Ухвала суду № 59136005, 20.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року справа №812/1511/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е. Г., суддів: Васильєвої І. А., Жаботинської С. В., секретаря судового засідання Борисова А.А., за участю представника позивача за довіреністю Колупаєвої В. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 812/1511/15 (головуючий І інстанції Шембелян В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просило, визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Старобільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 04.07.2015 № 231-25 про визначення ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» грошового зобов'язання на загальну суму 5398, 79 грн, у тому числі: земельний податок з юридичних осіб - 187,62 грн та орендна плата з юридичних осіб - 5211,17 грн, та від 06.07.2015 № 207-25 про визначення ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» грошового зобов'язання на загальну суму 5790, 85 грн, у тому числі: орендна плата з юридичних осіб - 5758,04 грн, та пеня у розмірі 32,81 грн (а.с.3-10 т.1).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправною та скасував податкову вимогу № 231-25 від 04.07.2015 Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, про визначення грошового зобов'язання на загальну суму 5398,79 грн, у тому числі: за земельний податок з юридичних осіб - 187,62 грн. та за орендну плату з юридичних осіб - 5211,17 грн, визнав протиправною та скасував податкову вимогу №207-25 від 06.07.2015 Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, про визначення грошового зобов'язання на загальну суму 5790,85 грн, у тому числі: за орендну плату з юридичних осіб - 5758,04 грн. та пеня - 32,81 грн (а.с.71-73 т.5).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.79-80 т.5).

В апеляційній скарзі зазначено, що висновки суду першої інстанції, що на підставі статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи в період проведення антитерористичної операції» від 15.10.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII) ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» звільняється від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за вересень 2014 року, а податкові вимоги протиправними та підлягають скасуванню, є безпідставними, у зв'язку з наступним. Згідно з п. 2.1 ст. 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до нього. На сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у статті 6 Закону № 1669-VII податкових пільг, а також не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція, але розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р призупинено станом на дати винесення оскаржуваних документів. Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Станом на теперішній час до Старобільської ОДПІ не надходили відомості про зміни до договорів оренди між позивачем та орендодавцями земель державної та комунальної власності. Також, позивач не надав до Старобільської ОДПІ, уточнюючи декларації з плати за землю, згідно яких позивач повинен був зменшити податкові зобов'язання з плати за землю державної та комунальної власності за вересень 2014 року. На підставі викладеного, апелянт вважає, що податкові вимоги від 04.07.2015 №231-25 та від 06.07.2015 №207-25 є законними, та такими, що сформовані та вручені відповідно до діючого податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, встановила наступне.

ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» зареєстроване в якості юридичної особи за адресою: Луганська область, м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, перебуває з 26 квітня 2001 року на податковому обліку у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС за № 5772 (т.1 а.с.52-58).

Відповідно до матеріалів справи, позивач є орендатором земельних ділянок.

Позивачем до Старобільської ОДПІ були подані податкові декларації з плати за землю на 2014 рік, якими було визначено річну суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік та щомісячний розмір який підлягає до сплати, та декларації, якими було визначено суми земельного податку на 2014 рік та щомісячний розмір який підлягає до сплати (т.1 а.с.108-232, т.2 а.с.1-364, т.3 а.с.1-320, т.4 а.с.1-243).

Відповідно до зворотного боку облікової картки за позивачем станом на 06 липень 2015 року рахуються податкова заборгованість з плати за землю по Новопсковському району у сумі 5398,79 грн, яка складається із заборгованості по орендній платі з юридичних осіб по Новопсковському району у розмірі 5211,17 грн та заборгованості по земельному податку з юридичних осіб по Новопсковському району у розмірі 187,62 грн (а.с.252-253, 269-271 т.4).

Також, за позивачем станом на 06 липень 2015 року рахуються податкова заборгованість з орендної плати за землю по Біловодському району у сумі 5790,85 грн, з яких, основного платежу у сумі 5758,04 грн та пені у сумі 32,81 грн (а.с.272-276 т.4).

04 липня 2015 Старобільською ОДПІ (Новопсковське відділення) ГУ ДФС у Луганській області винесено податкову вимогу Форми «Ю» № 231-25 про сплату позивачем заборгованості з орендної плати з юридичних осіб та земельного податку з юридичних осіб в розмірі 5398,79 грн., у тому числі: за основним платежем - 5398,79 грн. (а.с.12 т.1).

