Ухвала суду № 59136474, 19.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 р.Справа № 820/1199/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Калиновського В.А. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "ЛАН" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі № 820/1199/16

за позовом Селянського (фермерського) господарства "ЛАН"

до Виконовчої дирекції Харківського обласного відділеня фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Селянське (фермерське) господарство "ЛАН", звернувся суду з адміністративним позовом до відповідача, Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 21 жовтня 2015 року за №105-03-04.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі №820/1199/16 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі №820/1199/16 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі №820/1199/16 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що відповідно до картки страхувальника - юридичної особи або суб'єкта без права юридичної особи, Селянське (фермерське) господарство "ЛАН" перебуває на обліку в Вовчанській міжрайонній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, персональний код страхувальника 630460000147.

Селянським (фермерським) господарством "ЛАН" 23.02.2015 року подано до робочого органу Фонду заяву-розрахунок, в якій позивач просив Фонд здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1, згідно листка непрацездатності серії АГР №160951, період непрацездатності - з 20 січня 2015 року по 16 лютого 2015 року на суму за рахунок коштів Фонду в розмірі 12614,40 грн.

На підставі поданої позивачем заяви-розрахунку, робочим органом Фонду 18.03.2015 року профінансовано суму матеріального забезпечення застрахованим особам згідно вказаної заяви-розрахунку в сумі 12614,40 грн., що підтверджується банківською випискою.

Відповідно до плану-графіку проведення перевірок страхувальників на III квартал 2015 року, затвердженим наказом від 19.06.2015 № 91-ос, та направлення від 14.09.2015 року №160 спеціалістом Фонду проведено планову перевірку по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності СФГ "ЛАН" за період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2015 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 02 жовтня 2015 року №178, яким зафіксовано порушення: статті 19, статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-ХІV; статті 4, статті 48, частини 2 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240 (який діяв до 01.01.2015).

В ході перевірки перевіряючими відповідача встановлено, що комісією із соціального страхування СФГ "ЛАН" призначена допомога по тимчасовій непрацездатності, а бухгалтерією позивача нарахована і виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності серії АГР № 160951, виданому ОСОБА_1, який є головою СФГ "ЛАН", з 20 січня 2015 року по 16 лютого 2015 року за рахунок коштів Фонду на загальну суму 12641,40 грн. Крім того, перевіркою зафіксовано, що СФГ "ЛАН" у 2011 - 2013 роках видано голові СФГ "ЛАН" ОСОБА_1 три дитячі новорічні подарунки за рахунок коштів Фонду на загальну суму 67,80 грн. Отже, позивачем, за висновками перевірки, в перевіреному періоді неправомірно використано коштів Фонду на загальну суму 12709,20 грн.

Позивач не погодившись з актом перевірки №178 від 02.10.2015 року подав скаргу директору ФСС з ТВП Харківського обласного відділення, в якій фермерське господарство просило анулювати акт перевірки у зв'язку з невідповідністю його висновків реальним подіям та фактам.

Листом від 21.10.2015 року №1875-07-12 директор виконавчої дирекції Фонду повідомив позивача, що його заперечення не підлягають задоволенню та даним листом направило рішення про повернення коштів Фонду.

21 жовтня 2015 року директором виконавчої дирекції Фонду прийнято рішення №105-03-04/крв про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким визначено суму неправомірно витрачених коштів, які підлягають поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у розмірі 12709,20 грн. та вирішено застосувати до СФГ "ЛАН" фінансові санкції в таких розмірах: штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів - 6320,70 грн. (50% від суми неправомірно витрачених коштів).

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову та апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Повноваження комісії з соціального страхування визначені Положенням про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженим постановою правління Фонду від 23.06.2008 року №25.

Відповідно до п.2.2 Положення №25 комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності до 01.01.2015 року врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року №2240.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" №77 від 28.12.2014 року визнано Закон №2240 таким, що втратив чинність, та викладено у новій редакції Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року.

