Ухвала суду № 59134928, 16.06.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

в частині позовних вимог

"16" червня 2016 р. Справа № 818/1396/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника відповідача - Бойко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: ОСОБА_3, про скасування припису та акту перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

Арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати акт перевірки його діяльності від 16.04.2015 року № 20 та припис № 6 "Про недопущення повторних порушень", виданий Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області (далі - ГТУЮ у Сумській області) 17 квітня 2015 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в частині позовних вимог про скасування акту позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 16 квітня 2015 року №20, складеного ГТУЮ у Сумській області.

При вирішенні питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто, офіційний документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших публічно-правових відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.

Нормативно-правові акти - це акти управління, які встановлюють, змінюють та припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані та тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях, і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застування.

Натомість, індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Вищого адміністративного суду України від 04.11.2010 року у справі № К-13106/07.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З аналізу наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п.6.6. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. №1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 р. за N 1113/23645 (далі - Порядок), акт є документом, який складається за результатами проведення перевірки арбітражного керуючого. Згідно з п.6.6.3. Порядку у резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням Довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також Висновку (у разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов'язано надіслати Довідку до Мін'юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються.

Таким чином, за своєю правовою природою акт перевірки - це службовий документ, який фіксує факт проведення планових та позапланових перевірок арбітражних керуючих, містить відомості про виявлені порушення вимог законодавства або їх відсутність та є носієм доказової інформації.

Дії, які вчиняються органом контролю щодо проведення перевірки та підготовки за її наслідками акта перевірки не породжують для арбітражного керуючого настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права чи обов'язки.

Суд звертає увагу на те, що оскаржуваний акт є засобом документування дій контролюючого органу, в яких відображається результат практичної діяльності уповноважених на його складення осіб, що має значення для прийняття суб'єктом владних повноважень певного управлінського рішення чи вчинення дії.

Крім того, акт перевірки, безпосередньо не порушує прав позивача і не може породжувати спір між сторонами, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правові наслідки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжують припис або розпорядження, що виносяться органом контролю на підставі акта перевірки відповідно до п. 6.9. Порядку, де вказано у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8) (далі - розпорядження).

Отже, лише вказані рішення породжують для арбітражного керуючого настання юридичних наслідків.

З огляду на наведене, суд вважає, що акт позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 16.04.2015 року № 20, складений - ГТУЮ у Сумській області, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, оскільки такий не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для арбітражного керуючого, робота (діяльність) якого перевірялася.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у Постанові від 10.09.2013 р. № 21-237а13, яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до п.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження в адміністративній справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в частині позовних вимог про скасування акту позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 16 квітня 2015 року №20, складеного ГТУЮ у Сумській області, оскільки вказана вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд роз'яснює позивачу, що вказаний спір не підлягає розгляду в судовому порядку, незалежно від виду судочинства, а тому при закритті провадження у частині позовних вимог, підстави для зазначення компетентного суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст. 165, ст.ст.185, 186, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: ОСОБА_3, про скасування припису та акту перевірки в частині позовних вимог про скасування акту позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 16 квітня 2015 року №20, складеного Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.06.2016 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова