Ухвала суду № 59136440, 19.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 р.Справа № 638/21271/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

За участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пилипенко М.М.,

представника відповідача - Багрій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2016р. по справі № 638/21271/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Харківського обласного військового комісаріату

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:

визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії позивачу протиправною та такою, що порушує права позивача як людини, які передбачені Протоколом № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЕТ8 № 9);

зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області надати список до Харківського обласного військового комісаріату, який містить ім'я позивача для складання останнім довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням введення щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. №889 з наступними змінами та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;

зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням введення щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. №889 з наступними змінами та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальне допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразове грошової допомоги при звільненні після отримання списку для перерахунку пенсії від Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області;

зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат надати довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного Фонду України Харківській області;

зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України Харківській області після отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії провести перерахунок розміру пенсії позивачу у встановленні законодавством строки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрі України від 22.09.2010р. №889 з наступними змінами та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні і здійснити виплат недоплаченої пенсії з урахуванням підвищення (перерахунку).

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.04.2016 року скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України Харківській області надано заперечення на апеляційну скаргу, викладено свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 року без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А1451 на посаді начальника квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини А1451 з 03.02.1993 року по 25.06.2015 року.

Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України №207 від 21.05.2015 року був звільнений з військової служби з правом носіння військової форми одягу у запас за пунктом „б (за станом здоров'я ) відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу».

Наказом №127 від 25.06.2015 року командира військової частини А1451 був виключений зі списків особового складу військової частини А1451 з 25 червня 2015 року.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує з 26.06.2015р. пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсійна справа № 2001018596).

Вислуга років позивача становить 28 років.

22.12.2015 року позивач звернувся з заявою до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення та виплатити різницю, яка виникла за цей час. (а.с. 21-23)

Вважаючи бездіяльність Головного управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії позивачу протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою КМУ від 22.09.2010р. №889 із наступними змінами згідно зПостановою КМУ від 13.03.2013 р. за №161, не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки має тимчасовий, несистемний характер, оскільки на її розмір впливає особиста поведінка військовослужбовця, який її отримує, виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника), її розмір не є фіксованим, виплата здійснюється у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України на відповідний рік, тому вона не може бути врахована при призначенні пенсії військовослужбовцям (така позиція викладена в постанові ВСУ від 04.11.2014 р. по справі № 21-473а14).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» установлена щомісячна додаткова грошова винагорода:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до п. 2 зазначеної Постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року N 595 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди (в подальшому, в редакції, чинній з 23.07.2013 року Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України), зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за N 1194/18489 (далі по тексту - Інструкція), положення якої стали застосовуватися з 1 жовтня 2010 року.

Цією Інструкцією визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Зокрема, в пункті 3 Інструкції (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).

У пункті 5 вказаної Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

За пунктом 8 Інструкції винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Відповідно до положень пункту 10 Інструкції командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

У первинній редакції Інструкція передбачала, що підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди є витяги з вахтових журналів, засвідчені командиром або старшим помічником командира корабля (судна) і скріплені гербовою печаткою корабля (судна). У витягах зазначаються номер і дата наказу про зарахування корабля (судна) в кампанію, а також дні плавання на кораблі (судні) за межами зовнішнього рейду (абз. 2, 3 п.5 Інструкції в редакції від 15.11.2010 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 2262-XII.

Такий висновок узгоджується з рішеннями Верховного Суду України від 15 липня 2014 року по справі №21-234а14, від 19.05.2015 року по справі № 21-466а15, від 30.06.2015 року по справі № 335/7227/14-а, які у відповідності до ч.1 ст.244-1 КАС України є обовязковими для всіх судів України.

Слід вказати, що положенням частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» надано офіційне тлумачення Конституційним Судом України у рішенні від 13.05.2015 року № 4-рп/2015. Так, відповідно до п.1 резолютивної частини даного рішення, положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з наступними змінами, згідно з якими «усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у звязку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у звязку з введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством», в аспекті порушених у конституційному зверненні питань треба розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

Таким чином, з огляду на вказаний висновок Конституційного суду України, зміна розміру щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Інструкцією № 595 та Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року, не є передумовою для перерахунку пенсії осіб, звільнених з військової служби, а відтак, підстави для видачі нової довідки про грошове забезпечення позивача з урахуванням вищевказаної винагороди, у Харківського обласного військового комісаріату відсутні.

Щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України Харківській області після отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії провести перерахунок розміру пенсії позивачу у встановленні законодавством строки з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні і здійснити виплат недоплаченої пенсії з урахуванням підвищення (перерахунку), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2.ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Із наведених вище положень ст.2 КАС України вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

За визначенням п.8 ст.3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси юридичних осіб.

Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити, які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб'єкта владних повноважень, а суд - встановити, чи дійсно порушують дії суб'єкта владних повноважень права та інтереси позивача.

Колегія суддів зазначає, як вбачається з матеріалів справи, відсутнє звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу перерахунку пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової допомоги при звільненні, та відмова в перерахунку пенсії.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з даним позовом, йому не було відмовлено у складенні довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення із включенням до складу останніх грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

При цьому, слід вказати, що за відсутності зазначеної довідки, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області позбавлене можливості здійснити перерахунок пенсії позивача з включенням до складу грошового забезпечення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Таким чином, є передчасним звернення позивача до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії, та такою, що порушує права позивача як людини, які передбачені Протоколом № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЕТ8 № 9) в частині зобов'язання провести перерахунок розміру пенсії позивачу у встановленні законодавством строки з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні і здійснити виплат недоплаченої пенсії з урахуванням підвищення (перерахунку).

Отже, на підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.04.2016р. по справі № 638/21271/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.07.2016 р.