06 липня 2015 Старобільською ОДПІ (Біловодське відділення) ГУ ДФС у Луганській області винесено податкову вимогу Форми «Ю» № 207-25 про сплату позивачем заборгованості з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 5790,85 грн., у тому числі: за основним платежем - 5758,04 грн. та пеня - 32,81 грн. (а.с.30 т.1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у відповідності до Закону № 1669-VІІ має право на звільнення від сплати орендної плати за землю за період з липня 2014 року по грудень 2014 року, неприйняття відповідачем рішення в порядку ст. 60 ПК України щодо відкликання вказаних вимог, є наявними підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових вимог.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Зазначені правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України та Законом № 1669-VІІ, у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За пунктами 288.1-288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до матеріалів справи станом на день звернення з позовом позивачем в 2014 році не в повному обсязі сплачувався земельний податок та орендна плата за землі державної або комунальної власності, які знаходяться в межах Новопсковського району та Біловодського району, а саме за вересень 2014 року. Наявність у позивача узгодженого податкового боргу підтверджено матеріалами справи та письмовими поясненнями сторін. Наведені обставини позивачем не оспорюються.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Судом першої інстанції було встановлено, що з моменту направлення та отримання податкових вимог податковий борг погашений не був, що підтверджено обліковою карткою платника податку та поясненнями сторін.

Разом з цим, відповідно до матеріалів справи позивач знаходиться в зоні проведення АТО.

Стаття 6 Закону № 1669-VII передбачає звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а саме під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 Закону № 1669-VII передбачає скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном, а саме скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014(стаття 1 Закону № 1669-VII).

Виходячи з зазначеного, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року. Період, за який сформувалась заборгованість - вересень 2014 року.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, дія якого було зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р. Тобто, розпорядження було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Колегія суддів зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Таким чином, платники земельного податку, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності та земельного податку з 14 квітня 2014 року.

ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» зареєстровано за адресою: Луганська область, м. Луганськ, кв. Гайового,35а. Позивач є орендатором земельних ділянок, які знаходяться на території Новопсковського району та Біловодського району.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до зазначеного переліку належить м. Луганськ та території Новопсковського району та Біловодського району Луганської області, де розташовані земельні ділянки, які перебувають в оренді позивача.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території якій здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача як платника земельного податку, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 1669-VII, Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Колегія суддів зазначає, що Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, що спростовує посилання відповідача в скарзі.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стаття 6 Закону № 1669-VII є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 цього Закону, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені. Отже, Сертифікат ТПП не є принциповою підставою для звільнення позивача від сплати за користування земельною ділянкою, що розташована на території проведення АТО, оскільки, як прямо встановленою нормою статті 6 Закону № 1669-VII, звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Також, позивач звертався до Торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Торгово-промислова палата України Сертифікатом №692 від 30.09.2014 за вих. №3420/05-4 (т.1 а.с.48), Сертифікатом №898 від 15.10.2014 за вих. №3821/05-4 (т.1 а.с.49), сертифікатом №1593 від 14.11.2014 за вих. №4823/05-4 (т.1 а.с.50), Сертифікатом №691 від 30.09.2014 за вих. №3419/05-4 (т.1 а.с.51), засвідчила настання форс-мажорних обставин.

При цьому, щодо посилань апелянта на те, що податкова вимога винесена контролюючим органом на час зупинення дії розпорядження КМУ № 1053-р, що унеможливлює виконання вимог Закону № 1669-VII, суд зазначає, що вказаний перелік не було скасовано, а тільки зупинено, крім того, контролюючим органом повинно було враховуватись, що стаття 6 Закону № 1669-VII звільняє суб'єктів господарювання з 14 квітня 2014 року від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності до закінчення АТО, а той факт, що товариство здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції та входить до Переліку населених пунктів, де проводилась АТО є загальновідомою обставиною, проте, контролюючий орган в межах його повноважень мав звернути увагу на цю обставину та вчинити певні дії щодо перевірки намагання, або можливості товариством на той час сплатити наявну заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо розповсюдження на позивача норм Закону № 1669-VII та звільнення позивача у даних правовідносинах від сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності та земельного податку, шляхом скасування вимог контролюючого органу від 04.07.2015 № 231-25 про визначення позивачу грошового зобов'язання на загальну суму 5398,79 грн та від 06.07.2015 № 207-25 про визначення позивачу грошового зобов'язання на загальну суму 5790, 85 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 812/1511/15 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 812/1511/15 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 21 липня 2016 року

Головуючий суддя: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська