Ухвала суду № 59136026, 20.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року справа №805/2373/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

Казначеєв Е.Г.

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.,

Представників:

позивача - Базелюк Т.В.,

відповідача - не з'явися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 805/2373/15-а за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», в особі відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення від 25 березня 2016 року № 0004580506 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2015 року Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтеплокомуненерго» (далі - позивач, ОКП «Донецьктеплокомуненерго») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Красноармійська ОДПІ) із вимогами про скасування рішення від 26 березня 2016 року № 0004580506 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (том 1 арк. справи 4-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у задоволенні вищенаведеного адміністративного позову відмовлено (том 1 арк. справи 177-179).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу (том 1 арк. справи 183-187).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року апеляційна скарга Красноармійської ОДПІ була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (том 1 арк. справи 209, 210-212).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 16 вересня 2015 року виправлено в вищенаведеній ухвалі суду від 29 липня 2015 року описку в частині визначення в резолютивній частині постанови «апелянта»: «ОКП «Донецьктеплокомуненерго» замість Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області» (том 1 арк. справи 223).

Не погодившись із таким рішенням позивач звернувся із касаційною скаргою на вищенаведене рішення суду апеляційної інстанції (том 2 арк. справи 4-9).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року касаційну скаргу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (том 2 арк. справи 53-57). При цьому підставами для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд стали висновки суду касаційної інстанції про те, що: суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що розпорядження про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не визначає умов та порядку сплати єдиного внеску, натомість вказані правовідносини врегульовані Законом № 2464-VІ, який пов'язує можливість звільнення страхувальника від сплати такого внеску, незастосування до нього штрафних та фінансових санкцій з наданням ним документу, підтверджуючого настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.

Як наслідок, судами не досліджено та не надано правової оцінки обставині подання позивачем до органу доходів і зборів Сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України від 29 серпня 2014 року № 2713/05-4 та заяви про звільнення його від нарахування, утримання сплати єдиного внеску та подання звітності від 05 листопада 2014 року. З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року вказаний адміністративний позов задоволено, скасовано рішення № 0004580506 від 26 березня 2015 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені у загальному розмірі 149 284, 74 грн. за несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску (том 2 арк. справи 71-74).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції Красноармійська ОДПІ (далі - апелянт) звернулась до суду із апеляційною скаргою, в доводах якої зазначила, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що на виконання пункту 93 розділу VIII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, визначені частиною 4 статті цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилась антитерористична операція звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», проте єдиною підставою для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань у відповідності до статті 10 ЗУ № 1669- VII є Сертифікат Торгово-промислової палати України, а наданий позивачем Сертифікат ТПП стосується справляння та сплати податків та обов'язкових платежів відповідно пунктів 100.4 і 100.5 ПК України, тобто пов'язаний із розстроченням та відстроченням податкових зобов'язань та податкового боргу (том 2 арк. справи 80-82).

02 червня 2016 року на адресу суду від позивача надійшли заперечення на наведену апеляційну скаргу, в яких позивач, наполягаючи на своїх вимогах просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін, оскільки вірно прийнято судом до уваги, що позивач подавав до контролюючого органу заяву про звільнення від виконання своїх обов'язків та у відповідності до статті 10 ЗУ № 1669-VІІ має Сертифікат Торгово-промислової палати України, який звільняє його від сплати відповідальності за несплату штрафів та пені по єдиному внеску.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, аналогічні викладеним вище, та просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт до судового засіданні не з'явився, належним чином повідомлений судом про розгляд справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є юридичною особою (ідентифікаційний код 03337119) спочатку здійснювало свою діяльність у м. Донецьк, вул. Донецька, 38. На даний час зареєстроване за адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, б. 2, що підтверджено Випискою та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 1 арк. справи 13-15).

Згідно з наведеним Витягом, до складу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» входить Відокремлений підрозділ «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 38311229) (далі - відокремлений підрозділ), без статусу юридичної особи, адреса місцезнаходження: 85327 Донецька область, м. Димитров, мікрорайон Молодіжний, б. 16 а.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відокремлений підрозділ засобами електронного зв'язку подав звітність до ДПІ у м. Красноармійську з єдиного внеску за січень 2015 року, в якій самостійно визначив загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 824 203,45 грн., проте як встановлено судами, та не є спірним між сторонами, єдиний внесок за 2015 року був сплачений позивачем несвоєчасно та погашався частками: (11 лютого 2015 року в сумі 823,456, 56 грн., 24 лютого 2015 року в сумі 737,89 грн., 27 лютого 2015 року в сумі 227,21 грн., 03 березня 2015 року в сумі 510,68 грн.), що підтверджується відомостями в картці особового рахунку позивача (том 1 арк. справи 53-175).

На підставі викладеного 26 березня 2015 року відповідачем прийнято рішення № 0004580506 про застосування до позивача штрафних санкцій та пені на загальну суму 149 284,74 грн., яким за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем єдиного внеску на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до позивача застосований штраф у розмірі 139 500,33 грн. (10%) та за період з 21 лютого 2015 року до 17 березня 2015 року нарахована пеня у розмірі 9 784,41 грн. (0,1% від суми недоїмки).

Позивач звертався до відповідача зі скаргою на вказане рішення, проте скарга була залишена без задоволення, а рішення без змін, з урахуванням чого позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Таким чином спірним питанням в даній справі є звільнення суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції від сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску за січень 2015 року та пені за період з 21 лютого 2015 року до 17 березня 2015 року, та як наслідок, правомірність винесення відповідачем рішення від 25 березня 2016 року № 0004580506 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 149 284,74 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-УН до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VІ його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.І ст.1 Закону № 2464-VІ).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VІ передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

До того ж, наведеним Законом внесено зміни до Закону № 2464-VІ та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VІ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VІІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

При цьому підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), м. Краматорськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже з наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску (штрафів та пені) з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО).

При цьому податковим органом в обґрунтування апеляційної скарги, а також додаткових поясненнях неодноразово зауважувалось на тому, що єдиною підставою для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань у відповідності до статті 10 ЗУ № 1669-VІІ є Сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач звернувся 05 листопада 2014 року (вх. № 04/655) до відповідача із заявою про звільнення його від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІІ (том 1 арк. справи 47).

Крім того, у позивача наявні Сертифікати Торгово-промислової палати України від 28 серпня 2014 року № 2644/05-4 про засвідчення настання обставин непереборної сили з 02 липня 2014 року (том 1 арк. справи 17), а також Сертифікат ТПП від 29 серпня 2014 року № 2713/05-4 про засвідчення настання обставин непереборної сили з 02 червня 2014 року (том 1 арк. справи 16, 17).

До того ж у судовому засіданні представником позивача надано суду Висновок Донецької ТПП від 15 липня 2016 року № 731/12.1-21-03, згідно з яким ТПП вказала заявнику, що в нього є всі наявні підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки пункт 9.4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 не передбачає надання платником єдиного внеску окремих документів: заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо. Та зауважено, що перевага надається спеціальним нормам, що визначають звільнення заявника від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, без подання заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів ТПП, а не Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО», який щодо спірних відносин є загальним.

3 урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, що є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо своєчасної сплати єдиного внеску.

З урахуванням викладеного суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення відповідача про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 25 березня 2016 року № 0004580506 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску за січень 2015 року та пені за період з 21 лютого 2015 року до 17 березня 2015 року, а тому судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 200, 205, 196, 198, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 805/2373/15- а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 805/2373/15-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 21 липня 2016 року.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

Казначеєв Е.Г.