З 01.01.2015 року Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року визначено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Пунктами 8 і 9 вказаних положень визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.

Відповідно до п.7 ч.1, п. 6 ч.2 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року, фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно п.5 ч.1 ст.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року, фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Пунктами 2, 3 ч.2 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року на фонд покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів та контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування.

Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок встановлено Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедури оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №29.

Згідно п.1 ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" №2240 (чинного на час виникнення відповідних правовідносин щодо надання соціальних послуг) сторонами у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - страхування), є три сторони: застрахована особа, страхувальник та страховик.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" №2240 (чинного на час виникнення відповідних правовідносин щодо надання соціальних послуг), право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно п.2 ст. 2 вищевказаного Закону (чинного на час виникнення відповідних правовідносин щодо надання соціальних послуг), застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

В даному випадку ОСОБА_1 не може вважатись застрахованою особою (тобто найманим працівником або іншою особою, на користь якої здійснюється страхування) в розумінні діючого законодавства. з наступних підстав.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що особливості праці членів фермерських господарств визначаються законодавством та їх статутами.

Відповідно до норм статті 3 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV, членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV, головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.

Статтею 27 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV визначено, що трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), законодавством України про працю.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV, члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню в порядку, встановленому законом.

Трудовий договір (контракт) укладається з особами, які залучаються до роботи в фермерському господарстві, та які не являються членами такого фермерського господарства.

Кодекс законів про працю України та Закон України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV передбачають різний правовий статус членів фермерського господарства та найманих працівників, що працюють на фермерському господарстві. При цьому, прямо зазначається, що робота найманих працівників є трудовою діяльністю, що регулюється на загальних підставах, а робота членів фермерського господарства не регулюється Кодексом законів про працю України, а регулюється окремими спеціальними нормативними актами (в даному випадку - Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV та Статутом фермерського господарства).

Таким чином законодавство не визнає роботу членів фермерського господарства найманою працею.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 року №973-IV передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Отже член фермерського господарства не є найманим працівником господарства, від своєї діяльності він отримує прибуток, а не заробітну плату.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" №2240 (чинного на час виникнення відповідних правовідносин щодо надання соціальних послуг) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах; 2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Ці особи підлягають вказаному виду страхування в обов'язковому порядку.

Таким чином вказані особи згідно з пунктом 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" №2240 (чинного на час виникнення відповідних правовідносин щодо надання соціальних послуг) беруть участь у страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах і на підставі ч.3 ст.6 цього Закону мають право на матеріальне забезпечення та страхові послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду відповідно до діючого законодавства.

Нормативно-правовим актом, який регулює участь зазначеної категорії осіб у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є Порядок страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджений постановою правління Фонду від 02.06.2005 № 62.

Частиною 3 статті 19 Закону №1105 (який діє з 01.01.2015 на час виникнення відповідних правовідносин щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності) передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464, платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є члени фермерського господарства.

Такі особи відповідно до частини 3 статті 10 Закону № 2464 подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Органом доходів і зборів з особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 не скористався цим правом та на день настання тимчасової непрацездатності та отримання соціальних послуг не був зареєстрований в Фонді як страхувальник на добровільних засадах, та не мав права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду.

Головою СФГ "ЛАН" не було укладено договір про добровільну участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, і тому він не набув права на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду.

Сплата ОСОБА_1 страхових внесків в повному обсязі не дає останньому законного та беззаперечного права на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду, за відсутністю двох юридичних фактів: по-перше сплата єдиного внеску; по-друге наявність укладеного договору про добровільну участь.

Відсутність даних фактів, не дає особі право вважатись застрахованою особою у загальнообов'язковому державному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єктом владних повноважень, який є відповідачем в даній адміністративній справі, доведена правомірність рішення виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 21 жовтня 2015 року за №105-03-04.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ЛАН" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016р. по справі № 820/1199/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 22.07.2016 р.