права на використання земельної ділянки за адресою: м.Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29 площею: 187099 м2 - для експлуатації та обслуговування автоскладального заводу та 24413 м2 - для експлуатації та обслуговування спортивного комплексу; постанова Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 по справі №34/61-10-1737 про визнання ЗАТ «Одеський автоскладальний завод» власником цілісного майнового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29; ухвала Господарського суду Одеської області від 22.09.2010 по справі №12/134-10-3806 про передачу спортивного комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29 у власність ГО «Одеська обласна фізкультурно-спортивна організація «Переможець» площею 19057 м2, довідка Управління земельних ресурсів Одеської міської ради №1083 від 04.02.2011 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252203 від 30.01.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати земельного податку на 1607384,16 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 804712,08 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 471 від 21.03.1998 «Про видачу закритому акціонерному товариству «Одеський автоскладальний завод» документів, засвідчуючих право користування земельною ділянкою загальною площею 22,3557 га, по вул. Отамана Чепіги, 29, для експлуатації та обслуговування автоскладального заводу та спортивного комплексу", - було вирішено видати ЗАТ «Одеський автоскладальний завод» державні акти на право постійного користування земельними ділянками по вул. Отамана Чепіги, 29: площею 18,7099 га (ділянки № 1 та № 2) для експлуатації та обслуговування автоскладального заводу; площею 2,4413 га (ділянки № 6 та № 7) для експлуатації та обслуговування спортивного комплексу.

У тексті вказаного рішення зазначено, що ЗАТ «ОдАЗ» просить надати у користування фактично зайняту земельну ділянку, загальною площею 21,5493 га, по вул.От.Чепіги, 29, для експлуатації та обслуговування автоскладального заводу та спортивного комплексу.

Згідно свідоцтва про власність на майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства «Одеський автоскладальний завод» м.Одеса, вул.Бондарєва, 29, яке видане Фондом державного майна України 31.03.1994 (реєстраційний № П-236), Орендне підприємство «Одеський автоскладальний завод» набуло право власності на цілісний майновий комплекс, розташований в м.Одеса, вул.Бондарєва, 29 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого у Четвертій Одеській державній нотаріальній конторі 22.10.1993 за № КП 192, а також акту прийому-передачі від 31.03.1994.

Згідно п.1.1. Статуту ЗАТ «Одеський автоскладальний завод» (нова редакція), Закрите акціонерне товариство «Одеський автоскладальний завод» засновано шляхом реорганізації і є правонаступником Орендного підприємства «Одеський автоскладальний завод».

Відтак ЗАТ «Одеський автоскладальний завод» як правонаступник Орендного підприємства «Одеський автоскладальний завод» отримав у власність цілісний майновий комплекс, розташований в м.Одеса по вул.Бондарєва, 29 (нова назва вулиці Бондарєва - вулиця Отамана Чепіги).

Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що документальну позапланову невиїзну перевірку позивача було призначено та проведено відповідачем правомірно та обґрунтовано, за наявності передбачених законом підстав для її проведення та з дотриманням порядку її проведення. А також, виходячи з того, що відповідачем доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 000025 від 30.01.2014.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000252203 від 30.01.2014, виходячи з наступного.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно пп.14.1.72 ст.14 Податкового Кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, який стягується з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Підпунктом 269.1.2 п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є землекористувачі.

Відповідно до п.270.1. ст.270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Пунктом 286.1 ст.286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 ст.286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Одеською міською радою було прийнято рішення на користь позивача щодо видачі йому документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою за адресою: м.Одеса, вул.Отамана Чепіги, 29, проте в подальшому позивач не вчинив остаточних реєстраційних дій для засвідчення цього права, що також підтверджується листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05.11.2015 № 01-19/3377-09-02.

У зв'язку з чим, згідно інформації, наведеної в реєстрі речових прав на нерухоме майно, за позивачем не зареєстровано об'єктів нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29.

Разом з тим, набувши у власність об'єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс, що перебував на балансі підприємства, та який розташований на земельній ділянці по вул.Отамана Чепіги, 29, позивач фактично користувався земельною ділянкою, виданою йому згідно рішення Виконкому Одеської міськради від 21.03.1998 №471.

Окрім того, через численні судові спори, зокрема, щодо права власності з ТОВ «Автозбірне виробництво», за яким мировою угодою господарського суду визнавалося право власності, а в подальшому таке судове рішення скасовувалося Вищим господарським судом України, реєстрація права власності за первісним власником - позивачем по справі, так і не здійснена.

Рішення Одеської міської ради від 28.10.2010 №41-VI, яким встановлено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки рішення не скасоване та є чинним. При цьому, позов ЗАТ «Одеський автоскладальний завод» про оскарження названого рішення Одеської міської ради залишений судом без розгляду.

Розмір площі земельної ділянки (192455 кв.м), яка перебуває у користуванні позивача, фактично визнаний та підтверджений останнім в поданій ним декларації з плати за землю за 2014 рік.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що ґрунтується на нормах закону, а тому воно не підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для відмови в задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одеський автоскладальний завод» залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва М.В.Сірош