Постанова № 59134512, 15.07.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2016 р. № 809/792/16

10 год. 15 хв. м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Бунич Т.В.,

за участю представника позивача Григоріва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона ІВ" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2016 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона ІВ" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, орендної плати з юридичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, екологічного податку, штрафу та пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснив, що проведеними камеральними перевірками податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона ІВ" з податку на додану вартість та екологічного податку виявлено порушення відповідачем положень Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано штрафних санкцій на загальну суму 3 528, 98 грн. та 170 грн. відповідно. За результатами вищевказаних перевірок прийняті податкові повідомлення-рішення за №0004061501 від 18.03.2014 року, №002771501 від 04.11.2014 року, №0004631501 від 19.04.2016 року. Крім того відповідачем шляхом подання податковому органу декларацій самостійно визначено грошові зобов'язання по податку на додану вартість, орендній платі з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Зазначив, що у зв'язку з несплатою основного платежу та штрафних санкцій Товариству нараховано пеню. Позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38ПКУ).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа.

Нормою підпункту 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ плату за землю встановлено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ). Нормоюпункту 288.7 ст. 288 ПКУ визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

Згідно п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.266.1.1. п.266.1. ст.266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.7.5. п.266.7 ст.266 ПКУ визначено що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Крім того згідно п.203.1. ст.203 ПКУ податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2. ст..203 ПКУ сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем подано до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації з плати за землю за 2013-2015 роки. Згідно даних декларацій сплаті до бюджету за підсумками річного періоду підлягає 61 970 грн. за 2013, 2014 роки та 77 400,53 грн. за 2015 рік (а.с.43-48). Водночас Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона ІВ" було подано податковому органу декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015, 2016 роки, відповідно до яких сплаті до бюджету за підсумками річного періоду підлягають 22 217,53 грн. та 3 166,3 грн. відповідно (а.с. 49-50). Крім того згідно поданих відповідачу податкових декларацій по податку на додану вартість за період з жовтня 2013 року по липень 2014 року, за квітень 2015 року сплаті підлягає 210 850 грн. даного податку вцілому.

Таким чином шляхом подання вищевказаних декларацій Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона ІВ" самостійно визначило та узгодило податкові зобов'язання з плати за землю за 2013-2015 роки в загальному розмірі 201 340,53 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015-2016 роки - 25 383,83 грн., по податку на додану вартість за період з жовтня 2013 року по липень 2014 року, за квітень 2015 року - 210 850 грн.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

В той же час 18.03.2014, 04.11.2014, 19.11.2014, та 19.04.2016 року ДПІ в м. Івано-Франківську проведені камеральні перевірки податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона ІВ" з податку на додану вартість та екологічного податку. За результатами вищевказаних перевірок прийнято податкові повідомлення-рішення за №0004061501 від 18.03.2014 року, №002771501 від 04.11.2014 року, №0005622204 від 21.11.2014 року, №0004631501 від 19.04.2016 року (а.с.36, 39, 41, 51).

Вказані повідомлення-рішення отримані уповноваженими особами підприємства, 18.03.2014, 04.11.2014, 19.11.2014 та 19.04.2016 року, що підтверджується копіями корінців вищевказаних рішень, наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів.

У відповідності з п.п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з підпунктом56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача зі сплати штрафних санкцій з податку на додану вартість та екологічного податку визначені податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувались, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України є узгодженими з моменту отримання відповідних податкових повідомлень-рішень.

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні- рішенні згідно із цим Кодексом.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковим органом було нараховано пеню в розмірі 11 713,6 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №852 від 03.04.2012 року на суму 4 307,44 грн., яка отримана останнім 19.04.2012 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Однак як вбачається з пояснень представника позивача, зазначену в вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив.

Відповідно до приписів п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вищезазначеного податковим органом інших вимог платнику не надсилалось.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 ПКУ).

Таким чином загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона ІВ" складає 398 969,54 грн.

Дослідивши надані докази, встановивши обставини справи, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Податковий борг відповідача підтверджується витягом з облікової картки платника податків, довідкою про борг, податковими деклараціями, податковими повідомленнями - рішеннями та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 ПКУ).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.67 Конституції України, п.14.1. ст. 14, п.56.11 ст.56, п.59.1, ст.59, п.95.1 ст.95, п.203.1 ст.203, п.266.1, п.266.7 ст.266, п.286.2 ст.286, п.287.3 ст.287, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона ІВ» у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 398 969 (триста дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 54 коп.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 19.07.2016 року.